Михайло Фединець: Ужгородщина завжди була привабливою для інвесторів і залишається такою дотепер

- Пане Михайле, які зміни принесли з собою минулорічні місцеві вибори? Як можете охарактеризувати ці півроку роботи Ужгородської районної ради?

- Аналізуючи цей період, на жаль, мушу констатувати, що нічого хорошого місцеві вибори не принесли. Ті зміни, на які всі чекають, - так і не відбулися. А політичні ігри та інтриги надалі продовжуються. За результатами виборів в Ужгородську районну раду потрапили 7 політичних сил. Найбільше представників  - партії КМКС та Єдиного Центру. Але у райраді спрацювала та ж модель коаліції, що й в обласній: провладні партії, які називають себе демократичними, тобто “Солідарність” та Радикальна партія Олега Ляшка, об'єдналися з “Відрожденням” та Опозиційним блоком і вибрали собі голову районної ради. Цей дивний симбіоз ніяким чином роботу не покращує і я переконаний, що без протекції Геннадія Москаля такої коаліції не було б в районній раді. Бо пан губернатор готовий на будь-який абсурд, аби тільки не було представників Єдиного Центру при владі. Звичайно, нашій політичній силі трішки не вистачило голосів, але ми дуже демократично проводили виборчу кампанію, без підкупів виборців, що не можна сказати про наших опонентів, які закидали людей грошима, а зараз від них ці гроші й крадуть. Думаю, що така ситуація більше не повториться і виборці зроблять правильні висновки.
Що ще стосується нашої роботи, то з приємного хочу відзначити, що за півроку ми маємо досить суттєве перевиконання бюджету, такого не було останні 10 років. Тобто кошти є, але є і намагання їх вкрасти. Єдиний Центр буде ставати цьому на заваді і ми всіма силами спрямовуватимемо кошти на розвиток закарпатської громади.

- Чи вдається знаходити компроміс з колегами по депутатському корпусу в районній раді?

- Доводиться часто опонувати, але в нас досить хороші стосунки з партією КМКС, також контактуємо з "Батьківщиною". У зв'язку з тим, що В� прийняла дуже хороший законопроект - закон про поіменне голосування, то стало набагато простіше апелювати до колег по депутатському корпусу. Коли відбувається голосування за питання, яке йде не на користь громади, то дуже легко добиватися хороших рішень в зв'язку з тим, що видно, хто і як голосує.

- Які проблеми зараз є в Ужгородському районі і як бачите шляхи їх вирішення?

- Одне з найболючіших питань - це, напевно, все ж земельне питання, яке особливо турбує громаду. Колись було прийняте рішення, що за межами населених пунктів правом ділити земельні ділянки володіли адміністрації, але два роки тому це право передали управлінню земельних ресурсів області. Справа в тому, що за ці два роки багато землі було роздано людям з інших областей України. Сьогодні сільські жителі Ужгородщини не знають чи їм належить ця земля, чи ні, оскільки поки що нема відкритого кадастру. Я думаю, що протягом півтора року будуть розглядатися багато земельних рішень. Це питання тягнеться невирішеним давно. Я, будучи головою районної ради, неодноразово звертався з проханням віддати землю сільським громадам. Але результату так і нема. Я ніколи, приводячи інвестора в край, не дозволяв собі розпоряджатися землею, а завжди радився з громадою. Якщо люди давали дозвіл на роботу інвестора, то тільки тоді я підписував відповідні документи.

Друге болюче питання - це стан медичної галузі в районі. В лікарських установах все геть запущено і бідно. У нашому районі були Середнянська, Чопська лікарні і ,в принципі, ми прийшли до рішення об'єднувати лікарні, зверталися до залізниці, аби нам передали залізничну лікарню. В минулому році ми її забрали і зараз відбувається процес реорганізації медичних закладів. Але все рівно, які шляхи покращення не шукай - вихід тільки один: страхова медицина. Зараз прикладом для всієї області і, можливо, для країни є місто Мукачево. Там за короткий час створили чудові умови і мер міста є новатором, його команда самотужки виводить медицину на новий і якісний рівень. Керівництво Мукачева вболіває за населення, забезпечує безкоштовними медикаментами, створює соціальні аптеки, розробляє медичні програми, але в той же час воно перебирає на себе функції держави. Якби Мукачево отримувало від держави нормальну підтримку в галузі охорони здоров'я, то ті кошти, які йдуть з бюджету на медицину, міський голова міг би спрямувати на розвиток міста. Центральна влада звикла вже роками вихвалятися, що в країні безкоштовна медицина, але насправді роблять її безкоштовною на місцях.

І останнє болюче питання не тільки Ужгородщини, а й усього Закарпаття - це стан доріг. На ремонт дорожніх шляхів цього року нам виділили катастрофічно малу суму коштів. Хоча наш губернатор хизується своїми повноваженнями і зв'язками з Президентом, але цього не відчувається, бо Закарпатська область отримала значно менше на ремонт автошляхів, ніж Львівська.

- Як людина, яка створює робочі місця, скажіть, будь ласка, чи інвестиційно-приваблива зараз Ужгородщина і які галузі економіки варто розвивати в Закарпатті?

- Ще за часів Радянського Союзу Ужгородщина була привабливою для інвесторів і залишається такою дотепер. Коли я працював заступником голови районної адміністрації, то кількість виробленої продукції в Ужгороському районі складала 70% від обласної. На даному етапі таких показників нема, бо у той момент в район були залучені великі підприємства, такі як “Джейбіл”, “Єврокар”, “Ядзакі”, завод “Леанка” та багато інших. Але про інвестиційний клімат в цілому також має турбуватися держава, на це повинна бути політична воля керівництва країни. А наш Президент-бізнесмен ховає гроші в офшорах, замість того, щоб своїми діями показати приклад людям.

Якщо глава держави ухиляється від сплати податків, то що про нас може подумати світова спільнота і який інвестор до нас прийде?

Що стосується галузей економіки, які потрібно розвивати, то зазначу, що Ужгородський район ще в радянські часи був сільськогосподарським регіоном і я вбачаю дуже великий потенціал у садівництві, виноградарстві та ягідництві. Найбільший розвиток зараз мають саме фермерські угіддя, які займаються садівництвом. Початківцем став Василь Мелеш, (фермерське господарство “Коник”), от він показав приклад, як можна розвивати цю галузь. У нас є три підприємства, які займаються вирощуванням саджанців - “Коник”, “Голланд Плант” та “Надія Сад”. Половина Західної України приїздить на Закарпаття за саджанцями. Як на мене, то це великий здобуток. В минулому році обласною радою була створена програма, яка має на меті допомогти фермерам, фактично безкоштовно їм надаються саджанці, щоб люди могли розвивати своє господарство. Я вважаю, що садівництво має майбутнє в нашому Закарпатті.

-  Насамкінець, хотілося б почути Вашу думку щодо політичної ситуації. Чи думаєте Ви, що новий уряд на чолі з прем'єр-міністром Гройсманом зможе нарешті змінити ситуацію в цілій країні і провести довгоочікувані реформи?

- Я щиро бажаю новому уряду зробити максимально багато хороших для країни справ, але мені в це важко віриться. Пана Гройсмана я знаю особисто з того часу, як він був мером міста Вінниця. Вже у ситуації зі звільненням закарпатського голови облдержадміністрації Геннадія Москаля новий прем'єр проявив слабкість: спочатку рішуче заявив, що не дозволить лякати себе ультиматумами, а в кінці ніхто Гройсмана і не питав чи залишати Москаля на посаді, чи ні. В даній ситуації чітко видно, що Президент вирішив зробити собі ручного прем'єр-міністра. Зараз Порошенко має всю повноту влади, але з кожним днем він втрачає рейтинг в українського народу.

Прес-служба Єдиного Центру