Чого хоче і про що мріє жінка?

Дізнатися про це, а також краще зрозуміти її, на думку Ганни Дуденкової, кандидата філологічних наук, допоможуть вірші Міли Маришевої, що
увійшли до збірки `Звезды над обрывом`.


Міла Маришева  (літературний псевдонім к. ф. н., доцента кафедри російської літератури Людмили Бородіної) вже відома поціновувачам російськомовної поезії — вона дебютувала 2003 року збіркою `Ожог`. І от — нова книжка. У видавництві Олександри Гаркуші побачили світ `Звезды над обрывом`.
Було цікаво: чим цього разу порадує авторка? Вона залишилася вірною собі — ті ж проникливі рядки про жіноче. Почуття, кохання, переживання, мрії й надії. І навіть якщо проступає біль, він небезвихідний: `Поиски смысла непостижимы J Путь наш во мраке. Путь в никуда./ Горьки утраты. Все не оплакать./ Но над обрывом светит звезда`. Все просто і водночас гарно, влучно та переконливо! `Простое слово... Как вода/ Как неба край за кромкой леса.../ Всего лишь капелька одна,/ Чтоб исцелиться и воскреснуть`.

Вдало підібрані ілюстрації (у цьому заслуга видавця) доповнюють чудові вірші. Це репродукції картин пензля відомого грузинського художника Ладо Гудіашвілі. Жіночі образи, створені видатним майстром, письменник Віль Ліпатов назвав поемою й симфонією життєствердження та життє-славства. Ці ж почуття близькі й поетесі:

Все, что жизнью полно, —
прекрасно!
После — пепел и фимиам.
Но покуда сияет ясно
Безмятежный небесный храм,
Ощущаю гармонию мира —
С ним созвучна телесная лира.