В НПП "Синевир" відбувся семінар у рамках проекту "Збереження Карпатських пралісів"

Проект «Збереження Карпатських пралісів», який впроваджується Українським товариством охорони птахів (ТОП) – представником міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) ставить перед собою дуже важливі цілі у Карпатському регіону.

Передусім, це збереження Карпатських пралісів і старовікових лісів шляхом розширення територій покриття цих цінних лісових масивів національними природними парками Українських Карпат. Територія впровадження – національні природні парки та прилеглі до них території, розташовані в зоні зростання пралісів і старовікових лісів: «Синевир», «Зачарований край», «Карпатський», «Верховинський», «Черемоський», «Вижницький», «Сколівські Бескиди», «Гуцульщина», «Ужанський».

«Налагодження конструктивного діалогу та тісна співпраця з сільськими громадами – запорука успішної роботи національних парків у справі збереження природи», - такий основний меседж мав семінар, який відбувся 18-19 листопада в Національному природному парку «Синевир». Тема семінару: «Обмін досвідом щодо взаємин між місцевими громадами та національними природними парками». Участь в обговоренні взяли півсотні учасників з різних куточків карпатського регіону: представники національних парків, голови сіл, районне та місцеве керівництво, громадські організації, активісти, працівники НПП «Синевир», журналісти тощо. Семінар пройшов в рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів», який впроваджується Українським товариством охорони птахів (ТОП) – представником міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина).

Директор НПП «Синевир» Микола Дербак привітав учасників семінару та розповів про досвід співпраці парку з місцевими громадами. «НПП «Синевир» розташований в межах п’яти сільських рад, на території яких проживає близько двадцяти двох тисяч населення. Ми постійно співпрацюємо із ними і співробітництво, налагоджене роками, триває у різних напрямках. Національний парк допомагає сільським радам у ремонті доріг, проведенні масових заходів, надає автотранспорт, допомагає з очисткою доріг у зимовий період, забезпечує населення деревиною та дровами, облаштовує місця для відпочинку тощо. Інакше й бути не може, оскільки гармонізація стосунків природно-заповідної установи і громад є запорукою успішної діяльності», - наголосив у своєму виступі директор НПП «Синевир».

Микола Дербак також зазначив, що коли на території населеного пункту знаходиться національний парк, то питання підтримки місцевих жителів потрібно вирішувати на законодавчому рівні. Один з варіантів ініціювати зменшення вартості електроенергії для мешканців таких сіл.

Микола Юрійович особливу увагу у своєму виступі приділив питанню ремонту доріг. Річ у тім, що НПП «Синевир» - територія, яку відвідує велика кількість туристів, а на підтримку доріг не виділяються належні кошти. Хороша дорога в межах парку – це першочергове завдання, від якого напряму залежить розвиток краю.

Голова Міжгірської районної адміністрації Василь Худинець поділився досвідом співпраці із національним природним парком, адже ще донедавна очолював найбільшу сільську раду на теренах парку – Колочавську. «НПП «Синевир» є прикладом того, як вдалий менеджмент керівництва організації та пошук компромісу у спільних із громадою проблемах зробили з колишнього лісгоспу зразкову природоохоронну структуру, - каже Василь Іванович. – За роки роботи парку ставлення до цієї організації кардинально змінилося і проблем з самовільними рубками тут практично немає. Тому, як житель Тереблянської долини, я вдячний НПП «Синевир» за збережені ліси, незайману природу, яка тепер манить сюди тисячі туристів і дає можливість жителям регіону заробляти вдома хоч якусь копійку».

Та під час роботи над розширенням меж парків науковці стикнулися із двома основними проблемами: інтересами землекористувачів – лісгоспами, які не хочуть втратити доходів від рубок, та необґрунтованим спротивом місцевих територіальних громад. В останніх, внаслідок неправильної пропаганди, виник стереотип, буцімто, якщо землі потраплять до складу парків, то вони будуть позбавлені можливості отримувати деревину, користування дарами природи, випасати худобу та ін. «Це абсолютно неправильні твердження, які чітко закріпилися в уяві місцевого населення. Тому зараз ми повинні посилити активну роботу із територіальними громадами і донести до них, що хочемо врятувати їхні ліси, а господарську діяльність вони вестимуть й надалі, але не чіпатимуть пралісів. Парк це не закрита територія, і ми повинні знайти баланс між територіальними громадами, лісгоспами та національними парками»,- зазначив О.Киселюк.

Заступник директора з науково-дослідної роботи, кандидат біологічних наук Юрій Тюх розповів про перспективне розширення меж установи. «На горі Кам’янка є 575 га букових пралісів, які зараз є власністю Міжгірського держлісгоспу. Якщо ці, надзвичайно цінні природні багатства, не зберегти для нащадків, то ми дуже багато втратимо. На цій території зростає 15 видів рідкісних рослин та водиться 25 видів рідкісної фауни; всі ці види внесено до Червоної книги України. Крім того, проектована територія г. Кам´янка під розширення НПП «Синевир» площею 575,5 га. складається з 167,8 га. пралісів, 117,6 га. старовікових лісів та пралісів зарості криволісся сосни гірської - 148,4 га., ялівця сибірського – 35,8 га., вільхи зеленої – 13,5 га. Усі ці фітоценози мають високий природоохоронний статус, проте сьогодні вказана територія не належить до природно-охоронних територій ПЗФ. Хоча вже протягом 20-ти років територію г. Кам´янка наукова еліта Закарпаття пропонує включити до складу НПП «Синевир».

Основними завданнями НПП «Синевир» є збереження, відтворення природних екосистем і організація на його території природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної та еколого-освітньої діяльності. До території НПП «Синевир» включено найбільш цінні природні екосистеми, проте територія гори Кам’янка, яка сьогодні пропонується для його розширення, не була включена оскільки вона знаходиться за межами вододільного хребта р. Теребля та р. Ріка.

Підсумовуючи результати семінару, його учасники однозначно зійшлися на думці, що розширення меж парку стимулюватиме розвиток зеленого туризму, допоможе збереженню водного ресурсу та екологічної рівноваги в регіоні, зменшить ймовірність екологічних лих, покращить соціально-економічну ситуацію в регіоні тощо. А в цьому є об’єднаний інтерес усіх природоохоронців, лісогосподарників і громад.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...