Закарпатців просять не панікувати і не змітати все з полиць магазинів

За словами менеджерів торговельних мереж, населення розкупило більшість вітчизняних продуктів,  таких як: борошно, цукор, крупи, макаронні вироби, олію та навіть дорогу імпортну оливкову олію. Люди мішками несуть до каси цукор, крупи, макарони. Скільки часу треба стандартній родині з двох дорослих і двох дітей, аби міх борошна переробити на пироги та млинці, не може прикинути експерт харчової галузі, тому робить висновок: те, що не з'їсть інфляція, підточить навала комах.

Однак коли всі навколо гребуть, логіка відмикається, а порожні полиці лише додають ажіотажу. Все це призводить до  порушення напрацьованих торговельно-економічних відносин між суб'єктами господарювання, руйнування логістичних схем поставки продукції у роздрібну мережу області.

Усім відомо, що супермаркети – це, в основному, підприємства – юридичні особи, які в більшості випадків здійснюють діяльність на умовах загальної системи оподаткування, тому ця діяльність легалізована та прозора як для фіскальної служби, так і для інших контролюючих органів. Керівники зазначених торговельних мереж забезпечують безперебійну діяльність на основі договорів з постачальниками  товарів, які укладаються із виробниками (дистриб’юторами) на підставі професійних розрахунків менеджерів щодо попиту, пропозиції та нормативів залишків товарів. Ажіотажний попит випереджує планові поставки товарів, чим провокує тимчасовий дефіцит,

Ситуація, що склалась в торгівлі сприяє проявам спекуляції з боку недобросовісних учасників торговельного процесу. До прикладу, на ринках  ціни на ідентичні продовольчі товари на порядок вищі. Деякі недобросовісні фізичні особи підприємці, які працюють на ринках (їх діяльність знаходиться поза статистичним обліком), скуповують продовольчі товари в торговій мережі, а далі реалізують їх на ринках за вищими цінами, наживаючись на пересічних громадянах. Дехто пояснює скуповування товарів, як  інвестиції в майбутнє (притримуючи товар, вичікуючи вигідніших умов на валютному ринку).

Ті самі продовольчі товари середнього цінового сегменту спокійно лежать на складах. Однак відсутність адекватного розуміння, що відбувається з гривнею і чим усе закінчиться, провокують продуктовий масовий психоз серед громадян.

Слід зауважити, що дефіциту харчів в Україні не має і не буде, тим паче у Закарпатській області, яка межує із країнами Євросоюзу та сільське населення якої становить понад 60 відсотків. Структура агропромислового виробництва є наближеною до ресурсних можливостей області. Сільгоспвиробники області здатні частково забезпечити потреби міського населення певними видами продуктів харчування (овочі, картопля, фрукти та м?ясомолочна продукція).

Просимо краян бути поміркованішими та не піддаватися панічним настроям.

Департамент економічного розвитку і торгівлі Закарапстької облдержадміністрації