Чому на новій карті Закарпаття з'явився Берегівський район: мова фактів та висновків

Отже, 1 липня з'являється інформація з джерел про те, що у проекті районування Закарпатської області виринає Берегівський район. Раніше він не передбачався в результаті адміністративно-територіальної реформи. Спочатку до таких «пліток» придивлялися, згодом виникли певні підозри.

Вже за кілька днів на офіційному ресурсі Міністерства розвитку громад та територій опублікували офіційний проєкт: Закарпаття матиме 5 районів, включно з Берегівським, який поглине в собі теперішній Виноградівський район.

Згодом, 9 червня на сайті Радіо свобода вийшов допис відомого закарпатського письменника Андрія Любки про "угорський район", який описав можливі наслідки такого кроку. Його публікація миттєво стала вірусною, і набрала вже понад 200 тис переглядів.

"Створення Берегівського району не є трагедією, але, на думку автора цих рядків, є неприпустимою помилкою. Закарпатські угорці – не сепаратисти, і проводити прямий ланцюжок від створення району до його майбутньої анексії Угорщиною – безглуздя. Але обставини й ситуації змінюються, тож виключати, що в майбутньому, особливо в разі геополітичних катаклізмів, така адміністративна одиниця стане причиною проблем – теж не можна. І про таке варто думати заздалегідь, а не аналізувати опісля", - писав Любка.

Вчора ж ввечері, 9 червня, з'являється заява Товариства угорської культури Закарпаття щодо зміни адміністративного поділу області. В якій вказується, що вони не задоволені саме таким форматом майбутніх районів.

Адже, "попередньо розроблений проєкт поділу на райони матиме негативний вплив на інтереси угорців Закарпаття, оскільки їхній відсоток у новостворених районах значно зменшиться. Так, наприклад, у Берегівському районі з нинішніх 75% частка угорців зменшиться до 43%, в Ужгородському – з 33% до 13%, а в Мукачівському – з 12% до 4%.

Сьогодні, 10 червня, про «угорський конфлікт» написав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який впевнено парирував аргументи Андрія Любки та розвінчував, з його слів, міфи про "угорський район" на Закарпатті. А, фактично, виправдовувався за провал комунікації.

Він зазначив, що Україна ніби то не створює Берегівський район на догоду інтересам Угорщини і ніби дипломати не "злили" українські інтереси у відносинах з Угорщиною.

Після цього у мережі Фейсбук висловився і міський голова Берегова Золтан Баб'як, який звернувся до президента Зеленського із відкритим листом.

Бабяк закликав не спекулювати на питанні угорського району, запросив президента в гості та попросив таки посприяти створенню Берегівського району. Також, він вказав, що місто Берегово, як місто обласного підпорядкування, має право на те, щоб бути районним центром.

До речі, тут напрошується ремарка, адже міський голова мабуть випустив той момент, що Берегово стане міською ОТГ, яка матиме рівний статус з будь-якою іншою ОТГ Закарпаття чи України. З тою ж таки, Виноградівською ОТГ.

Отже, проаналізувавши потоки інформації та реакції на них, можна зробити декілька висновків, а точніше, які сценарії було запущено щодо появи Берегівського району. А можливо, які інтереси зійшлися у цьому питанні, як місцевої, так і центральної влади.

Припустимо, що очільник Берегівської РДА разом з міським головою, якимось чином вмовили голову ОДА на те, щоб той запропонував офісу президента створити Берегівський район, щоб таким чином, мовляв, догодимо угорській стороні, а голова РДА автоматично збереже свою керівну посаду, яку він уже обіймає ще з 2015-го року. Чи це ймовірний сценарій? Навіть дуже, адже пан Петров та пан Петрушка вже зустрічалися і, схоже, знайшли спільну мову, якщо голова РДА ще часів Порошенка та Москаля і досі залишається на посаді.

З іншого боку, офіс президента така ідея губернатора теж «збуджує», адже вони шукали шляхи як би вийти на діалог з офіційним Будапештом. Але, передбачаючи резонанс від створення Берегівського району, у Зеленського вирішили перестрахуватися та включити до нього ще й Виноградівський район, щоб "розмити" угорську меншину більшою часткою українців. Ось звідси і заява Товариства угорської культури.

Як би там не було, але здається, що у виграші тут лише голова РДА та міський голова, які за рахунок таких реверансів мають шанси зберегти свої посади.

У програші, здавалось би, етнічні угорці Закарпаття, голова ОДА, який виявився втягнутим у "історію" з "хотєлками" хлопців з Берегова та офіс президента з МЗС, які втрапили в загальноукраїнський скандал із "здачею національних інтересів".

Але це лише умовиводи автора цих рядків, які, можливо, і не мають нічого спільного з реальністю і все набагато банальніше. Висновки робити читачу.