Людмила Мелцер: Неонатолог за лічені секунди приймає рішення, від якого залежить життя дитини (ВІДЕО)

Неонатолог - практично невідома професія для загалу, однак саме ці лікарі беруть на себе найбільшу відповідальність - миттєво приймають рішення, від яких залежить життя новонароджених дітей.

За словами пані Людмили, неонатологія відділилася від педіатрії та акушерства у кінці 19 ст. у Чикаго. Лікар Джозеф Белл створив спеціальне відділення, в якому облаштував інкубатори для недоношених дітей.

Особливо стрімко неонатологія почала розвиватися відтоді, як з'явилися апарати штучної вентиляції.

"Неонатологія - це відгалуження педіатрії, яка вивчає немовлят та новонароджених, їх патологічні стани, а лікар-неонатолог повинен підібрати особливий і правильний догляд за дітками, які народилися передчасно, часто з маленькою вагою.

Від народження і до 28 діб такі малюки потребують максимальної уваги, а неонатолог повинен іі забезпечити", - розповідає пані Людмила.

Становленню Людмили Мелцер лікаркою - неонатологом передувала робота санітаркою та медичною сестрою. Під час одного зі своїх чергувань Людмила разом з початківцем-неонатологом підтримували дихання дитини за допомогою пенлону протягом восьми годин. "Сучасної апаратури тоді ще не було і ми рятували малечу, як могли. Напевно не було більшого щастя, аніж зранку бачити, як ця дитина дихає самостійно. В цей момент я і зрозуміла, що хочу присвятити неонатологї своє життя", - ділиться спогадами лікарка.

Для розвитку неонатології необхідне сучасне медичне обладнання, без якого робота лікарів просто неможлива.

"Матеріально - технічна база практично у всіх лікарнях потребує значного оновлення. Лікарям замало тільки власних рук і голови, аби рятувати життя. Є, звичайно, апарати штучного дихання, але вони дуже застарілі. На сьогоднішній день неонатолог ще й повинен навчатися і вдосконалювати свої вміння за власні кошти, хоча кожні два роки спеціальні курси повинні оплачуватися установою, у якій працює лікар.

У кожному пологовому відділенні наших міст, окрім всього іншого, повинен бути пульсоксиметр. Це апарат, який вимірює насиченість кисню у крові.

Звичайно, досвідчений неонатолог, вислухавши шум, прийме правильне рішення для новонародженого з певною вадою серця: давати чи не давати йому кисень. Однак, ситуації є різні, а часу на на роздуми, буває, взагалі нема. Маючи у родовій залі пульсоксиметр, можна уникнути фатальних помилок. І подібних прикладів багато. Без сучасного обладнання не може існувати жодна галузь медицини, не тільки неонатологія. Тому ситуація вимагає рішучих діи?", - наголосила Людмила Мелцер.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!