Голова Берегівщини Габор Кінч: "Реформи потрібні, але без ініціативи громади їх не здійснити"

Нагадаємо, що за кілька останніх років районну адміністрацію очолювали Ігор Свищо (з 2010 року), Іштван Петрушка (з квітня 2014 року).

Звісно, ставлення до державних чиновників у простих громадян є скептичним. Слід зауважити, що цей негативний імідж державних бюрократів свідомо формувався не один рік. Після минулорічних трагічних подій на Майдані знову з'явилася надія на зміни. У тому числі щодо ставлення влади до проблем простих людей.

Габор Кінч справляє враження активної людини нової генерації, готової до змін, принаймні ще має в очах певний вогник, а про майбутні перспективи району говорить із запалом, а це само по собі вже є приводом для оптимізму, якого зараз всім вкрай не вистачає. Однак під час нашої розмови дедалі стає зрозумілим і те, що бажання однієї людини на сьогодні явно недостатньо. Ініціатива має йти знизу – від представників громади на місцях. З цим проблеми. Хоча не все втрачено остаточно – сільські ради на Берегівщині все-таки починають самостійно працювати у напрямку пошуку грантів для власних потреб. Багатьом це вдається. Це означає, що села дедалі все менше залежать від центру і розподілу державних грошей. Однак процес цей, однозначно, тривалий.

– Тож перше питання, якого торкнулися – як працюється у нинішніх умовах голові районної адміністрації? У чому різниться підхід до вирішення проблем на місцевому рівні?

– Нам однозначно потрібно рухатися у бік Європи. Слід зазначити, що у сусідніх країнах, які теж перебували у соціалістичному блоці, цей перехід тривав багато років, поступово. Ми ж нині маємо здійснити стрімкий ривок уперед. Тому і виникають проблеми, які не завжди залежать від влади на місцях...

У будь-якому випаду слід підтягуватися до євростандартів. Скажімо, органи самоврядування у Європі отримують більшість коштів на розвиток через транші і грантову підтримку. Цей процес має розпочатися і у нас - сільські ради мають стати більш самостійними, не очікувати грошей "з центру", а самим обирати потрібний напрямок, шукати гроші. Зокрема вже кілька років цьому нас вчить програма ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" – більшість сільських рад разом з місцевими громадськими організаціями вже зуміли організуватися і здійснити кілька успішних проектів з ремонту та енергозбереження адмінбудівель, переходу на альтернативне та автономне опалення шкіл, садочків, реконструкції водогонів тощо.

Я зробив аналіз європейських фондів, на які ми можемо розраховувати на майбутнє - їх, як мінімум дев'ять. Було б бажання щось здійснювати...

Автор:

Голова РДА показує один з масштабних проектів, який планується запровадити на території Берегівщини у найближчий час. Мова йде про будівництво водогону від свердловини з Гечанської гори до Великої Бакти та Мужієва. На цей проект потрібно близько 3 млн гривень. Звісно, таких грошей у нас в області нема. Тому фінансування очікують з Києва, з державного бюджету. Сподіваються, що розпочати роботи матимуть змогу вже цього року. Якщо все піде за планом... Однак нині щось прогнозувати важко - Україна втягнута у збройний конфлікт на сході, і через це фінансування регіональних програм теж суттєво урізали...

– Інше питання – адміністративно-територіальна реформа, яку вирішив впровадити уряд України.

– Наша функція –  не нав'язувати щось сільським громадам, а допомогти їм зрозуміти перспективи цієї реформи. Зокрема я особисто займаюся розробкою різних варіантів об'єднання громад для мешканців Берегівщини. Маю таких планів вже шість-сім. І це не так просто як здається. Адже у першу чергу дивлюся якою є наявна інфраструктура, доходи і витрати на душу населення тощо.

А власне рішення залишається за самими мешканцями, які вони мають прийняти на зборах. Інакшого варіанту не бачу - бо якщо реформа в Україні розпочнеться, то ніхто не зможе стояти осторонь. Звісно вирішити це питання на Берегівщині буде нелегкою справою, адже тут замішано ще багато політичних аспектів. Однак мені здається, що все-таки у наших місцевих політиків знайдеться стільки мудрості, аби їхні політичні амбіції не взяли верх над економічною доцільністю...

Автор:

Мій співбесідник розповів, що звернувся з листом до депутатів Європарламенту (серед них - до берегівчанки Андреї Бочкор) з проханням лобіювати інтереси Закарпаття. Мова йде про проект майбутнього транспортного коридору Гданьськ-Одеса, який з'єднає Балтику і Чорне море. У свою чергу інший, 5-й Панєвропейський транспортний коридор Трієст-Будапешт-Львів, вже у 2018 році впритул підійде до кордону Закарпаття.

– Обидві транспортні артерії, за словами Габора Кінча, цілком можливо будуть пересікатися саме на Берегівщині. А це дасть шанс для розвитку віддалених від трас населених пунктів, зокрема для створення тут вільних економічних зон, для будівництва промислових об'єктів.

– А одним з найближчих проектів, які плануємо запровадити - це перезавантаження Центру надання адміністративних послуг у приміщенні районної адміністрації. Його було відкрито у липні 2013 року для того, аби громадянам та підприємцям було легше отримати будь-які довідки, аби вони не втрачали на це свій дорогоцінний час. Але насправді нічого кардинально не змінилося.

Я підготував проект, який, дуже сподіваюся, вже цього року буде впроваджено у життя. За цим планом весь перший поверх адмінбудівлі буде переобладнано на європейський манер. Скажімо як у сусідній Угорщині. Там відбувається так: відвідувач приходить до рецепції, де йому видається відповідний талон-номерок, де зазначено час та місце. Далі на електронному табло він чекає своєї черги. Зазвичай не більше 15-20 хвилин. А далі прямує до прозорої кабінки, де оформляє відповідний документ або отримує потрібну консультацію. 

Вже незабаром до приміщення адміністрації плануємо також перевести Державну міграційну службу, де нині видають паспорти - закордонні та внутрішні. Сподіваюся, що цей проект запрацює. Він має суттєво змінити багато речей - у тому числі зупинити корупцію. Бо для отримання будь-якого документу та довідки не потрібно буду більше "домовлятися" безпосередньо з певним чиновником... 

– Утім Габор Кінч прекрасно розуміє, що реформи в Україні можуть торкнутися і його самого. Адже районні адміністрації можуть у недалекому майбутньому просто зникнути.

– Не приховую, що працювати нині дуже важко. Але я звик працювати у певному темпі, і виконувати поставлені завдання. Тому про інше просто наразі не думаю. На роботі я з сьомої години ранку до восьми вечора. Звісно, районні адміністрації насправді потребують кардинальних реформ. Бо зарплати у працівників мізерні, триває відтік кадрів. Однак намагаємося навіть у цих умовах працювати - колектив у нас непоганий, я намагаюся його зберегти, хоча це і непросто...

– Нещодавно голова Берегівської РДА відвідав й східні рубежі України, де нині будуються фортифікаційні споруди для захисту від агресора.

–  Якщо коротко: ми отримали завдання організувати робочу силу та техніку з нашого району для будівництва цих споруд... Таке саме завдання було поставлено перед іншими головами районів - адже Закарпаття відповідає за певну ділянку. Сподіваюся, що з поставленою задачею впоралися. Наскільки мені відомо, вже за кілька днів всі роботи буде завершено.

А ось що мене особисто вразило під час поїздки - я зовсім іншими очима побачив реалії на Донбасі. Ми вже звикли до негативних картинок, а насправді не все так погано. Донецька область - це не лише шахти і терикони. Це надзвичайно родюча земля, чорнозем.

Там чимало полів засіяно, і врожай має бути добрим. А ще мене вразила чистота у багатьох містах. Нам також можна брати приклад, хоча ми завжди вважали, що є ближчими до Європи, і тому в нас все краще...

Україна – надзвичайно багата держава. Багата, у першу чергу, на людей, котрі прагнуть змін. Дуже шкода, що цим прагненням завжди щось стає на заваді. Тепер - це війна. Але маємо дивитися у майбутнє і робити зміни на місцях. Це важко, але можливо. Було б бажання та підтримка громади...

Олександр Ворошилов, фото автора, Mukachevo.net