Президентська кампанія в Україні вийшла на фінішну пряму. 7 лютого мільйонам українців доведеться обирати між Віктором Януковичем та Юлією Тимошенко. Будемо відверті – вибрати більш гідного між цими політиками надзвичайно складно. Ці політики добре відомі українцям, які відчувають значну відразу до особливостей їхньої політичної діяльності.

І Тимошенко, і Янукович мають досвід роботи на посаді прем’єр-міністра та навички керування опозиційною фракцією. Навколо обох політиків роками склався почет з олігархів та наближених радників, які вміло впливають на рішення лідерів БЮТ та Партії регіонів. Тому дивно чути з вуст Юлії Тимошенко гнівні філіппіки на адресу «олігархів, що паплюжать країну» - кому, як не Юлії Володимирівні, найближчій соратниці першого українського олігарха Павла Лазаренка, знати про особливості вітчизняної олігархії. Втім, між політиками є помітна різниця: Тимошенко всіма силами збільшує обсяги імпорту, а Янукович зацікавлений у розвитку експортоорієнтованих галузей промисловості, обіцяє державну підтримку хімічній та металургійній промисловості, готовий вести переговори  про перегляд умов постачання газу Росією..

Голосування 17 січня, яке обидва політики відносять до власного активу, продемонструвало цікавий нюанс. Як виявляється, Янукович вже не є персоною нон грата на Західній Україні. Часи «яйцевого замаху» минули, іншою стала країна, іншим сьогодні є і Віктор Янукович. Можливо, в його оточенні поменшало амбітних галичан (зокрема, пішов у вільне політичне плавання Тарас Чорновіл), але не стало більше антиукраїнської риторики.  Головний «регіонал» вже не педалює питання російської мови як другої державної та обіцяє визначити в якості головного ворога бідність. Свідченням змін електоральних настроїв на Заході України  стала перемога Віктора Федоровича у Закарпатті у першому турі президентських виборів та продемонстровані ним 10-відсоткові результати у Тернопільській та Волинській областях. Динаміка зростання популярності Януковича свідчить, що він поступово перестає бути «опудалом» для західноукраїнського електорату.

Виникає питання: чи стає більш проукраїнським політиком Юлія Тимошенко? У ХХІ столітті від політики замало з’являтися раз на рік на люди у вишиванці та витискувати з себе слова зі штучним  західноукраїнським акцентом. Лідер БЮТ послідовно демонструє, що для неї власна політична перспектива набагато важливіша за національні інтереси. Самі лише «газові контракти» з Росією, ухвалені на 10 років, вартують того, щоб у Москві звели пам’ятник Юлії Тимошенко, яка практично віддала український промисловий потенціал на поталу «Газпрому». Юлія Володимирівна при цьому обіцяє вже протягом першої ж президентської каденції забезпечити енергетичну незалежність нашої держави. Її байки про «перетік газу та нафти» з половини світу на чорноморський шельф може примусити до перегляду шкільного курсу географії та викладання геології у вишах.

У розпалі політичної боротьби Тимошенко та Янукович не добирають слів на адресу одне одного. При цьому Юлія Володимирівна дозволяє собі вислови, які не від кожного вуличного шибайголови почуєш. Втім, річ не в особистих образах, а у прагненні за будь-яку ціну принизити свого політичного опонента, навісити на нього зручні ярлики. Проте виборці України не повірили Тимошенко – 17 січня вождь Партії регіонів обігнав лідерку БЮТ на 10% у загальнонаціональному масштабі. В умовах, коли між першим та другим туром залишилося  всього три тижні, відставання завелике для його подолання без застосування фальсифікацій.

Ми не пропонуємо заплющувати очі на черевики зі шкіри страуса, дорогі серцю Віктора Федоровича,  або кумедні обмовки, яких він припускається, коли спілкується з незручною для себе аудиторію. Проте не можемо не відзначити, що протягом останніх п’яти років Янукович виріс з вчорашнього губернатора Донбасу, такого собі «халіфа на годину», у державного діяча, політика, який протягом кількох років залишається лідером рейтингу популярності вітчизняного політикуму. Головний «регіонал» не приховує, що перебування в опозиції суттєво його змінило.

Чи змінилася протягом минулих 5 років Юлія Тимошенко. І початок президентської каденції Віктора Ющенко, і її завершення вона зустріла на посаді голові уряду. Щоправда, сьогодні вона віддає перевагу не катанню на ковзанах та іншим корпоративним заходам з членами Кабміну, а гучно заявляє про боротьбу з економічною кризою сам на сама. На жаль, цю боротьбу Юлія Тимошенко програє з розгромним рахунком, свідченням чого є, зокрема, ірраціональний опір лідера БЮТ підвищенню соціальних стандартів та відсутність вперше за останніх 10 років вчасно ухваленого Державного бюджету на 2010 рік.

Зрозуміло, що головний фінансовий документ буде ухвалено за участю нового Президента. Очевидно, що 2010 рік стане одним з найважчих для пересічного українця, на інтереси якого цього разу веде безжальний наступ державна машина. Однак відсутність економічної стратегії Тимошенко дозволяє передбачити, що її прихід до влади продовжить вакханалію окозамилювання та популізму. Янукович ж буде зобов’язаний діяти на антитезі, працювати на конкретний результат, адже йому в спину постійно дихатиме непримиренний супротивник. Ще один нюанс: Тимошенко прагнутиме в якості Президента законсервувати ситуацію, а Янукович готовий піти на дострокові парламентські вибори.

Віктор Ющенко, перебування якого на посаді Президента України, добігає кінця, у зверненні до ЗМІ з питань проведення першого туру президентських виборів, підкреслив, що не бачить різниці між Януковичем та Тимошенко. Добре відомо, що авторитет Віктора Андрійовича на Галичині залишається високим, і його слова примусять мільйони виборців замислитися над своїм вибором. Справді, нам необхідно обирати власним розумом, а не реагувати на заклики «голосувати серцем».

• Янукович
• Тимошенко
• другий тур
• Закарпаття