Історичний спадок: Неподалік від Закарпаття виявили кельтську фігурку з золотими очима (ФОТО)

Як розповіла археолог Марія Худакова, музей проводив археологічні дослідження. Це історична місцевість відома з 19 століття, однак ще не була систематично досліджена. Знахідки в основному стосуються періоду так званої латенської культури (археологічна культура кельтських племен Європи залізної доби). Чимало пам'яток знаходять цього періоду виявлено як у східній частині Словаччини, так і на Закарпатті.

"Знайдено більше 800 об'єктів з різних періодів. Більшість знахідок датуються періодом Латен. В основному це кельтські монети, бронзові пряжки та інші частини одягу, вироби з глини - кераміка, скляні намистини та браслети ", - уточнила Худакова.

За її словами найзначнішою знахідкою є бронзова статуетка із зображенням оголеного чоловіка. На його шиї видно типову прикрасу цього періоду - хустку.

"Знахідка виняткова своїм реалістичним зображенням людини та золотими очима", - розповіла археолог. І додала, що знахідка стане доступною для громадськості в рамках нової виставки, яку музей відкриє наступного року. Знахідки зберігаються в музеї Спіша у Спішській Новій Весі.

Латенська культура Закарпаття ІІІ–І ст. до н.е. становила важливу сполучну ланку між кельтами Центральної Європи й давнім населенням, яке проживало на північ і схід від Карпат.

Латенську культуру Верхнього Потисся пов’язують із племінним угрупуванням анартів, частина якого займала територію сучасної Закарпатської області України. У літературі існують згадки про приблизно 40 поселень латенської культури на Закарпатті.

Кельтське селище (опідум) розташоване на північно-західній околиці сучасного міста Мукачеве, на схилах двох невисоких гір – Галіш та Ловачка. Тут знайдені сиродутні залізоплавильні горни, поруч з якими – багато шлаків і залишків деревнього вугілля. У опідумі окрім зброї виробляли також срібні монети, фібули, ювелірні прикраси.

Найбільшим з кельтських металургійних центрів Закарпаття є опідум на околиці сучасного села Нове Клинове, Виноградівського району, розташоване на відстані близько 30 км від опідума Галіш-Ловачка. Тут знайдені майже 150 залізоплавильних горнів, розташованих "гніздами" по 40-50 штук.

У 1952 році біля села Мала Бийгань, Берегівського району археологи наткнулися на кельтську статуетку бронзового «ідола» з символам сили та родючості. Як пояснив завідувач археологічного музею УжНУ Володимир Мойжес, скарб з фігурками вепра та людини (чи божества) знайшли випадково.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!