За крок до сепаратизму: в Румунії розглянули статут проекту угорської автономії

Законопроект розробляла Національна рада Секейського краю (SZNT), невизнаної національно-територіальної автономії секеїв.

Відповідно до конституції Румунії, законопроекти мають розглядатися нижньою Палатою депутатів парламенту Румунії протягом 45 днів. Якщо цей термін перевищено, то закон вважається прийнятим і передається іншій палаті парламенту. Терміну прийняття чи відхилення надалі більше не існує.

На веб-сайті парламенту Румунії зазначається, що проект закону був прийнятий Палатою депутатів ще 23 квітня і зараз він знаходиться за столом Сенату (верхня палата).

Статут автономії Секейського краю був поданий на розгляд ще у грудні минулого року. В ньому йдеться про створення автономного регіону Ковасна, Гаргіта та Муреш у межах Румунії.

Проект пройшов обговорення у парламентському комітеті з прав людини в лютому. Він, на думку авторів, має забезпечити правову базу основних етнічних, мовних та культурних прав угорської меншини в Румунії.

Національна рада Секейського краю (SZNT) визнала, що Палата представників не змогла дотриматись 45-денного строку через надзвичайний стан в Румунії.

Уряд Румунії виступає проти прийняття цього законодавчого акту.

Пізніше стало відомо, що Сенат Румунії відхилив проєкт про автономію Секейського краю, де компактно проживає угорська національна меншина Румунії.

За це рішення після 2-годинних дебатів проголосували 126 із 135 присутніх сенаторів. Підтримали його лише представники Демократичного союзу угорців Румунії.

Проєкт, ініційований Демократичним союзом угорців Румунії, передбачав створення автономного регіону з правосуб'єктністю в Румунії. До його складу мали увійти повіти Ковасна та Харгіта, а також місто Муреш.

Їх представники твердять, що статут відображає "історичну ідентичність регіону". А також заявляють, що автономія регіону ніяк не вплине на територіальну цілісність і суверенітет Румунської держави.

Автономія секеїв також передбачала обрання посади президента терміном на чотири роки. Угорська мова мала стати офіційною і мала використовуватися без обмежень в державних установах.

Також планувалося вільне використання будь-якої "символіки угорської нації". Проект також передбачає, що на посади в місцевому і регіональному державному управлінні будуть призначатися лише особи, які знають мову національних меншин і є їхніми представниками.

Автономний статус може надаватися регіону після прийняття закону парламентом Румунії і затвердження його на місцевому референдумі.