Угорська ароматна традиція: як на Закарпатті вирощують паприку (ФОТО, ВІДЕО)

Пряну спецію, або ж солодкий мелений червоний перець, збирають восени, але робота починається ще навесні, коли сходить розсада. У вересні паприку починають збирати і складати у мішки чи нанизувати для сушіння.

Журналісти BBC Україна розповідають, що на Закарпатті паприку знають і люблять. І якщо раніше паприка асоціювалася виключно зі стравами угорської кухні, як-от боґрач чи гуляш, то зараз її використовують практично в усіх солоних стравах, адже вона не є гострою і додає страві приємного кольору і запашного аромату.

Саме Угорщина і є основним постачальником цієї спеції у світі. Звідти ж вона прибула і в райони Закарпаття, де живуть етнічні угорці - зокрема, у село Велика Добронь неподалік Ужгорода.

І хоч традиційно "угорським" районом вважають Берегівщину, у Доброні, за словами сільського голови Івана Попки, мешкає аж 90% етнічних угорців. Тож не дивно, що паприку так активно вирощують саме тут.

Для того, аби вирощувати цей перець, треба бути й справді працьовитим: робота починається ще у березні чи навіть лютому. Висаджують насіння і готують першу розсаду, яку висадять на город всередині травня-на початку червня - тоді, коли викопають молоду картоплю. Так перець ростиме ще три місяці, доки можна буде збирати перший врожай.


Найкрасивіший перець залишають на насіння, аби висадити навесні наступного року. Решту відправляють сушити. У вересні паприку починають збирати і складати у мішки чи нанизувати для сушіння.

Якщо погода сонячна і тепла, то перець висихає швидше. Та в будь-якому разі сушіння паприки на свіжому повітрі займає близько 3-х тижнів. До речі, перець, який висить на подвір'ї, практично не пахне. Пахнути він починає вже під час активної сушки в спеціально обладнаних приміщеннях - таких у селі є кілька.


Ще 2-3 тижні - і перець декілька разів перемелють на дрібний порошок. З 10 кг свіжого перцю вийде лише 1 кг готової спеції, яку з кожним роком дедалі важче продати.

Сьогодні вирощування паприки для місцевих - зручний підробіток. А ще - данина традиції, адже паприку тут вирощують давно і люблять додавати в усі страви.

Селяни кажуть, що паприку якраз і зручно заготовляти саме через довгий термін її зберігання - це одна з головних причин, чому її й досі вигідно саджати, хоч вже й не у таких масштабах, як колись.


"Вигідно, тому що не треба продавати одразу. Можна і рік протримати, а потім, коли гроші потрібні, продати", - розповідає Лоци Раті. Особливо актуально це у зимовий період, коли сільське господарство практично "спить".

Термін придатності молотої паприки - 2 роки, у зберіганні вона не примхлива - потрібне просто сухе і темне місце.

Більше про те, як вирощують паприку у Великій Доброні дивіться у сюжеті BBC Україна.


Mukachevo.net
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...