Засідання координаційної ради почалось із звернення громадян
Днями голова облради Михайло Кічковський, його заступники – Михайло Мартин та Василь Брензович, відповідальні працівники виконавчого апарату облради провели прийом громадян з особистих питань на базі сільських та селищних рад Берегівського району та зустрілись з тамтешніми сільськими активами, депутатами та представниками громадськості. Супроводжували їх в робочій поїздці по району голова райради Бейло Чізмар та перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Трикур.
Як зазначив голова облради, більшість звернень стосувались соціального захисту населення, санітарного порядку та благоустрою, озеленення населених пунктів. Загалом останніми роками, мовив він, поширшав спектр питань, які вирішують сільради. Хоча в окремих все ще присутня інертність: чимало людських проблем можна вирішити на місці. Але важливо, наголосив Михайло Михайлович, – все ж інше: люди вірять в те, що спільними зусиллями ми зможемо збудувати заможне життя в нашій Україні і досягти рубежів, які ставить перед нами життя.
Сьогодні співвітчизники в очікуванні грядущих виборів, які необхідно сприймати як ще один життєво важливий іспит, вготований долею. І не лише для тих, кого обирають (у даному випадку йдеться про українських парламентарів), а й для тих, хто обирає. Тобто, для нас із вами. Бо саме від нас залежить, якою буде законодавча гілка влади на найбличжі чотири роки. Ці та інші питання також цікавили багатьох берегівчан, які того дня вирішили поспілкуватися з керівництвом облради, і якому люди ставили запитання відкрито: як громадянин України ви кого підтримуватимете на виборах? Михайло Кічковський відповідав:
–Мені як людині глибоко імпонують кроки Президента України, направлені на піднесення добробуту наших співвітчизників, який поставив перед собою завдання зміцнити засади європейського парламентаризму та демократичного розподілу влади й навести лад у нашій державі.
Згідно з планом роботи координаційної ради на порядок денний було винесено обговорення трьох актуальних питань із життя нашого краю. Серед них – шляхи реалізації Концепції комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону, проблемні питання змін та встановлення нових меж населених пунктів, розмежування земель державної і комунальної власності, а також ефективність використання земель сільськогосподарського призначення.
З першого питання інформував заступник голови ОДА Олександр Карташов, який наголосив, що наявна на Закарпатті практика поводження з відходами не відповідає вимогам сьогодення. У багатьох випадках застаріла та неправильно організована система поводження з відходами не здатна переробити постійно зростаючу кількість відходів. Комунальні спеціальні підприємства не мають можливостей охопити всю область, а приватні надають послуги зі збирання відходів зазвичай на територіях легкого доступу та там, де це приносить прибутки. Полігони часто розташовані поблизу населених пунктів, загрожуючи водним ресурсам, повітрю, є легкодоступними, не закриті належним чином, що небезпечно для довкілля і здоров’я людини. А тому, наголосив Олександр Карташов, сьогодні ми пропонуємо Концепцію комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону, схвалену рішенням облради 2 серпня 2007 р., що розрахована на 25 років і реалізовуватиметься у три етапи. На І –му етапі ( до 2013 р) – створення системи змішаного збирання у всіх населених пунктах краю, перевантажувальних станцій для економного транспортування відходів та закупівля сміттєвозів і тари, створення великих регіональних полігонів та майданчиків для збирання відходів і т.д. На ІІ– му етапі ( до 2019 р) – створення необхідних потужностей на другій стадії, поступове запровадження системи роздільного збирання чотирьох речовин – паперу, скла, пластмаси, металів, створення майданчиків збору у більших містах, будівництво об’єктів, здатних для переробки роздільно зібраних потоків відходів. На ІІІ–му етапі ( до 2032 р) – створення необхідних потужностей на цьому етапі, збільшення питомої ваги роздільного збирання, будівництво заводу з виробництва біогазу для переробки органічних відходів, будівництво цеху механічного сортування відходів змішаного збору для використання в енергетичних цілях, будівництво заводу термічної утилізації відходів і т.д.
Для збирання відходів на кожне дворогосподарство розраховано тару на 120 літрів, у багатоквартирних мікрорайонах – контейнери на 1100 літрів на кожен під’їзд. Якщо відстань між населеним пунктом та полігоном або базою переробки перевищує 30 км, там споруджуватимуться перевантажувальні станції. Попередньо заплановано спорудити в області 4 відділки збирання ( Ужгородський, Мукачівський, Виноградівський та Тячівський), 6 перевантажувальних станцій (Перечин, Берегово, Свалява, Міжгір’я, Іршава, Рахі), 8 районів, що здійснюватимуть вивіз на перевантажувальну станцію – Перечин, В.Березний, Берегово, Воловець, Свалява, Між гір’я, Іршава, Рахів. Словом, є Концепція, яку потрібно обговорити на місцях, внести свої пропозиції, побажання і – за діло.
Голова облради підкреслив, що рік тому перше засідання координаційної ради було проведено у м. Мішкольц (Угорщина), вивчаючи досвід органів місцевого самоврядування щодо забезпечення чистоти довкілля. Результатом цього стало створення з ініціативи Виноградівської райради першого на Закарпатті підприємства з переробки твердих відходів і сміття – “AVE – Виноградів”, яке успішно працю. Таким чином виник задум: запозичити у європейців досвід, аби не вигадувати велосипед, розробити свою Концепцію, створити підприємство, скажімо “AVE –Закарпаття», знайти тямущого керівника і почати працювати. Голови райрад, зокрема, Свалявської, Міжгірської, Брегівської, Іршавської з великим інтересом обговорили питання, один за одним вносили з місця пропозиції та дякували голові облради за ініціативність, яка сьогодні, наголошували виступаючі, згуртовує керівників самоврядних регіонів на розбудову краю.
–Ось звідси – детальніше, – хтось вигукнув із залу.
Василь Герчук так і вчинив. На сьогодні, наголосив він, роботи по розробці проектів землеустрою щодо зміни та встановлення нових меж, призупинено. Бо нема оновлених генпланів та грошей у місцевих радах, аби замовити їх виготовлення. Отож, подальше виготовлення проектів землеустрою зміни меж – неможливе. А тепер – найцікавіше. Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2007рік установлено, що до доходів загального фонду Держбюджету України на 2007рік належать: до розмежування земель державної та комунальної форми власності -10 відс. надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності; після розмежування земель державної та комунальної форми власності -100 відс. надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності. Статтею 59 вищезгаданого Закону установлено: джерелами формування спецфонду місцевих бюджетів у 2007 році є надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають:
-90 відс. коштів від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності ((крім земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, 10 відсотків від продажу яких зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування);
-100 відс. коштів від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у комунальній власності (після розмежування земель державної та комунальної власності).
Для прикладу, в 2006 році в області із земель державної власності було продано земельних ділянок несільськогосппризначення на суму більше 51 млн. грн., за 7 місяців ц.р. - більше 35 млн. грн. За названий період до Держбюджету надійшло більше 8,6 млн. грн. При умові проведення розмежування земель державної та комунальної форми власності, ці 8 млн.грн. надійшли б до спецфонду місцевих бюджетів і були б використані на капвкладення, так як землі запасу відносяться до комунальної власності територіальних громад. Тобто, гроші – поруч, тільки бери.
Учасники засідання подякували за важливу інформацію і прийняли рішення рекомендувати районним та місцевим радам вишукати кошти та замовити виготовлення генпланів населених пунктів, а також передбачити кошти на розмежування земель державної і комунальної власності відповідно до затвердженої Регіональної програми земельної реформи в Закарпатській області на 2006–2012 рр.
Для більш ефективного господарювання та використання земель державних підприємств головним управлінням агропромислового розвитку проведено нараду за участі представників Міністерства агрополітики України та керівників підприємств, де обговорено ситуацію на підприємствах, їх готовність до реформування, намічено конкретні терміни здійснення процедурних питань.
З метою залучення земель, акцентував Іван Федорович, які на сьогодні не використовуються їх власниками для виробництва сільськогосподарської продукції, головою ОДА підписано два відповідні доручення. Як результат, в Іршавському районі по Арданівській сільраді ТОЇ "Чізай" (м.Берегово) під посадку виноградників залучило 220 га землі, що пустувала, у Виноградівському районі надано в оренду СП `"Трін-Рей" - 4,5 га, ТОВ "Універ" - 3 га. Фермерським господарством "Югра " Хустського району укладено 12 договорів оренди на 7,8 га для вирощування городньої продукції. Пошук інвесторів триває.
В області розроблена та затверджена й "Програма охорони і покращення родючості грунтів на 2005-2015 роки ", яка фінансується з різних джерел, у т. ч. й за рахунок коштів, що надходять до місцевих бюджетів усіх рівнів від утрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.
Координаційна рада, підсумовуючи сказане, підтримала Івана Паука, котрий уважає: на самоврядних територіях потрібно працювати так, як того вимагає статус справжнього хазяїна – творчо, потужно, всебічно та з повною віддачею на зміцнення добробуту своїх громад. А тому головам райрад, райдержадміністрацій, сільським та селищним головам рекомендувати максимально сприяти сільськогосподарським і переробним фермерським підприємствам у формуванні земель сільгосппризначення, що не використовуються та наданні їх в оренду для вирощування агропродукції, а управлінню з контролю та використанням і охороною земель здійснити цільову перевірку використання землі усіма землевласниками і землекористувачами, звернувши увагу на землі сільгосппризначення, які не використовуються, і в яких, як зазначив Іван Федорович, реальне джерело розбудови території та громади.
–Звісно, живемо не без проблем, – мовив голова райради Бейло Чізмар. І взявся їх перераховувати: доймає газифікація шкіл естетичного виховання с. Варі, Косонь, смт.Батьово, клубних установ та бібліотек, відбудова клубу в с.Оросієво, що постарждав від повені 2001 р. проведення інформатизації установ культури і мистецтва та підключення до Всесвітньої мережі Інтернет.
Подумалось: берегівчанам і ходом, і родом все ж – ближче до Європи…
Сьогодні співвітчизники в очікуванні грядущих виборів, які необхідно сприймати як ще один життєво важливий іспит, вготований долею. І не лише для тих, кого обирають (у даному випадку йдеться про українських парламентарів), а й для тих, хто обирає. Тобто, для нас із вами. Бо саме від нас залежить, якою буде законодавча гілка влади на найбличжі чотири роки. Ці та інші питання також цікавили багатьох берегівчан, які того дня вирішили поспілкуватися з керівництвом облради, і якому люди ставили запитання відкрито: як громадянин України ви кого підтримуватимете на виборах? Михайло Кічковський відповідав:
–Мені як людині глибоко імпонують кроки Президента України, направлені на піднесення добробуту наших співвітчизників, який поставив перед собою завдання зміцнити засади європейського парламентаризму та демократичного розподілу влади й навести лад у нашій державі.
Союзник місцевого самоврядування – ініціатива
Відомо, що успіх можливий там, де є заінтересованість і співпраця сторін. Коли питання сільської та селищної влади і громади стають опопільними і з метою їх вирішення вони об’єднують зусилля й працюють командою. Такий лейтмотив звучав на виїзному засіданні координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради, який того дня провів голова облради Михайло Кічковський в с. Яноші Берегівського району з участю міських голів, голів райрад та райдержадміністрацій, відповідальних працівників окремих управлінь ОДА та депутатів облради.
Згідно з планом роботи координаційної ради на порядок денний було винесено обговорення трьох актуальних питань із життя нашого краю. Серед них – шляхи реалізації Концепції комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону, проблемні питання змін та встановлення нових меж населених пунктів, розмежування земель державної і комунальної власності, а також ефективність використання земель сільськогосподарського призначення.
З першого питання інформував заступник голови ОДА Олександр Карташов, який наголосив, що наявна на Закарпатті практика поводження з відходами не відповідає вимогам сьогодення. У багатьох випадках застаріла та неправильно організована система поводження з відходами не здатна переробити постійно зростаючу кількість відходів. Комунальні спеціальні підприємства не мають можливостей охопити всю область, а приватні надають послуги зі збирання відходів зазвичай на територіях легкого доступу та там, де це приносить прибутки. Полігони часто розташовані поблизу населених пунктів, загрожуючи водним ресурсам, повітрю, є легкодоступними, не закриті належним чином, що небезпечно для довкілля і здоров’я людини. А тому, наголосив Олександр Карташов, сьогодні ми пропонуємо Концепцію комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону, схвалену рішенням облради 2 серпня 2007 р., що розрахована на 25 років і реалізовуватиметься у три етапи. На І –му етапі ( до 2013 р) – створення системи змішаного збирання у всіх населених пунктах краю, перевантажувальних станцій для економного транспортування відходів та закупівля сміттєвозів і тари, створення великих регіональних полігонів та майданчиків для збирання відходів і т.д. На ІІ– му етапі ( до 2019 р) – створення необхідних потужностей на другій стадії, поступове запровадження системи роздільного збирання чотирьох речовин – паперу, скла, пластмаси, металів, створення майданчиків збору у більших містах, будівництво об’єктів, здатних для переробки роздільно зібраних потоків відходів. На ІІІ–му етапі ( до 2032 р) – створення необхідних потужностей на цьому етапі, збільшення питомої ваги роздільного збирання, будівництво заводу з виробництва біогазу для переробки органічних відходів, будівництво цеху механічного сортування відходів змішаного збору для використання в енергетичних цілях, будівництво заводу термічної утилізації відходів і т.д.
Для збирання відходів на кожне дворогосподарство розраховано тару на 120 літрів, у багатоквартирних мікрорайонах – контейнери на 1100 літрів на кожен під’їзд. Якщо відстань між населеним пунктом та полігоном або базою переробки перевищує 30 км, там споруджуватимуться перевантажувальні станції. Попередньо заплановано спорудити в області 4 відділки збирання ( Ужгородський, Мукачівський, Виноградівський та Тячівський), 6 перевантажувальних станцій (Перечин, Берегово, Свалява, Міжгір’я, Іршава, Рахі), 8 районів, що здійснюватимуть вивіз на перевантажувальну станцію – Перечин, В.Березний, Берегово, Воловець, Свалява, Між гір’я, Іршава, Рахів. Словом, є Концепція, яку потрібно обговорити на місцях, внести свої пропозиції, побажання і – за діло.
Голова облради підкреслив, що рік тому перше засідання координаційної ради було проведено у м. Мішкольц (Угорщина), вивчаючи досвід органів місцевого самоврядування щодо забезпечення чистоти довкілля. Результатом цього стало створення з ініціативи Виноградівської райради першого на Закарпатті підприємства з переробки твердих відходів і сміття – “AVE – Виноградів”, яке успішно працю. Таким чином виник задум: запозичити у європейців досвід, аби не вигадувати велосипед, розробити свою Концепцію, створити підприємство, скажімо “AVE –Закарпаття», знайти тямущого керівника і почати працювати. Голови райрад, зокрема, Свалявської, Міжгірської, Брегівської, Іршавської з великим інтересом обговорили питання, один за одним вносили з місця пропозиції та дякували голові облради за ініціативність, яка сьогодні, наголошували виступаючі, згуртовує керівників самоврядних регіонів на розбудову краю.
Щоб межу не переступати, треба її мати
Заступник начальника головного управління земельних ресурсів ОДА Василь Герчук, як і було передбачено планом роботи координаційної ради, повів мову про межі населених пунктів нашого краю, які, казав він, були встановлені в 1992–1993 рр. У процесі земельної реформи людям надавались земельні ділянки як для ведення особистого селянського господарства, так і для індивідуального будівництва, іноді за межами села та міста. Так от, ці ділянки також повинні бути включені до території сіл та селищ, як того вимагає чинне законодавство. Протягом 2002–2005 рр. в області відповідно до рішень облради встановлено нові межі у 279 населених пунктах. Збільшення територій, ясна річ, збільшує й надходження до місцевих бюджетів.
–Ось звідси – детальніше, – хтось вигукнув із залу.
Василь Герчук так і вчинив. На сьогодні, наголосив він, роботи по розробці проектів землеустрою щодо зміни та встановлення нових меж, призупинено. Бо нема оновлених генпланів та грошей у місцевих радах, аби замовити їх виготовлення. Отож, подальше виготовлення проектів землеустрою зміни меж – неможливе. А тепер – найцікавіше. Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2007рік установлено, що до доходів загального фонду Держбюджету України на 2007рік належать: до розмежування земель державної та комунальної форми власності -10 відс. надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності; після розмежування земель державної та комунальної форми власності -100 відс. надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності. Статтею 59 вищезгаданого Закону установлено: джерелами формування спецфонду місцевих бюджетів у 2007 році є надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають:
-90 відс. коштів від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності ((крім земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, 10 відсотків від продажу яких зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування);
-100 відс. коштів від продажу земельних ділянок несільськогосппризначення, що перебувають у комунальній власності (після розмежування земель державної та комунальної власності).
Для прикладу, в 2006 році в області із земель державної власності було продано земельних ділянок несільськогосппризначення на суму більше 51 млн. грн., за 7 місяців ц.р. - більше 35 млн. грн. За названий період до Держбюджету надійшло більше 8,6 млн. грн. При умові проведення розмежування земель державної та комунальної форми власності, ці 8 млн.грн. надійшли б до спецфонду місцевих бюджетів і були б використані на капвкладення, так як землі запасу відносяться до комунальної власності територіальних громад. Тобто, гроші – поруч, тільки бери.
Учасники засідання подякували за важливу інформацію і прийняли рішення рекомендувати районним та місцевим радам вишукати кошти та замовити виготовлення генпланів населених пунктів, а також передбачити кошти на розмежування земель державної і комунальної власності відповідно до затвердженої Регіональної програми земельної реформи в Закарпатській області на 2006–2012 рр.
Реформи в аграрному секторі: шукати чи чекати?
Жваво, як завжди, оперуючи точними цифрами, прізвищами й фактами, вів мову начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Іван Паук про ефективність використання земель сільськогосподарського призначення, що також глибоко зацікавило присутніх голів райрад. У сільськогосппідприємствах, включаючи фермерські господарства, мовив він, знаходиться в користуванні 60,7 тис. га сільськогоспугідь або 14,8 відсотка від загальної їх кількості. З наявних 195,5 тис. га ріллі посівна площа за всіма категоріями господарств під урожай 2007 р. становить 190,7 тис. га. Таким чином, 4,8 тис. га ріллі в поточному році не використовується. Найбільша кількість ріллі – 1471 га не використовується в Мукачівську районі: це, в основному, – в АТП радгосп-заводі "Мукачівський" - 658 га, радгосп-завод "Кальницький" - 414,5 га, АПТП "Бобовище" -208 га, СТОВ "Хлібороб - Ракошино" - 200 га. По Ужгородському району цьогоріч також не використано 870 га ріллі за рахунок сільгосппідприємств, а саме: радгосп-завод "Ужгородський" - 266 га, радгосп "Червона зірка" - 271 га, ПСП "Дари Закарпаття" - 233 га та ін. Неефективним є використання ріллі у сільгоспвиробників Іршавського району, а це – 487 га . У господарствах Воловецького району з наявних 5605 га ріллі згідно статистичного звіту посадку проведено на площі 4641 га, тобто 964 га не використовується. По господарствах населення Берегівського району не використовується 1054 га наявної ріллі. Ясна річ, управління контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області не сидить, склавши руки. Ним здійснено 406 перевірок стану дотримання вимог чинного законодавства юридичними та фізичними особами на землях сільськогосппризначення області, під час яких виявлено 273 порушення, для усунення яких видано 262 приписи. За фактами виявлених порушень складено 137 протоколів про адміністративне правопорушення. До органів прокуратури направлено матеріали по 14 справах. За матеріалами перевірок порушено 3 кримінальні справи за фактом забруднення земель сільськогосппризначення побутовими відходами.
Для більш ефективного господарювання та використання земель державних підприємств головним управлінням агропромислового розвитку проведено нараду за участі представників Міністерства агрополітики України та керівників підприємств, де обговорено ситуацію на підприємствах, їх готовність до реформування, намічено конкретні терміни здійснення процедурних питань.
З метою залучення земель, акцентував Іван Федорович, які на сьогодні не використовуються їх власниками для виробництва сільськогосподарської продукції, головою ОДА підписано два відповідні доручення. Як результат, в Іршавському районі по Арданівській сільраді ТОЇ "Чізай" (м.Берегово) під посадку виноградників залучило 220 га землі, що пустувала, у Виноградівському районі надано в оренду СП `"Трін-Рей" - 4,5 га, ТОВ "Універ" - 3 га. Фермерським господарством "Югра " Хустського району укладено 12 договорів оренди на 7,8 га для вирощування городньої продукції. Пошук інвесторів триває.
В області розроблена та затверджена й "Програма охорони і покращення родючості грунтів на 2005-2015 роки ", яка фінансується з різних джерел, у т. ч. й за рахунок коштів, що надходять до місцевих бюджетів усіх рівнів від утрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.
Координаційна рада, підсумовуючи сказане, підтримала Івана Паука, котрий уважає: на самоврядних територіях потрібно працювати так, як того вимагає статус справжнього хазяїна – творчо, потужно, всебічно та з повною віддачею на зміцнення добробуту своїх громад. А тому головам райрад, райдержадміністрацій, сільським та селищним головам рекомендувати максимально сприяти сільськогосподарським і переробним фермерським підприємствам у формуванні земель сільгосппризначення, що не використовуються та наданні їх в оренду для вирощування агропродукції, а управлінню з контролю та використанням і охороною земель здійснити цільову перевірку використання землі усіма землевласниками і землекористувачами, звернувши увагу на землі сільгосппризначення, які не використовуються, і в яких, як зазначив Іван Федорович, реальне джерело розбудови території та громади.
Ефективність роботи – у взаємодії
На завершення засідання Бейло Чізмар та Володимир Трикур коротко інформували про здобутки Берегівщини та проблеми, над вирішенням яких обидві гілки влади працюють спільно й творчо. За січень–червень тут до зведеного бюджету надійшло 6771,9 тис.грн., що становить 110 % до відповідного періоду минулого року. Обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 1 липня ц.р. склав 1800,8 тис.дол.США. На одну особу – 72,3 дол.США. Щодо соціального життя району. Тривають роботи з газифікації населених пунктів району (с.Баркасово–Рафайново, с.Н.Ремета –В.Ремета, с.Оросієво, с.Чефталва, с.Запсонь, с.Косонь). Створено 802 нові робочі місця, що становить 105 % до запланованого завдання. З початку року працевлаштовано 547 чол. незайнятого населення.
–Звісно, живемо не без проблем, – мовив голова райради Бейло Чізмар. І взявся їх перераховувати: доймає газифікація шкіл естетичного виховання с. Варі, Косонь, смт.Батьово, клубних установ та бібліотек, відбудова клубу в с.Оросієво, що постарждав від повені 2001 р. проведення інформатизації установ культури і мистецтва та підключення до Всесвітньої мережі Інтернет.
Подумалось: берегівчанам і ходом, і родом все ж – ближче до Європи…
Коментарі -
