У лісах Тячівщини можна зустріти диких козуль

Ці тварини схожі на оленів, але значно менші за розмірами. На думку вчених вони навіть відносяться до окремого виду оленів, пише Любов Немеш, прес-служба Тячівської РДА.

Зазвичай ці звірі тримаються якнайдалі від лісових доріг та людських очей. А якщо й спускаються з гір, то лише для того щоб напитися води з гірської річки, яка тут протікає та поласувати сіном з годівниці, яке для них припасають єгері.

Взимку тваринкам важко знайти їжу, тож цей корм стає їм у великій нагоді у важку пору року. А морози тут тримаються набагато довше,  ніж у низинних районах. Якщо навіть гірські села вже практично безсніжні, то тут, у горах, як бачимо, все ще встелено білою ковдрою.

"Звісно, угледіти в горах диких козуль непросто. А якщо чесно, то і нам би теж не вдалося, як би не головний лісничий Кедренського лісництва Василь Золотар. Саме він показав нам з дороги, по якій ми їхали, цих милих звіряток на відстані десь 400- 600 метрів. Неподалік лісівники поставили для них годівницю і звірятка спускаються сюди підкормитися. Зазвичай, припасають для них гілкові корми та сіно, а також - сіль лизунець в солонці. Заготовляють лісники корм влітку та восени, а з'їдають його тваринки до початку весни", - пише журналіст.

До речі, на даний час у лісах Брустурянського лісгоспу збільшилась популяція фауни, зокрема козуль європейських та оленів благородних. Іх чисельність, для прикладу в 2014 році сягала, до 437 голів.

Зі слів головного лісничого Василя Золотаря найбільш сприятливими чинниками для збільшення популяції є малосніжні зими, забезпеченість кормами та зменшення кількості браконьєрів і звісно, хижаків - природніх ворогів парнокопитних.

Особливо це стосується диких вовків, які теж водяться в лісництві і навіть нападають на людські оселі. Одного нещодавно вдалося підстрелити єгерю лісництва. Однак це вже зовсім інша історія.