Блог Православне Закарпаття

Блог Православне Закарпаття

Православне Закарпаття Блог для тих, хто вірить та хоче вірити. Інтернет-видання "Православне Закарпаття"

Церква закликає всіх до миру та припинення ворожнечі

Події, які зараз проходять у самому серці України, сколихнули весь світ. Наше суспільство розділене. Центральна площа країни – Майдан Незалежності – вже вкотре стає місцем зібрання людей, які бажають продемонструвати своє волевиявлення розпочати нове життя. На центральних вулицях стоять барикади, у повітрі відчувається напруга, а у розмовах часто вживається слово «революція».

Як підготуватися до святок

Святки, тобто святі дні, які продовжуються від 7 до 17 січня, освячуються не тільки Божою благодаттю та Його перебуванням з нами, але й нашим благоговійним ставленням до справи Спасіння. Співаючи духовні піснеспіви про Різдво Христове ми підносимо подяку Богу за Його милість. Народження Сина Божого – є тим моментом у історії людства, коли нам знову відкрилися небеса, а шлях до них показує Сам Господь.

Зустріч Нового Року разом із совістю

 Різдвяний піст, напевно, один із самих важких у тому плані, що наближаючись до 1 січня православні люди через різницю між юліанським та григоріанським календарями стають перед дилемою: святкувати новий рік (якщо святкувати, то як), чи ігнорувати це світське свято. Дата нового року мінялася протягом історії людства декілька разів. Новоліття святкували і до християнства, і у час дії благодаті Божої. Православна Церква відзначає цей день 1 вересня (Початок нового Індикту). З часу правління імператора Петра Великого, у Росії ввели європейську практику святкування нового року 1 січня.

Помолимось за країну, за народ

Куди піде Україна? Схід чи захід? Чомусь питання ставлять саме у такій формі. Однак, краще життя не дається у подарунковій обгортці. Для цього потрібно самим трудитися і прикладати зусилля, при чому всім, без винятку. Необхідно також впорядкувати свої пріоритети, а свої бажання проектувати на реальні можливості. Матеріальні блага не падають з неба: вони приходять поступово, коли є правильний менеджмент та розумний контроль за витратами, коли працюють і не крадуть. Та про це краще розкажуть спеціалісти. Тут мова буде про інше.

Починається Різдвяний піст

Різдвяний піст готує нас до Різдва Христового. Останній із постів року називається Різдвяним через те, що передує святу Різдва Христового, або Филиповим (Пилиповим, пилипівка) так як починається наступного дня після дня пам’яті святого апостола Филипа. Протягом 40 днів цього посту через духовне відновлення та єднання з Богом ми готуємося до зустрічі радісного свята Різдва Спасителя світу.

Маска – лишня: відкрити своє справжнє «я»

Маски – це покриття для обличчя, або частини обличчя, яке одягають з метою приховати особистість людини. Все, що маскує або приховує (наприклад, коли ми із себе удаємо когось іншого), є маска. Людині може бути боляче, погано, а вона приховує це під маскою задоволення та радості!

Чому на Закарпатті 1 листопада – День пам’яті померлих

У Православному Церковному Календарі відзначені дні особливого поминання померлих. В основному це Вселенські Батьківські та Поминальні Суботи. Згідно з практикою Православної Церкви, ми всі разом молимося за спочилих родичів, друзів та знайомих у Мясопустну суботу (перед мясопустною неділею), Троїцьку (перед святом Святої Трійці), Другу, Третю та Четверту суботи Великого Посту.

Псевдоцілителі бувають і в рясах

Людині погано. Людині потрібна допомога. Допомога нібито є, а тому людина закриває очі на те, що ця допомога іноді буває трохи дивакувата. Люди закривають очі і… «у вир з головою» просто до «цілителів». Хтось їде до них з цікавості, хтось – щиро вірить сусідці чи сусідові, яким «помогло», а хтось – про всяк випадок , тому що на їх думку, їм це не зашкодить. Люди довіряють шахраям своє здоров’я та не шкодують сил на далекі поїздки. Останнім часом активували свою діяльність псевдоцілителі, які іноді вдягають навіть ряси, виставляючи себе священиком чи монахом, щоб обманом затягнути до себе і віруючу людину.

Забобони є, але їм не потрібно вірити

Кожен з нас, або майже кожен, потрапляв у ситуацію, коли нібито релігійні (церковні) люди з приглушеним голосом промовляли у нашу адресу «страшну» фразу: «А ти знаєш,що ЦЬОГО робити не можна!» Після чого йшла коротка, або майже коротка настанова у стилі «а потрібно робити ТАК»! Звичайно, люди бажають нам допомогти, але у багатьох (на жаль) випадках вони стають розповсюджувачами навколоцерковних забобонів. Так, Церква забобонів не має! Все, що робиться в Церкві має свій зміст і значення. Вираз «бо так потрібно» мав би насторожувати нашу увагу і включити духовний самозахист. Інколи цей вираз добре перевірити запитанням: «А чому потрібно робити саме ТАК?» Якщо змістовної відповіді ви не почули – можливо, і вам пропонують потрапити у кігті забобон. Краще запитати при нагоді вашого священика про оте саме «бо так потрібно», а до цього спробувати помолитися до Бога своїми словами про свої внутрішні переживання.

Якщо дитина боїться темряви та смерті

Нерідко діти починають боятися темряви. Здавалося б, цей страх починається без причини. Так само, їх може переслідувати страх смерті, особливо, якщо вони були присутніми на похоронах, де дуже плакали та горювали за спочилими. Майже кожен знає, як інколи важко дитині зайти у темну кімнату. З часом це проходить, але не у всіх. Та й сам «час» поняття відносне, а тому цей «проміжок страху» у різних людей різний.  Про причини виникнення страху у дітей та «лікування» розмірковують архієрей та дитячий психолог.

Чи палить ця жінка й далі, я не знаю

Одного разу після чергової служби на одній із парафій священик побачив, що молода жінка хоче запалити цигарку просто біля вхідних дверей храму. Ні, він не став проводити «відчитку» з моральним тиском та обіцянками «пекла», «якщо не покається». Хоча, і таке буває. Розмова була дуже простою, але продуктивною.

“Бог мене не послухав!”

Слаба віра або невіра в Бога може наводити до таких відчайдушних висновків. Хоча, швидше, це не стільки невір’я, як звичайні забобони, віра в обряд, в те, що щось зроблене або виконане «як треба» обов’язково повинно спрацювати: раніше ж спрацьовувало. Ставили ж свічки перед «потрібними» іконами до цього і нічого – все було нормально. А ту раз… і вийшов збій. Збій не у формулі дії, яку застосовували багато разів впродовж життя, а в неодмінно очікуваному результаті. Замість очікуваного благополуччя в справах – смерть коханого. Питання тут очевидне до болю: чому? У чому справа? Що не так? Чому Бог не прийняв мою жертву?

Гуцули не тільки одягають чудові вишиванки

Прагнення до самоідентифікації присутнє всім народам, народностям та етнічним групам. Завдяки цьому ми показуємо нашу унікальність та збагачуємо колорит світового етносу. Кожна етнічна група чи народність безперечно має право на існування та самовираження. Протягом століть відшліфовуються традиції та звичаї, за якими нас впізнають як членів тієї чи іншої етнічної групи.

Духовно збагатитися, а також святкувати

Духовно збагатитися, а також святкувати сьогодні я поїхав у монастир на честь Святої Трійці у м. Хуст-Городилово. Хоча погода зранку виглядала скоріше дощова, але якщо вже вирішив їхати, то потрібно їхати. Обитель знаходиться у лісі трохи далі від дороги (хоча зараз у цій місцевості дороги мало де є), небо почало світлішати. Людей тут вже було багато. Також вже були розкладені всюдисущі палатки з різними солодощами, і не тільки. Ті, хто приїхав помолитися, зібралися навколо каплиці, де й проходило святкування.  Богослужіння очолював Владика Марк разом із духовенством, яких тут зібралося чимало. Служба проходила радісно. До речі,  сьогодні крім свята Трійці тут також відзначали 1150 річчя початку християнської місії святих братів Кирила і Мефодія на наших землях та 1025 річчя Київської Русі. Детально про це святкування можна почитати на сайті «Православний Мараморош». Там є також багато цікавих світлин. Монастир красивий своєю простотою.

Сьогодні у храмах все зелене

З давніх часів існує благочестивий звичай прикрашати в день Трійці храми і будинки зеленню – гілками берези, а на Закарпатті ще й липи, ліщини та квітами. Зелені гілки дерев нагадують нам про діброву Мамвре, де був дуб, під яким Господь, Свята Трійця, у вигляді трьох ангелів з’явився Авраамові. Ми це бачимо на іконах, які лежать у святковий день на аналої у храмі.

Газеті «Православне Закарпаття» – два роки

Спішу поділитися радістю: нашій (сподіваюся, що і вашій) газеті виповнилося два роки. Маємо хороших передплатників, читачів, навіть авторів.  Газета у політику «не лізе» і стараємося не провокувати міжконфесійних конфліктів. На мою думку, краще показати справжню радість від життя з Христом, ніж підмічати якісь недоліки один за одним. Наше мета  – показати зустріч людини з Богом на прикладі живих, сучасних людей Закарпаття та за його межами. Зазвичай ці зустрічі переростають у тісні життєві стосунки з Богом. 

Церковна служба: кожен рік одні й ті ж самі традиції

Церковна служба цікава за змістом і значенням, звичайно, коли ви розумієте про що йдеться на богослужінні. Зрозуміти богослужіння можна тільки приготувавшись або, краще сказати, постійно готуючись до цих особливих моментів у житті кожного християнина. Звичайно, можна «зайти» в Інтернет і почитати багато чого цікавого про те чи інше свято,наприклад, історію виникнення традицій пов’язаних з богослужінням у той чи інший день. Це буде, безумовно, цікаво. Проте, це все рівно не дасть відчути повну красу храмової служби! Просто тому, що такої підготовки буде недостатньо!

Пасха Христова – свято над всіма святами!

Пасха, день Воскресіння Христового – найголовніше церковне свято. Саме в ньому полягає основний сенс Христової віри – сам Бог став людиною, помер за нас і, воскреснувши до життя, позбавив людей від влади смерті і гріха, зціляючи пошкоджену гріхом людську природу. Пасха – це свято свят! Людство святкує Воскресіння Христове вже більше двох тисяч років. Про значення цього свята вчили Христові апостоли, які передали традицію святкування своїм учням. З покоління в покоління традиція святкування Великодня розповсюдилася по всьому світу і дійшла до нас. Святі отці – вчителі Церкви – протягом століть розширили цю традицію, багато чого в ній пояснили.

Живуть як свекруха з невісткою

Якщо, читаючи заголовок, ви подумали про позитивні, хороші відносини між героями багатьох анекдотів – вітаю, адже ви із числа тих одиниць, яким особисто не довелося відчути життєвого негативу живучи в новій сім‘ї. Проте, багато молодих подружніх пар починають сварки саме через невдалі відносини між батьками, або одним із батьків, та «свіжоспеченими» дітьми через шлюб їхніх доньок чи синів. Незабутній твір Івана Степановича Нечуя-Левицього «Кайдашева сім‘я» неначе оживає у наш час, хоча з новими «декораціями» та способами «допекти» одне одному.

Щоб сімейні кораблики не тонули під час шторму

З народженням дитини внутрішні стосунки у сім’ї наповнюються новим значенням, новими враженнями та прикрашаються відповідальністю за нового члена родини. Любов набуває нових окрас: кольорів веселки не вистачає, щоб намалювати картину щастя у сім’ї. Дуже приємно, коли такі відносини зберігаються протягом усього життя. Кораблик молодої сім’ї починає пливти під високо піднятими вітрилами віри, надії і любові, поволі набирає швидкість і виходить у відкрите море життя.