Еенергоефективність кондиціонерів

Коефіцієнт, рівний відношенню цих двох параметрів називається EER (Energy Efficiency Ratio). Інший коефіцієнт — COP

 (Coefficient of Performance) показує ефективність роботи кондиціонера в режимі обігріву і дорівнює відношенню потужності обігріву до с

поживаної потужності. Значення коефіцієнта EER побутових спліт-систем зазвичай лежить в діапазоні від 2,5 до 3,5, а COP — від 2,8 до 4,0 (у сучасних інверторних моделей ERR і COP можуть досягати 4,5–5,0). Можна помітити, що в середньому значення COP більше, ніж EER.

Це пов'язано з тим, що в процесі роботи компресор нагрівається і передає надлишкове тепло фреону, тому кондиціонери виділяють більше тепла, ніж холоду. Цим фактом іноді користуються виробники, вказуючи в рекламі тільки коефіцієнт COP для підтвердження високої енергоефективності своїх спліт-систем.

Щоб покупцям було легше порівнювати ефективність різних моделей, для кондиціонерів, як і для решти побутової техніки, була введена шкала енергоефективності, яка складається із семи категорій, що позначаються літерами від A (кращої) до G (найгіршої). Кондиціонери категорії G мають COP < 2,4 і EER < 2,2, а категорії A — COP > 3,6 і EER > 3,2.

Сезонні коефіцієнти SEER і SCOP

Параметри кондиціонера для розрахунку EER і COP вимірюються при суворо визначених умовах у відповідності зі стандартом ISO 5151 (кондиціонер працює на максимальній потужності, температура зовнішнього повітря +35°С в режимі охолодження або +7°С в режимі обігріву). В реальних же умовах енергоефективність кондиціонера зазвичай нижче. Щоб споживачі могли оцінити фактичне енергоспоживання кондиціонера і порівняти по цьому параметру різні моделі, були введені сезонні коефіцієнти SEER (Seasonal Energy Efficiency Ratio) і SCOP (Seasonal Coefficient of Performance).

Для розрахунку цих коефіцієнтів визначається кількість холоду або тепла, виробленого кондиціонером за один сезон, яке ділиться на спожиту за цей же період електроенергію. Для більш точного обліку, залежно енергоефективності від температури зовнішнього повітря, коефіцієнт SCOP розраховують окремо для різних кліматичних зон.

З 2013 року на європейському ринку введено новий тип стікерів, що наклеюються на кондиціонери. На них замість EER і COP вказується сезонні коефіцієнти, причому SCOP може зазначатися для трьох європейських кліматичних зон (обов'язковою є вказівка тільки для середньої зони, яка прив'язана до клімату Страсбурга). На основі сезонних коефіцієнтів розроблена нова шкала енергоефективності кондиціонерів від D (SEER < 3,6; SCOP<2,5) до A+++ (SEER > 8,5;SCOP>5,1).

Ви, напевно, вже звернули увагу, що значення сезонних коефіцієнтів SEER і SCOP більше традиційних EER і COP, хоча повинно бути навпаки. Справа в тому, що сезонні коефіцієнти вперше стали застосовуватися в США, де для позначення потужності охолодження використовуються не традиційний кВт, а БТЕ/год. Тому при визначенні сезонних коефіцієнтів кількість холоду або тепла вимірюють у БТЕ/год, а ось спожиту енергію — у звичних Ватах. Оскільки 1 Вт ≈ 3,41 БТЕ/год, то значення сезонних коефіцієнтів виявилися приблизно в 3,4 рази вище значень, які ми отримали б при вимірюванні потужності охолодження у Ватах, як це робиться при розрахунку EER і COP.

Також можна помітити, що SEER > SCOP (у EER і COP було зворотне співвідношення). Це пов'язано з тим, що в реальних умовах SCOP вимірюється в холодну пору року, а при низьких температурах зовнішнього повітря енергоефективність кондиціонера помітним чином знижується.

Скільки доведеться платити за електроенергію?

При розрахунку сезонних коефіцієнтів визначається ще один дуже важливий для споживача параметр, значення якого також вказується на стікері. Це сумарна кількість електроенергії, споживана кондиціонером за рік (окремо для режимів охолоджування і обігріву) — kWh/annum. Якщо це число помножити на вартість кВт•год, то ми отримаємо річну вартість споживаної кондиціонером електроенергії.

Потрібно тільки враховувати, що методика розрахунку передбачає по європейськи економне охолодження: температура повітря всередині приміщення встановлюється на рівні +26,7°С (ARI Standart 210/240). Тому на практиці енергоспоживання, швидше за все, буде більше зазначеного на стікері. Ви також можете оцінити вартість споживаної за сезон електроенергії при різній погоді з допомогою калькулятора.

Розрахунок споживаної потужності та витрат на електроенергію

Значення споживаної кондиціонером потужності дозволяє визначити, чи можна підключати до звичайної розетки або ж потрібно тягнути окремий кабель до електрощитка. У сучасних будинках електропроводка і розетки розраховані на струм до 16А, але якщо будинок старий, то максимальний струм не повинен перевищувати 10А. Для безпечної роботи споживаний спліт-системою струм повинен бути на 30% менше максимально допустимого, тобто в розетку можна включати устаткування, робочий струм якого не перевищує 7–11А, що відповідає споживаній потужності 1,5–2,4 кВт (зауважимо, що при такому енергоспоживанні потужність охолодження кондиціонера буде лежати в діапазоні 4,5–9 кВт). Необхідно враховувати, що у квартирах до одного кабелю підключається декілька ро

зеток, тому для розрахунку фактичного навантаження потрібно підсумувати потужності всіх електроприладів, підключених до розеток одній лінії.

Оскільки ми не знаємо, яка модель буде обрана, то розраховуємо ці параметри виходячи із середнього значення коефіцієнта EER.
Знаючи споживану потужність, ми можемо оцінити витрати на електроенергію. Для цього потрібно задати середній час роботи кондиціонера в добу при певній потужності, наприклад, 2 години при 100%, 3 години при 75%, 5 годин при 50% і 4 години при 25% (такий режим роботи характерний для спекотної погоди).

Після цього можна визначити середнє споживання енергії на добу і, помноживши його на кількість днів у місяці та вартість кВт•год, отримати вартість споживаної за місяць електроенергії. Середньодобове енергоспоживання кондиціонера залежить від встановлення користувачем температури повітря, характеру погоди і інших важко враховуваних факторів, тому наш розрахунок не претендує на високу точність.

Стаття надана компанією Ліка-комфорт