Ерно Кешкень: "Закон про освіту сприяє асиміляції та зникненню угорської меншини Закарпаття"

— Головною проблемою є те, що дотепер національні меншини України мали можливість на навчання рідною мовою від дитячого садку до університету, а у майбутньому можливість для цього буде тільки у дитячих садках та у перших чотирьох класах початкової школи.

Стаття 7 прийнятого Закону ліквідує освітню систему з угорською мовою навчання, яка зараз забезпечує можливість навчання рідною мовою, починаючи з дитячого садка до рівня професійної та вищої освіти.

Це більше, ніж суто питання освіти, адже значне обмеження освіти рідною мовою загрожує збереженню ідентичності, культури, традицій угорської спільноти, а у довгостроковій перспективі сприяє асиміляції угорської меншини, в кінцевому результаті – її зникненню (це суперечить статті 8 та 10 Декларації про принципи співробітництва між Українською РСP та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей, підписаній у 1991-му році)...

Ерно Кешкень також зауважує, що закон є недосконалим, адже "надає можливість в якості мови ЄС, поряд з українською мовою, на вивчення деяких предметів і угорською мовою, відтак він тлумачить поняття цієї мови не в якості рідної мови меншини".

— Верховна Рада України прийняла це рішення, незважаючи на те, що воно суперечить численним внутрішнім, двостороннім та міжнародним нормативно-правовим актам та зобов’язанням, - зазначає угорський дипломат.

А саме Конституції України (стаття 22 та стаття 53), де нацменшинам гарантується "право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства». Також Закону України „Про національні меншини в Україні” (стаття 6) - про гарантії  "користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства…», Договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною і Угорською Республікою, укладеному у 1991 році, Європейській Хартії регіональних мов або мов меншин тощо.

— Цим рішенням український законодавчий орган загалом ігнорує базові права на користування рідною мовою, включно на навчання рідною мовою близько 150-ти тисяч громадян, які вважають себе належними до угорської національності та їх спільноти. Він позбавляє корінну спільноту Закарпаття та її членів такого права, яким вони в якості меншини користуються вже близько століття, незалежно від державної приналежності цієї території, і яке всі інші, сусідні з Угорщиною країни, забезпечують для угорської спільноти, яка проживає на їх території.

З огляду на все це, Угорська Сторона пропонує Президенту України не підписувати закон у цій формі, а повернути на доопрацювання Верховній Раді України, - зазначає посол Угорщини в Україні.