Інтернет-шахраї за підсумками року обдурили українців на 252 млн грн — дослідження

Популярним способом обману користувачів з 2020 року стало використання фальшивих копій сайтів.

За минулий рік кіберзлочинці вкрали в українців 252 млн грн, а найпопулярнішим способом обману продавців стало використання сайтів-підробок.

Про це йдеться в результатах дослідження OLX, проведеного до Дня безпечного інтернету, який відзначають 9 лютого.

За даними дослідження, покупки через інтернет роблять понад 11 мільйонів українців, з них кожен четвертий робить понад 20 замовлень на рік. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року під час покупок в інтернеті зі зловмисниками стикалися 35% опитаних українців.

Головними методами злочинців стали:

• розміщення неіснуючих товарів на платформах і соцмережах (Коли жертва пересилає гроші за передоплатою);
• телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцеві, який видає себе за представника банку або поліції);
• фішинг - сайти-підробки (Коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс і вводить там особисті платіжні дані).

За статистикою OLX, частка кіберобманов в онлайн-шопінг з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. В цілому за 2020 рік з фішингом при купівлі або продажу товарів на платформі зіткнулися приблизно 20 тисяч осіб.

З них 62% (12, 4 тис.) змогли зберегти свої гроші вчасно звернувшись в онлайн підтримку, а також завдяки уважності і знання правил. При цьому, попалися на виверти шахраїв і втратили гроші близько 7700 користувачів.

Відзначається, що найбільша кількість шахрайських дій було зафіксовано в грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року і січневого локдауна.

Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема з шахрайством проти продавців:

• псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
• відразу писав в сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
• надсилав сторонні посилання (які вели на фішингові сайти) і переконував перейти за ними;
• ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив і навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
• отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс і термін дії карти, щоб в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!