Блог Православне Закарпаття
Православне Закарпаття Блог для тих, хто вірить та хоче вірити. Інтернет-видання "Православне Закарпаття"
Чи можна православним вітатися словами “Слава Іісусу Христу”
- Ти що, греко-католик? - Ні! - Чого ж тоді вітаєшся як вони? - Як це? - Та «Слава Іісусу Христу», прости Господи.
Чого сподіватися у храмі у Великий Піст
Перше, це те, що постові служби протягом тижня довгі. Під час служб, зазвичай, багато читають із Псалтирі та інших богослужбових книг. Було б добре вже вдома налаштувати себе на перебування у храмі, щоб там не поглядати весь час на годинника.
Пшениця з медом спасли життя
У безвихідній ситуації, коли, як здавалося, всі ресурси було вичерпано, а надія на збереження життя вже не горіла, а тільки тліла, раптово з’явився вітерець, який роздмухав іскорку до полум’я. Ми називаємо цю дію допомоги Божою благодаттю, тобто силою, яка допомагає нам завжди перебувати з Богом, адже вона йде саме від Нього. Ось один із прикладів Божої допомоги людям.
Перший тиждень Великого Посту налаштовує на покаяння
Починається Великий піст. Поститися людям заповів Бог ще в раю (Бут. 2, 16-17). Піст святої Чотиридесятниці встановлений апостолами в наслідування сорокаденному посту Ісуса Христа, у згадку про хресні страждання Спасителя. Великий піст – Богом установлена десятина кожного року, а значить і десятина нашого життя, яку ми присвячуємо служінню Богу. Особливою частиною святої Чотиридесятниці є перша седмиця. Як і Страсна седмиця, вона відріз-няється від основної частини Великого посту більшою строгістю. Багато хто з перших християн протягом всієї Чотиридесятниці вживали лише хліб і воду. У наш час подібної строгості дотримуються в основному лише протягом першої та Страсної седмиці. Утри-мання від скоромної їжі та обмеження в її кількості, звичайно не є метою посту. Це лише засіб підкорити свою плоть духові і очиститися від гріхів. Якщо через фізичні особливості організму (хвороба, вагітність, годування грудьми, відсутність ін-шої їжі …) не кожний може дотримуватись постанов церковного уставу відносно їжі в піст, то ніщо не завадить дотримуватись духовного посту: не осуджувати ближнього, не заздрити, не гніватись, не бути злопам’ятним, прощати образи, обмежити перегляд телепередач, блукання по інтернет-сторінках, відвідування розважальних заходів. Суть посту краще всього розкривається в церковному богослужінні. Для того щоб налаштувати душі віруючих на подвиг Великого посту, допомогти прийти у покаянний, молитовний стан, не впадати у відчай від нашої гріховності, Церква встановила протягом перших чотирьох днів першої седмиці читати Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. Цей канон, який глибиною покаянних молитов сильно діє на серце і розум, чудово настроює на покаяння, відкри-ває наші духовні очі. Він показує, що Господь завжди дає нам можливість покаятися та очиститися від гріха. Піст – час молитви й покаяння, коли кожен з нас повинен виклопотати у Господа прощення своїх гріхів. У перший тиждень посту ми повинні заглянути у свою душу, поговорити із совістю і поставити собі завдання позбутися гріхів. Чудова молитва Єфрема Сирина допоможе нам у цьому. У пам’ять про чудесне спасіння християн від осквернення ідоложертовною їжею та нагадування, що Бог завжди піклується про тих, хто тягнеться до Нього, Церква встановила у першу п’ятницю Великого посту освячувати та роздавати людям коливо. Цим Церква ще раз прославляє Господа, який явив усім, що піст є Богом встановленою справою, а не вигадкою людей. Молодій людині інколи важко зрозуміти значення і потребу посту. Часто з її уст можна почути такі вислови: - Життя коротке, тому безглуздо свою молодість витрачати на видумки священиків. -Людина вільна і навіщо обмежувати свою свободу постом? -Гуляй поки молодий, а як постарієшся, підеш на пенсію – тоді і будеш поститися. -Моя бабка все життя постилася і все рівно померла від важкої хвороби. -Я вірю в Бога, нікому зла не роблю, навіщо ж мені поститися? Молоді люди не визнають своїх гріхів, а якщо й визнають, то сподіваються в старості спокутувати їх. А якщо не доживемо до старості? Життя може обірватися в будь-яку хвилину. Воно короткоча-сне, часто проходить в гріхах, без покаяння. Бог стукає в наші серця (Апок. 3, 20), а ми не чуємо, не відгукуємося, а прийде час, коли ми будемо стукати в двері Господні: ”Відчиніть нам!”, почує-мо відповідь: “Я не знаю вас” (Мф.25,11-12). Задумаймося добре над цим. Молімося, каймося, причащаймося Святих Христових Тайн і старші люди, і молоді. Наше життя не обмежується земним існуванням. Ми створені Богом для вічного життя з Ним у Царстві Небесному. А в Царство Небесне ніщо нечисте (гріховне) не увійде (Апок. 21, 27). Очиститись від гріховної нечистоти якраз і допоможе нам цей святий, спасительний Великий піст.
Православні архіпастирі Мукачівської та Хустської Єпархій взяли участь у черговому Синоді УПЦ
Як повідомляє офіційний сайт УПЦ, у Києві відбулося Засідання Священного Синоду УПЦ під головуванням Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України. Засідання проходило у Синодальному залі резиденції Предстоятеля УПЦ в Києво-Печерській Лаврі. Обидва владики Православних Єпархій УПЦ є членами Синоду у даний час. Нагадаємо, що Високопреосвященнійший Марк, Архієпископ Хустський і виноградівський є постійним членом Священного Синоду УПЦ, а Високопреосвященнійший Феодор, Архієпископ Мукачівський і Ужгородський - тимчасовим членом того ж Синоду.
Свалявський монастир: краса духовна та краса зовнішня
Кожен, хто їде в сторону м. Сваляви або м. Мукачево через с. Драчино має можливість насолоджуватися красою Свято-Кирило-Мефодіївського жіночого монастиря. Зараз монастир розквітає у прямому сенсі. Зовнішня краса та витончений підбір архітектури монастирських споруд дає відчуття ансамблю, гармонії. На території багато дерев та квітів, а в далині – господарський двір (теж зразковий). До цієї обителі завжди приємно приходити. Тут відпочиває і душа і дух, а тіло перестає відчувати плин часу. Відчувається, що працьовиті руки насельниць доторкнулися до кожного куточка монастиря. Їх духовність та молитовність допомагає людям знайти тут спокій та налаштуватися на творіння добрих справ.
ЗАКАРПАТТЯ. Березневий номер газети «Православне Закарпаття» вже читають
Передплатникам газети «Православне Закарпаття» третій номер видався цікавим. До редакції звертаються читачі, які бажають розповсюдити газету серед своїх друзів. Таке відношення до улюбленої газети тільки радує. А що ж у цьому номері цікавого?
- 1
- 2
