Проблеми, фантазії та інтим: Яке воно сексуальне життя закарпатців (ВІДЕО)

З якими проблемами найчастіше зіштовхуються закарпатці у сексуальному житті, як говорити про секс з дітьми, чи є нормальними сексуальні фантазії, як здолати кризи у стосунках і зберегти вогонь почуттів надовго? Про усе це у великому інтерв’ю для Mukachevo.net розповіла Марина Маргітич, психолог, гештальт-терапевт.

— Радянські часи, коли сексу не було, залишилися далеко позаду, але до тепер відкрито говорити про секс у нас не прийнято. Чому так?

— Почнемо з того, що наших батьків виховували без теми сексу, це була табуйована тема, про яку не говорили, про тіло не розмовляли. І з покоління в покоління передається ця важкість говорити про сексуальні взаємини в парі, про розвиток тіла, про його прийняття. Тому воно тримається таким шлейфом, який навантажений масою табу, релігійними аспектами і соромом, і навіть інколи багато вини у цьому є. Але на даний момент пішла трохи тенденція на покращення, є більше грамотної інформації, і я з практики бачу, що люди зараз більше цікавляться і більше про це говорять.

Проблеми в сексі у закарпатських сім’ях - які вони

— Закарпаття дуже традиційна область. Як впливає наше виховання, скромність, різного роду табу на тему сексу у сім’ях, - позитивно чи навпаки?

— Тут дуже по-різному, залежно від самої пари і від того, наскільки пара готова про це говорити. Але все таки у більшості випадків чоловік з жінкою не готові спілкуватись про їхні сексуальні взаємини і це приносить багато негативу, який впливає на якість сексу і загалом на життя в парі. Якщо говорити про самі сексуальні відносини, то тут багато залежить від здатності говорити одне з одним, не тільки про секс, а взагалі. Про чесність, про відкритість своїх бажань і потреб. І якщо в парі є багато образ, то про секс важко говорити.

— Цікаво виходить, що в темі сексу першочергове - це говорити.

— Взагалі секс - це природня фізіологічна потреба і якщо її взагалі нема в стосунках, це веде за собою різні конфліктні ситуації.

Якщо партнери не вміють спілкуватись, бачити і чути одне одного в побутових речах, то з сексуальними відносинами ще важче, бо тут дуже багато сорому і нерозуміння.

— З якими запитами і проблемами у сексуальній сфері закарпатці найчастіше звертаються до вас?

— Дана тема не є настільки актуальною, щоб з нею звертались. Але в ході терапії в багатьох випадках виходимо на те, що є страхи, сором, багато непорозумінь чи недоговореного у парі. І часто звертаються з одним питанням, а виходимо на сексуальні взаємини. Або з теми сексу переходимо на інші сфери життя. Також звертаються з питаннями сексуального розвитку дітей, як краще дітям пояснювати, коли це робити. Часто лякаються питань від дітей і не знають як правильно про це розповідати.

— Є стереотип, що чоловіки більш зациклені на темі сексу. З практики цю тему хто частіше піднімає - чоловіки чи жінки?

— Тенденція більше до того, що чоловіки стриманіші і переживають свої проблеми в собі. Більше звертаються жінки все-таки.

— З якими проблемами найчастіше звертаються закарпатці?

Пари в основному звертаються з проблемою сексуального небажання одне одного. Це сприймається як недовіра, знецінення або сумніви в наявності почуттів. Але зниження сексуального лібідо це не завжди про зникнення почуттів одне до одного. Можуть бути різні фізіологічні фактори. І також є такий стереотип "якщо немає сексуального бажання - значить мене не люблять". Але це не є дійсно так, часто є інші конфлікти, які були в парі до того і призвели до зниження сексуального лібідо.

— Чи правда те, що відвідувати психотерапевта потрібно парою, щоб був ефект?

— Якщо пара дійшла до цього разом, що у них є проблеми у цій сфері, то справді так ефект буде набагато кращий. Але якщо звернеться хтось один з пари це також призведе до того, що стосунки будуть покращуватися. Деколи є випадки, коли один з партнерів не готовий говорити про свої проблеми з другою половинкою, це замовчується у парі. І за допомогою психотерапії доходимо до того, що людина починає міняти своє бачення, знімаються страхи, переборюється стид і починається розмова з партнером. Тобто ефект буде і з парою, і якщо хтось один прийшов.

Про сексуальні норми, фантазії та потреби

— Чи є поняття норми і не норми у сексуальних відносинах у парі?

— Це дуже неоднозначне питання. Нормою є те, що в парі обговорено і на що погодились обидва партнери. Є ще така важлива річ, якщо один з партнерів погодився на якісь експерименти чи внесення новизни, то це не означає, що він не може сказати ні в самому процесі. Це треба знати, що в мене є завжди є право сказати стоп, мені це не підходить. Це має бути також обговорено в парі.

Змушування до чогось, нав’язування своєї думки точно буде вважатись насиллям.

— Ви згадували про те, що часто ми самі добре не знаємо своє тіло і потреби. Це незнання впливає на сексуальні відносини, чи можна і не знаючи отримувати задоволення і прекрасно себе почувати?

— Це залежить від того, наскільки людина відчуває своє тіло. Якщо є чітке розуміння чого я хочу і це обговорюється в парі, тоді воно приносить тільки якість сексу. А якщо ми говоримо про те, що я чогось начиталась, чи подруга розказала як було, а я це пробую і воно мені не підходить, то це привносить розчарування і заниження власної самооцінки. Навпаки, треба пізнавати своє тіло, і відчувати що мені подобається і що не подобається. Часто буває що пари розлучаються, бо в одного одні потреби, а в іншого інші потреби саме в сексуальній сфері, то це не значить що з ними щось не так, у них просто різні сексуальні потреби.

— Чи потрібно розповідати про свої сексуальні фантазії партнеру і чи взагалі нормально, що вони є у людини?

— Часто люди лякаються своїх сексуальних фантазій. Насправді це нормально. Ненормальним є те, коли ці сексуальні фантазії переходять у дії, примушування без згоди партнера. Сексуальні фантазії хороші тим, що вони підтримують багато збудження. Обговорювати фантазії дуже добре в парі і пробувати експериментувати. Не факт, що фантазія, яка приносить багато збудження, у реальності приноситиме багато задоволення. Часто до статевого акту відносяться як до фізіологічного акту і крапка. Насправді, це велике джерело творчості і креативності, куди можна вносити свої бажання і відчуття, і обов’язково домовлятись про це.

— За якими ознаками людина може зрозуміти, що їй потрібно звернутись до психотерапевта з питанням сексуальних проблем?

— Якщо є зниження бажання, якщо багато страху, якщо довготривалий час у парі відсутній секс - обов’язково звертати на це увагу, бо це не є нормою. Якщо довгий час немає сексу в парі - це означає, що стосунки сходять на нуль. Також якщо було насилля сексуального характеру, то це несе вплив на подальше життя в парі, на це неможливо закрити очі і забути, тіло пам’ятає все і рано чи пізно воно буде виникати.

— Чи правда, що у всіх відносинах є кризи 3-х та 7-ми років і чи можливо підготуватись, щоб пройти їх максимально легко?

Кризи в стосунках є, не тільки 3 і 7 років, але і вагітність, народження дітей також вносять свої переживання, і якщо є довіра і безпека між партнерами і вони про це спілкуються, то всі кризи будуть проживатись легше. І дуже часто буває, що на початку спільного життя пара про щось домовляться, ніби контрактує свої стосунки, і через деякий час стосунки треба переконтрактовувати. При народженні однієї дитини обов’язки вже будуть розподілятись по-іншому і якщо пара не обговорює хто які обов’язки на себе бере, то це призводить до накопичення образ і виникнення конфліктів. Цього можна уникнути якщо про це говорити.

— Поширена ситуація в закарпатських сім’ях коли чоловік на заробітках, а дружина вдома. Чи реально в такій ситуації зберегти гармонійні стосунки?

— Це складна і болюча тема для всіх закарпатців. Якщо є багато поваги і почуттів одне до одного, то це можна зробити. Елементарні речі - дзвінки, повідомлення, можливість організувати собі маленькі зустрічі, щоб ці стосунки підтримувати, різні компліменти і так далі.

Навіть на відстані стосунки можуть бути щирими і відвертими.

— Чи багато пар звертаються на межі розлучення і як виглядає робота з такою парою?

— На жаль, у нас це рідкісна річ. Деколи звертаються на межі розлучення, але готові зберегти ці стосунки. Тоді робота направляється на те, щоб стосунки були збережені. Інша ситуація, коли пара не готова бути разом, і звертаються, щоб розлучення пройшло максимально комфортно і здорово, особливо, коли в сім’ї є діти. До такого свідомого відношення до себе і стосунків у мене багато поваги, коли люди намагаються розійтись мирним шляхом і не залишитись ворогами на все життя.

— Хто має займатись сексуальною освітою дітей?

В першу чергу, цим мають займатись батьки. Приблизно з 4 років діти починають ставити питання про відмінності тіла у хлопчиків і дівчат, не потрібно цього лякатись і потрібно без сорому та страху відповідати на ці питання.

Діти дуже чітко відчувають коли батьки говорять неправду і вони будуть шукати цю інформацію у більш дорослому віці з різних джерел.

По мірі поставлених питань від дітей потрібно чесно відповідати, елементарно і просто пояснювати. Важливо і те, що формування сексуальності починається від народження, і дуже важливо у вихованні дівчинки говорити яка вона гарна, яке в неї тіло гарне, і те ж саме хлопчикові - про його мужність, силу, зовнішність.

— Що б ви порадили закарпатцям, щоб зберігати вогонь у відносинах надовго?

— Прислухатись до свого тіла, не боятись фантазій, ділитись переживаннями і бажаннями зі своїм партнером, навіть якщо якісь речі зі смаком сорому, це обговорювати. У межах домовленостей з партнером експериментувати, вносити новизну у стосунки, робити маленькі сюрпризи одне одному, назначати побачення, запрошувати одне одного на каву, щоб підтримувати це збудження, яке було на початку стосунків. Ті самі смс зі словами кохання, дзвінки і зустрічі, які не планувалися. Цей елемент новизни буде підтримувати бажання одне до одного.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!