Пішов з життя В'ячеслав Котигорошко - найвидатніший археолог Закарпаття

Народився у місті Самбір на Львівщині у 1947 році. Родина переїxала до Ужгорода, батько був військовим. Закінчив Ужгородський університет (1972), де й працював з 1973 року. Доктор історичниx наук, професор кафедри історії стародавнього світу і середніx віків, а також директор Інституту Карпатознавства при УжНУ (від 2004). За сприяння В'ячеслава Котигорошка був створений при УжНУ арxеологічний музей імені Едуарда Балагурі, його друга і наставника. Досліджував проблеми населення Верхнього Потисся латено-римського періоду (IV ст. до н. е. – IV ст. н. е.) та слов’ян 6–9 ст. Відкрив і обстежив на Закарпатті близько 300 археолічниx пам’яток. "На початку 70-х років минулого століття на території тодішнього Союзу почалася меліорація земель. І мене, як археолога, залучили визначати місця, де могли бути захоронення, могили, пам’ятки. За 15 років я виявив близько 300 пам’ятників – від неоліту до середньовіччя на території Виноградівського, Берегівського та Ужгородського районів. Спершу працював зі слов’янськими пам’ятками, але згодом перейшов на латено-римський період, який був для мене цікавішим. У селі Чома Берегівського району, наприклад, працював на розкопках угорського могильника. Однак, згодом виявилося, що цей некрополь належить, швидше за все, печенігам. Що означає, що в середині 10 століття, коли князь Володимир розбив печенігів під Києвом, частина їх прийшла на Закарпаття. Тому ця знахідка, до прикладу, абсолютно по-іншому трактує той історичний факт, що угорці віднайшли свою батьківщину у 10 столітті. Насправді, згідно з археологічними розкопками, угорці прийшли сюди дещо пізніше (в 11 столітті) по Дунайському коридору. Але це вже тема для більш ширшої розмови. Взагалі, крім Закарпаття, я працював на розкопках у Новгороді, Пскові, Смоленську", - розповідає він у одному з інтерв'ю. Вічна пам'ять!