Обираймо «Сім чудес Закарпаття»!
краяни візьміть участь в акції
Нещодавно газета "Ріо" стала ініціатором акції «Сім чудес Закарпаття». Ідею підтримали: депутатська комісія з питань туризму Закарпатської обласної ради, кафедра туризму УжНУ (доц. Ф. Шандор), туристично-інформа-ційний центр Закарпаття (керівник О. Коваль), рекламне агентство «Шарк» (керівник О. Шпеник). На першому етапі акції ми запропонували нашим читачам самим написати, які природні та архітектурні об’єкти області вони вважають такими, які можна зарахувати до чудес. До редакції надійшли десятки листів. Дехто пропонував свої списки, дехто зупинявся на своїх поодиноких об’єктах з докладною мотивацією. Усім велике і щире спасибі. Список запропонованих об’єктів має такий вигляд (класифіковано нами окремо за ар-хітектурним і окремо за природним походженням):
1. Ужгородський замок.
2. Мукачівський замок.
3. Середнянський замок.
4. Невицький замок.
5. Хустський замок.
6. Королівський замок.
7. Палац Ракоці в Мукачеві.
8. Палац Шенборнів у Карпатах.
9. Палац Перені у Виноградові.
10. Палац Бетлена в Берегові.
11. Палац Довгаїв у Довгому.
12. Палац Плотені у Великих Лазах.
13. Горянська ротонда.
14. Храм Св. Мартина в Мукачеві.
15. Хресто-Воздвиженський кафедральний собор в Ужгороді (1646 р.).
16. Дерев’яний храм 1470 року у селі Колодне Тячівського району.
17. Дерев’яний храм в Ужку.
18. Дерев’яний храм у Кострині.
19. Дерев’яний храм у Лікіцарах.
20. Дерев’яний храм у Крайникові.
21. Дерев’яний храм у Колочаві.
22. Дерев’яний храм у Середньому Водяному.
23. Дерев’яний храм у Ясіня.
24. Дерев’яний храм у Стеб-лівці.
25. Музей-скансен в Ужгороді.
26. Монастир в Углі.
27. Монастир у Карповтлаші.
28. Монастир у Хуст-Колесеві.
29. Монастир у Мукачеві.
30. Стара синагога в Ужгороді.
31. Соляні озера Солотвина.
32. Соляні печери Солотвина.
33. Винні підвали в смт Середнє.
34. Водоспад Шипіт.
35. Водоспад Воєводино.
36. Лумшорські водоспади.
37. Чан у Лумшорах.
38. Озеро Синевир.
39. Найдовша липова алея в Ужгороді.
40. Пам’ятник листоноші Федорові Фекеті.
41. Верецький перевал.
42. Гора Говерла.
43. Мінеральна зона «Поляна».
44. Мінеральна зона «Синяк».
45. Мінеральна зона «Шаян».
46. Гірськолижна зона «Драго-брат».
47. Термальні води Косоні.
48. Найглибша печера «Дружба».
49. Карстовий міст поблизу Уголь--ки, Тячівський район.
50. Долина нарцисів.
51. Вузькоколійка «Кушницька Анця».
52. Місце падіння метеорита в селі Княгиня Великоберезнянського району.
53. Географічний центр Європи.
54. Вулиця Корзо в Ужгороді.
55. Гірський едельвейс.
56. Найдавніша людська стоянка в смт Королево.
57. Городище даків у селі Ма-ла Копаня
58. Кузня «Гамора».
59. Фольк-ресторан «Деца у но-таря».
60. Теребле-Ріцька ГЕС та Віль--шан-ське водосховище.
61. Криниця ропи в Олексан-дрівці.
Згодом експерти, серед яких депутати Ужгородської міської ради, Закарпатської обласної ради, працівники кафедри туризму Ужгородського Національного університету, журналісти обласних мас-медіа, працівники туристично-інформаційного центру Закарпаття, відібрали серед усієї цієї кількості, запропонованих у листах читачів до газети «РІО» 22 пропозиції (тобто 22 фіналісти), які наше видання виставляє на голосування в Інтернеті та на сторінках газети. Із них 11 — архітектурні пам’ят-ки і 11 — природні. Саме тому експертна комісія вирішила провести окремі два конкурси «Сім архітектурних чудес Закарпаття» і «Сім природних чудес Закарпаття». Ось претенденти:
Архітектурні пам’ятки
1. УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
Найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ—ХІІ стст. тут будується кам’яна фортеця. У 1322 р. замок був переданий італійському графу Філіпові Другету. Рід Другетів володів замком 1322—1691рр. У 1691 р. новим власником замку став Міклош Берчені, який значно розбудовує його . Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. замок був взятий повстанцями. Після 1711 р. замок був перетворений у церковну гімназію.
2. МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
Перші відомості про кам’яний замок належать до ХІ ст., коли король Угорщини Ласло І Святий дав вказівку укріпити фортецю кам’яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів із Італії для розбудови фортеці. У 1396 р. право на володіння замком отримав родич короля Жигмунда І подільський князь Федір Корятович. Пізніше за наказом Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони. Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією.
3. СЕРЕДНЯНСЬКИЙ ЗАМОК
У ХІІІ ст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок найбільш потужного в Західній Європі католицького ордену тамплієрів(храмовників). Після розпаду ордену у 1312 р. замок перейшов до рук монахів ордену Святого Павла.
4. НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК
Вперше згадується на початку ХІV ст. як база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев’яного замку кам’яний. У 1644 р. під час релігійних воєн трансіль-ванський князь Дьордь ІІ Ракоці з-ру-й-н-ував замок.
5. ПАЛАЦ ШЕНБОРНІВ У КАРПАТАХ
Цей казкової романтичної архітектури палац, близький за стилем до ренесансу, був побудований в 1890 р. на місці дерев’яного мисливського будинку в урочищі Берегвар. Будівля має 365 вікон (як і днів у році), 52 кімнати (кількість тижнів), 12 входів (місяців). Двері та вікна під’їздів прикрашені вітражами на біблейські теми. На одній з веж розміщений герб у вигляді лева, над його головою корона з хрестом — це знак високого церковного сану.
6. ГОРЯНСЬКА РОТОНДА
У мік-ро-районі м. Ужгорода, «Горянах» розташована одна з найстаріших будов на Закарпатті. Це — Горянська ротонда Св. Анни, з готичною прибудовою церкви Св. Миколая. В архітектурі ротонди у Горянах проявляється пізньоантична (візантійська) будівельна традиція. Горянська ротонда в плані шестикутна, однак цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали план фундамента згладженим, тобто круглим. Стіни також покриті розписами, що зараховуються до ХІV ст., очевидно, що попередні фрески були пошкоджені. У ХV ст. до ротонди прибудовано прямокутний неф церкви Св. Миколая.
7. УЖГОРОДСЬКИЙ
ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР
Його почав будувати ужгород-ський господар — граф Іван X Другет. У 1644 році будівництво було майже закінчене, але цьому перешкодила війна між Тран--сільванією та Австрією. Під час війни нові будівлі були пошкоджені, і тільки в 1646 році будівництво собору завершилося, піс-ля чого сюди була переведена єзуїтська колегія з міста Гуменного (Словаччина) — родинного маєтку графів Другетів. Собор спочатку слугу-вав як церква для єзуїтського мо--настиря, який був у будинку резиденції єпископа. Сам собор являє собою цегляну будову, головний фасад якої увінчаний трикутним фронтоном, до нього примикають восьмигранні триярусні вежі з курантами. Важливе місце у загальному вигляді со--бору посідає чотириколонний портик коринфського ордера. Центральний неф перекритий напівциркульними склепіннями. Інтер’єр собору оформлений у стилі рококо. Кафедральний собор зазнав значних руй--нувань під час Визвольної вій-ни угорського народу в 1703—1711 роках, але вже в 1718 році в ньому велася Служба Божа. У 1773 році Папа Климентій XVI скасував орден єзуї-тів. Кафедральний собор залишився без господаря. У 1775 ро-ці австрійська ім-пе-ратриця Марія-Терезія видає грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і церква при ньому передавалися Мукачів-ській греко-католицькій єпархії, яку в той час очолював єпископ А. Бачинський. У 1878 році собор був перебудований за проектом Луки Фабрі, де поєдналися риси класицизму і необарочні тенденції. У такому стилі пам’ятка збереглася і до сьогодні.
8. ДЕРЕВ’ЯНИЙ ХРАМ У СЕЛІ КО-ЛОДНЕ ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ
Храм, збудований в 1470 р., згодом перенесено на нинішнє міс-це. Йо--го двічі перебудовували — у XVI ст. і в 70-х роках XVIII ст. За об’ємно-планувальним вирішенням це типовий для закарпатської школи дерев’я-ного будівництва тридільний храм із високою вежею над бабинцем. Зру-б-ну основу споруди складено з ши-роких дубових брусів. У ін-те--р’-єрі зберігся стінопис XVIII ст.
9. ДЕРЕВ’ЯНИЙ ХРАМ В ЯСІНЯ.
План такої будови має хрестоподібну форму і складається з п’яти зрубів. Центральний зруб ширший за бічні (північний та південний), довжина яких трохи менша за довжину західного та східного зрубів. Цей тип храму має дві виразно підкреслені осі симетрії, відповідно з якими майже ідентично вирішені фасади. Центральний зруб на середині своєї висоти переходить із прямокутної форми у восьмигранну, внаслідок чого і шатрове перекриття його приймає таку ж форму. Однокупольний п’ятизрубний «гуцульський» храм від-різняється своєю компактністю і стрункістю та є одним з кра-щих прикладів народного дерев’яного мистецтва.
10. МОНАСТИ У МУКАЧЕВІ
Православний монастир ХІV ст. У 1766 р. під керівництвом Дмитра Раца будова і стиль архі-тектури були остаточно сформовані у стилі бароко. У 1865 р. монастир був відновлений після пожежі 1862 р.
11. ВИННІ ПІДВАЛИ
В СЕРЕДНЬОМУ
Доба розвитку виноградарства в історії села, пов’язана з родом Добо. Вони зміцнюють місцевий замок і розвивають виноробство в Середньому. Син Іштвана Добо з компаньйонами силами полонених турків розширює і поглиблюю винні підвали, загальна протяжність яких сягає чотири кілометри. Підвали сьогодні використовує місцевий винзавод «Леанка».
Природні пам’ятки
1. СОЛЯНІ ПЕЧЕРИ СОЛОТВИНА
У наш час археологи знайшли римські монети-динарiї та залишки римської солекопальнi в Солотвинi. Це свідчить про те, що наш край входив у безпосередню контактну зону з Римською імперією. Найглибший лікувальний заклад в Україні розміщений саме в Солотвині на глибині 300 метрів, у соляних печерах розташовано алергологічну клініку.
2. ОЗЕРО СИНЕВИР
Найбі-ль-ше озеро Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рів-нем мо-ря. Входить до складу На-ці-она-ль-ного природного парку «Синевир». Площа озера 0,7 га.
3. НАЙДОВША ЛИПОВА АЛЕЯ
В УЖГОРОДІ
Найбільша в Європі липова алея, яка огортає правобережжя міста, тут, до речі, ростуть різні сорти лип, тому майже місяць квітне вся набережна Незалежності
4. ГОРА ГОВЕРЛА
Найвища вершина Українських Карпат, висота 2061 м. Знаходиться у масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах — фор--ми плейстоценового зледе-ні-ння, каменепади. Вкрита альпійськими луками, чагарниками, подекуди — кам’яні осипища. Пе-ре-бу-ває у межах охоронної зо-ни Карпатського заповідника.
5. МІНЕРАЛЬНА ЗОНА «ПОЛЯНА»
На базі джерела «Поляна Купіль» була створена у ХІХ ст. водолікарня з примітивним пансіонатом. Вода використовувалася для ванн і внутрішнього приймання при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і крові. У 1863 р. тут побудований приватними підприємцями санаторний заклад із 40 помешканнями та 20 купальними.
6. ДОЛИНА НАРЦИСІВ
На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника «Долина нарцисів». Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі. Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини.
7. МІСЦЕ ПАДІННЯ МЕТЕОРИТА В СЕЛІ КНЯГИНЯ ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКОГО РАЙОНУ
На території України зареєстровано 38 метеоритів — залізних і кам’яних. Найбільший з них, що отримав величну назву «Княгиня», приземлився у 1866 році у Закарпат-ті. Після його падіння було зібрано близько тисячі частин загальною масою майже у пів-тон-ни, які розійшлися по багатьох, головним чином зарубіжних музеях.
8. ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТ ЄВРОПИ
Найголовнішою окрасою Рахівщини є те, що саме тут, поблизу села Ділове — геогра-фiч-ний Центр континентальної Єв-ропи. На таблиці, що тут встановлена, викарбований напис: Locus Perennis Dili-cen-tissi-me cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria con-fectacum mensura gradum meridio-nalium et paralle-lou--mie-rum Euro-pe-um. MD CCC LXXXVII.
9. ГОРОДИЩЕ ДАКІВ У СЕЛІ МАЛА КОПАНЯ
Саме на території Виноградівського району легiо-ни римського iмператора Марка Ульпiя Траяна (98—117 рр.) розгромили дакiв, зруйнували на Закарпаттi городище в Малiй Ко-панi.
10. КУЗНЯ «ГАМОРА»
Кузня «Гамора» в Лисичові працює з другої половини ХVІ ст. Устаткування в ній — з кінця ХІХ початку ХХ століть, саме тоді споруду перебудували. У продовгуватій жовтій будівлі є дві великі кімнати — в одній метал кують, в іншій — виправляють та доробляють.
11. КРИНИЦЯ РОПИ
В ОЛЕКСАНДРІВЦІ
Слава села Шандрова або сьогоднішньої Олександрівки на початку ХХ століття гримі-ла Карпатами. А принесла цьому селу славу невелика криниця, з якої добували ропу — дуже солену воду, яка нагадує своїм зов-нішнім виглядом мармелад, що утворився від сильної концентрації солі. Раніше знаменита шандрівська криниця приносила значний дохід селу. Але історичний час змінився, сіль перестала цінитися, і криниця занепала разом із старою славою.
* * *
Отже, пропонуємо всім закарпатцям взяти участь у голосуванні. Для цього потрібно, щоб ви вибрали з запропонованих списків лише по сім пам’яток. Визначте по 7 кандидатів із кожного списку і виставте бали за такою системою: 1 місце — 7 ба-лів, 2 місце — 6 балів і так до ни-зу (7 місце — 1 бал). Крім того, ви можете когось ви-лу-чити із запропонованих спис-ків і внести свої кандидатури. Напередодні Нового 2008 року ми опублікуємо, за сумою зведених ба-лів, проголосовані закарпатцями «Сім природних чудес Закарпаття» та «Сім архітектурних чудес Закарпаття». У випадку виникнення спірних питань (однакової кількос-ті балів) останнє слово буде за експертною радою.
Голосуйте та пишіть нам
на адресу: 88000, Ужгород, Головпошта, а/с 117
«Сім чудес Закарпаття»
1. Ужгородський замок.
2. Мукачівський замок.
3. Середнянський замок.
4. Невицький замок.
5. Хустський замок.
6. Королівський замок.
7. Палац Ракоці в Мукачеві.
8. Палац Шенборнів у Карпатах.
9. Палац Перені у Виноградові.
10. Палац Бетлена в Берегові.
11. Палац Довгаїв у Довгому.
12. Палац Плотені у Великих Лазах.
13. Горянська ротонда.
14. Храм Св. Мартина в Мукачеві.
15. Хресто-Воздвиженський кафедральний собор в Ужгороді (1646 р.).
16. Дерев’яний храм 1470 року у селі Колодне Тячівського району.
17. Дерев’яний храм в Ужку.
18. Дерев’яний храм у Кострині.
19. Дерев’яний храм у Лікіцарах.
20. Дерев’яний храм у Крайникові.
21. Дерев’яний храм у Колочаві.
22. Дерев’яний храм у Середньому Водяному.
23. Дерев’яний храм у Ясіня.
24. Дерев’яний храм у Стеб-лівці.
25. Музей-скансен в Ужгороді.
26. Монастир в Углі.
27. Монастир у Карповтлаші.
28. Монастир у Хуст-Колесеві.
29. Монастир у Мукачеві.
30. Стара синагога в Ужгороді.
31. Соляні озера Солотвина.
32. Соляні печери Солотвина.
33. Винні підвали в смт Середнє.
34. Водоспад Шипіт.
35. Водоспад Воєводино.
36. Лумшорські водоспади.
37. Чан у Лумшорах.
38. Озеро Синевир.
39. Найдовша липова алея в Ужгороді.
40. Пам’ятник листоноші Федорові Фекеті.
41. Верецький перевал.
42. Гора Говерла.
43. Мінеральна зона «Поляна».
44. Мінеральна зона «Синяк».
45. Мінеральна зона «Шаян».
46. Гірськолижна зона «Драго-брат».
47. Термальні води Косоні.
48. Найглибша печера «Дружба».
49. Карстовий міст поблизу Уголь--ки, Тячівський район.
50. Долина нарцисів.
51. Вузькоколійка «Кушницька Анця».
52. Місце падіння метеорита в селі Княгиня Великоберезнянського району.
53. Географічний центр Європи.
54. Вулиця Корзо в Ужгороді.
55. Гірський едельвейс.
56. Найдавніша людська стоянка в смт Королево.
57. Городище даків у селі Ма-ла Копаня
58. Кузня «Гамора».
59. Фольк-ресторан «Деца у но-таря».
60. Теребле-Ріцька ГЕС та Віль--шан-ське водосховище.
61. Криниця ропи в Олексан-дрівці.
Згодом експерти, серед яких депутати Ужгородської міської ради, Закарпатської обласної ради, працівники кафедри туризму Ужгородського Національного університету, журналісти обласних мас-медіа, працівники туристично-інформаційного центру Закарпаття, відібрали серед усієї цієї кількості, запропонованих у листах читачів до газети «РІО» 22 пропозиції (тобто 22 фіналісти), які наше видання виставляє на голосування в Інтернеті та на сторінках газети. Із них 11 — архітектурні пам’ят-ки і 11 — природні. Саме тому експертна комісія вирішила провести окремі два конкурси «Сім архітектурних чудес Закарпаття» і «Сім природних чудес Закарпаття». Ось претенденти:
Архітектурні пам’ятки
1. УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
Найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ—ХІІ стст. тут будується кам’яна фортеця. У 1322 р. замок був переданий італійському графу Філіпові Другету. Рід Другетів володів замком 1322—1691рр. У 1691 р. новим власником замку став Міклош Берчені, який значно розбудовує його . Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. замок був взятий повстанцями. Після 1711 р. замок був перетворений у церковну гімназію.
2. МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
Перші відомості про кам’яний замок належать до ХІ ст., коли король Угорщини Ласло І Святий дав вказівку укріпити фортецю кам’яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів із Італії для розбудови фортеці. У 1396 р. право на володіння замком отримав родич короля Жигмунда І подільський князь Федір Корятович. Пізніше за наказом Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони. Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією.
3. СЕРЕДНЯНСЬКИЙ ЗАМОК
У ХІІІ ст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок найбільш потужного в Західній Європі католицького ордену тамплієрів(храмовників). Після розпаду ордену у 1312 р. замок перейшов до рук монахів ордену Святого Павла.
4. НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК
Вперше згадується на початку ХІV ст. як база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев’яного замку кам’яний. У 1644 р. під час релігійних воєн трансіль-ванський князь Дьордь ІІ Ракоці з-ру-й-н-ував замок.
5. ПАЛАЦ ШЕНБОРНІВ У КАРПАТАХ
Цей казкової романтичної архітектури палац, близький за стилем до ренесансу, був побудований в 1890 р. на місці дерев’яного мисливського будинку в урочищі Берегвар. Будівля має 365 вікон (як і днів у році), 52 кімнати (кількість тижнів), 12 входів (місяців). Двері та вікна під’їздів прикрашені вітражами на біблейські теми. На одній з веж розміщений герб у вигляді лева, над його головою корона з хрестом — це знак високого церковного сану.
6. ГОРЯНСЬКА РОТОНДА
У мік-ро-районі м. Ужгорода, «Горянах» розташована одна з найстаріших будов на Закарпатті. Це — Горянська ротонда Св. Анни, з готичною прибудовою церкви Св. Миколая. В архітектурі ротонди у Горянах проявляється пізньоантична (візантійська) будівельна традиція. Горянська ротонда в плані шестикутна, однак цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали план фундамента згладженим, тобто круглим. Стіни також покриті розписами, що зараховуються до ХІV ст., очевидно, що попередні фрески були пошкоджені. У ХV ст. до ротонди прибудовано прямокутний неф церкви Св. Миколая.
7. УЖГОРОДСЬКИЙ
ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР
Його почав будувати ужгород-ський господар — граф Іван X Другет. У 1644 році будівництво було майже закінчене, але цьому перешкодила війна між Тран--сільванією та Австрією. Під час війни нові будівлі були пошкоджені, і тільки в 1646 році будівництво собору завершилося, піс-ля чого сюди була переведена єзуїтська колегія з міста Гуменного (Словаччина) — родинного маєтку графів Другетів. Собор спочатку слугу-вав як церква для єзуїтського мо--настиря, який був у будинку резиденції єпископа. Сам собор являє собою цегляну будову, головний фасад якої увінчаний трикутним фронтоном, до нього примикають восьмигранні триярусні вежі з курантами. Важливе місце у загальному вигляді со--бору посідає чотириколонний портик коринфського ордера. Центральний неф перекритий напівциркульними склепіннями. Інтер’єр собору оформлений у стилі рококо. Кафедральний собор зазнав значних руй--нувань під час Визвольної вій-ни угорського народу в 1703—1711 роках, але вже в 1718 році в ньому велася Служба Божа. У 1773 році Папа Климентій XVI скасував орден єзуї-тів. Кафедральний собор залишився без господаря. У 1775 ро-ці австрійська ім-пе-ратриця Марія-Терезія видає грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і церква при ньому передавалися Мукачів-ській греко-католицькій єпархії, яку в той час очолював єпископ А. Бачинський. У 1878 році собор був перебудований за проектом Луки Фабрі, де поєдналися риси класицизму і необарочні тенденції. У такому стилі пам’ятка збереглася і до сьогодні.
8. ДЕРЕВ’ЯНИЙ ХРАМ У СЕЛІ КО-ЛОДНЕ ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ
Храм, збудований в 1470 р., згодом перенесено на нинішнє міс-це. Йо--го двічі перебудовували — у XVI ст. і в 70-х роках XVIII ст. За об’ємно-планувальним вирішенням це типовий для закарпатської школи дерев’я-ного будівництва тридільний храм із високою вежею над бабинцем. Зру-б-ну основу споруди складено з ши-роких дубових брусів. У ін-те--р’-єрі зберігся стінопис XVIII ст.
9. ДЕРЕВ’ЯНИЙ ХРАМ В ЯСІНЯ.
План такої будови має хрестоподібну форму і складається з п’яти зрубів. Центральний зруб ширший за бічні (північний та південний), довжина яких трохи менша за довжину західного та східного зрубів. Цей тип храму має дві виразно підкреслені осі симетрії, відповідно з якими майже ідентично вирішені фасади. Центральний зруб на середині своєї висоти переходить із прямокутної форми у восьмигранну, внаслідок чого і шатрове перекриття його приймає таку ж форму. Однокупольний п’ятизрубний «гуцульський» храм від-різняється своєю компактністю і стрункістю та є одним з кра-щих прикладів народного дерев’яного мистецтва.
10. МОНАСТИ У МУКАЧЕВІ
Православний монастир ХІV ст. У 1766 р. під керівництвом Дмитра Раца будова і стиль архі-тектури були остаточно сформовані у стилі бароко. У 1865 р. монастир був відновлений після пожежі 1862 р.
11. ВИННІ ПІДВАЛИ
В СЕРЕДНЬОМУ
Доба розвитку виноградарства в історії села, пов’язана з родом Добо. Вони зміцнюють місцевий замок і розвивають виноробство в Середньому. Син Іштвана Добо з компаньйонами силами полонених турків розширює і поглиблюю винні підвали, загальна протяжність яких сягає чотири кілометри. Підвали сьогодні використовує місцевий винзавод «Леанка».
Природні пам’ятки
1. СОЛЯНІ ПЕЧЕРИ СОЛОТВИНА
У наш час археологи знайшли римські монети-динарiї та залишки римської солекопальнi в Солотвинi. Це свідчить про те, що наш край входив у безпосередню контактну зону з Римською імперією. Найглибший лікувальний заклад в Україні розміщений саме в Солотвині на глибині 300 метрів, у соляних печерах розташовано алергологічну клініку.
2. ОЗЕРО СИНЕВИР
Найбі-ль-ше озеро Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рів-нем мо-ря. Входить до складу На-ці-она-ль-ного природного парку «Синевир». Площа озера 0,7 га.
3. НАЙДОВША ЛИПОВА АЛЕЯ
В УЖГОРОДІ
Найбільша в Європі липова алея, яка огортає правобережжя міста, тут, до речі, ростуть різні сорти лип, тому майже місяць квітне вся набережна Незалежності
4. ГОРА ГОВЕРЛА
Найвища вершина Українських Карпат, висота 2061 м. Знаходиться у масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах — фор--ми плейстоценового зледе-ні-ння, каменепади. Вкрита альпійськими луками, чагарниками, подекуди — кам’яні осипища. Пе-ре-бу-ває у межах охоронної зо-ни Карпатського заповідника.
5. МІНЕРАЛЬНА ЗОНА «ПОЛЯНА»
На базі джерела «Поляна Купіль» була створена у ХІХ ст. водолікарня з примітивним пансіонатом. Вода використовувалася для ванн і внутрішнього приймання при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і крові. У 1863 р. тут побудований приватними підприємцями санаторний заклад із 40 помешканнями та 20 купальними.
6. ДОЛИНА НАРЦИСІВ
На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника «Долина нарцисів». Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі. Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини.
7. МІСЦЕ ПАДІННЯ МЕТЕОРИТА В СЕЛІ КНЯГИНЯ ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКОГО РАЙОНУ
На території України зареєстровано 38 метеоритів — залізних і кам’яних. Найбільший з них, що отримав величну назву «Княгиня», приземлився у 1866 році у Закарпат-ті. Після його падіння було зібрано близько тисячі частин загальною масою майже у пів-тон-ни, які розійшлися по багатьох, головним чином зарубіжних музеях.
8. ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТ ЄВРОПИ
Найголовнішою окрасою Рахівщини є те, що саме тут, поблизу села Ділове — геогра-фiч-ний Центр континентальної Єв-ропи. На таблиці, що тут встановлена, викарбований напис: Locus Perennis Dili-cen-tissi-me cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria con-fectacum mensura gradum meridio-nalium et paralle-lou--mie-rum Euro-pe-um. MD CCC LXXXVII.
9. ГОРОДИЩЕ ДАКІВ У СЕЛІ МАЛА КОПАНЯ
Саме на території Виноградівського району легiо-ни римського iмператора Марка Ульпiя Траяна (98—117 рр.) розгромили дакiв, зруйнували на Закарпаттi городище в Малiй Ко-панi.
10. КУЗНЯ «ГАМОРА»
Кузня «Гамора» в Лисичові працює з другої половини ХVІ ст. Устаткування в ній — з кінця ХІХ початку ХХ століть, саме тоді споруду перебудували. У продовгуватій жовтій будівлі є дві великі кімнати — в одній метал кують, в іншій — виправляють та доробляють.
11. КРИНИЦЯ РОПИ
В ОЛЕКСАНДРІВЦІ
Слава села Шандрова або сьогоднішньої Олександрівки на початку ХХ століття гримі-ла Карпатами. А принесла цьому селу славу невелика криниця, з якої добували ропу — дуже солену воду, яка нагадує своїм зов-нішнім виглядом мармелад, що утворився від сильної концентрації солі. Раніше знаменита шандрівська криниця приносила значний дохід селу. Але історичний час змінився, сіль перестала цінитися, і криниця занепала разом із старою славою.
* * *
Отже, пропонуємо всім закарпатцям взяти участь у голосуванні. Для цього потрібно, щоб ви вибрали з запропонованих списків лише по сім пам’яток. Визначте по 7 кандидатів із кожного списку і виставте бали за такою системою: 1 місце — 7 ба-лів, 2 місце — 6 балів і так до ни-зу (7 місце — 1 бал). Крім того, ви можете когось ви-лу-чити із запропонованих спис-ків і внести свої кандидатури. Напередодні Нового 2008 року ми опублікуємо, за сумою зведених ба-лів, проголосовані закарпатцями «Сім природних чудес Закарпаття» та «Сім архітектурних чудес Закарпаття». У випадку виникнення спірних питань (однакової кількос-ті балів) останнє слово буде за експертною радою.
Голосуйте та пишіть нам
на адресу: 88000, Ужгород, Головпошта, а/с 117
«Сім чудес Закарпаття»
Коментарі -
