Які інстинкти керують нами?
Вікіпедія каже що: Інстинкт (від лат. instinctus — «спонукання», «потяг до дії») — сукупність уроджених реакцій на подразники, а не розумова діяльність. Подібні акти поведінки проявляються у вигляді фіксованої форми дії, що отримується організмом спадково. Простіше кажучи, інстинкт – це манера поведінки, закладена природою. Інстинкти, складають основу поведінки тварин, а у людей? Основу поведінки людей має складати розумова діяльність, бо у процесі еволюції примітивний мозок тварин розвинувся до великих півкуль головного мозку, в яких якраз і відбувається та осмислена розумова діяльність, яка різнить нас від тварин. Але у людини є інстинкти і їх нараховують близько 50. Психологи кажуть, що людьми керують три основні: інстинкт самозбереження, інстинкт продовження роду, інстинкт лідера. Використовуючи інстинкти, можна підкорити собі волю людини і маніпулювати нею. Також можна з їх допомогою стимулювати себе на досягнення великих цілей. Інстинкти знаходяться в підсвідомості людини, тому звернення до підсвідомості людини це ефективний спосіб підкорити її своїй волі. Реклама один із яскравих прикладів цьому. Це інформація, якою не здивуєш нікого і яка запам’яталася мені ще із студентських років, коли вивчала фізіологію людини і психологію. Нещодавно у лідерському курсі майстерні М. Норбекова натрапила на інформацію, яка похитнула мої попередні уявлення. Там говориться, що насправді поведінкою людини керують два домінуючі інстинкти: інстинкт прагнення до задоволення та інстинкт уникнення болю. Все, що викликає задоволення, ми хочемо більше і частіше. Всього, що нам робить боляче або неприємно, ми намагаємося уникнути. Справді. Інстинкт самозбереження. Якби він був би домінуючим, то люди не убивали б самі себе алкоголем, курінням, неправильним харчуванням, малорухливим способом життя, негативними думками і емоціями. Інстинкт продовження роду. Демографічна ситуація багатьох країн говорить про те, що він є далеко не головним для сьогоднішньої репродуктивної частини населення. Ця тенденція рішуче захоплює і нашу країну. Інстинкт лідера або прагнення до влади. Тих, кому хочеться володарювати не так уже й багато, судячи з того, що їх по відношенню до всього народу – купка, яка вправно використовує значну більшість у, якої цей інстинкт щось не дуже проявляється. Інстинктивна поведінка людини – це завжди автоматична реакція на рівні підсвідомості. Коли ми діємо інстинктивно, ми не думаємо. Цю особливість дуже успішно використовують творці різних психотехнологій, наприклад МЕМ – технології, НЛП- технології, реклами. Людство п’є кока-колу, хоча давно доведено, що вона шкідлива. Харчується у Макдональдсі, хоча від цієї їжі дуже швидко хворіють внутрішні органи. Сидить за комп’ютерами, хоча давно відомо, що нерухомий спосіб життя – це купа хвороб і швидка старість. Люди роблять багато шкідливих речей, нав’язаних рекламою. Чому вони їх роблять? Бо це асоціюється із задоволенням. Наші інстинкти «сидять» у найдревнішій частині нашого мозку, яка називається Р-комплекс, або комплекс рептилій. Чому така назва? Бо ця область мозку є у всіх ссавців (і у нас з вами), а у риб, амфібій і рептилій вона складає майже весь мозок, звідси і назва. Виходить нами маніпулюють, використовуючи найдревніший відділ нашого мозку, який нічим не відрізняється від мозку рептилій. Очевидно, щоб нами не маніпулювали, наш вибір і поведінка мають бути осмисленими, тобто має відбуватися нормальна розумова діяльність (за неї відповідає область мозку, яка називається неокортекс або великі півкулі головного мозку). Проте, психологи констатують, що лише 10% відсотків людей мають навики осмисленого вибору і осмисленої діяльності. Сумно. Інстинкт уникнення болю теж дуже вміло використовується кмітливими людьми, які не проти заробити на людських слабощах. Ви хочете позбутися зайвої ваги, але вам лінь ходити до спортзалу. Реклама вчасно вам нашіптує, що цього робити і не треба, бо з’явився новий і надзвичайно ефективний засіб для вирішення саме ваших проблем. Ви можете спокійно і надалі дружити зі своїм диваном. Ви надто втомлені після роботи, щоб готувати собі корисну і природну їжу? До ваших послуг маса різних напівфабрикатів, чіпсів, крекерів, енергетичних напоїв. Вам не треба думати, вам не треба нічого робити – тільки платити гроші і споживати. Це не мале задоволення - мати і не прикладати великих зусиль. А наслідки? Про них не прийнято говорити. За роки викладання гімнастики я чітко виділила для себе дві категорії людей. Перша – це ті, хто цілеспрямовано працює над собою, систематично відвідує тренування і має прекрасні результати. Для них зайняття уже пов’язане із задоволенням. Друга категорія – це ті, які усвідомлюють користь від занять, мають реальні результати, але пропускають заняття або зовсім кидають. Чому так відбувається? Просто у них цей процес ще не пов'язаний із задоволенням, або пов'язаний із «болем»(не хочеться сьогодні, голова болить, втома або просто лінь). Спробуємо розібратися як ці два домінуючі інстинкти перевести із області підсвідомого у свідомість, і відповідально використовувати їх для покращення власного життя. А все дуже просто. Той процес, який є корисним для вас, свідомо прив’яжіть до задоволення, тобто робіть усе корисне із задоволенням. Стійка звичка виробляється протягом 40 днів. Всього 40 днів вам треба повторювати корисну дію із задоволенням, а далі ви вже не зможете без цього, вам захочеться більше і частіше. Якщо нова корисна звичка у вас асоціюється з болем (дискомфортом), наприклад, лінь займатися гімнастикою, задійте вищі відділи мозку і знайдіть для себе переконливу мотивацію, чому це необхідно робити. Далі рухайтеся вперед, від простого до складного систематично. Тобто краще починати з малого, комфортного навантаження (наприклад, 10 хв. на день), але систематично (кожен день) його повторювати.. Обов’язково займайтеся із задоволенням (прив’язуємо діяльність до задоволення). І, знову ж таки, через 40 днів виробиться стала звичка і вам захочеться збільшити навантаження і тривалість заняття. Цей алгоритм можна застосувати до будь-якої діяльності. Наші звички. Вони є дуже важливими, тому що формують наш характер, а характер формує нашу долю. Може варто самим контролювати цей процес, щоб потім із сумом не констатувати: "Така моя доля".
РЕЗУЛЬТАТИ ЩЕ ОДНОГО РОКУ
Закінчився ще один рік занять, протягом якого ми освоювали гімнастику другого рівня «Срібні ворота». І знову поїздка в Москву, де в Міжнародній Академії саморозвитку людини підтверджувала свій сертифікат інструктора з тибетської гімнастики Жим Лам другого рівня «Срібні ворота». Вчилася, здавала екзамен на право викладання гімнастики третього рівня «Срібні ворота -2». Додому я повернулася сертифікованим інструктором першого, другого і третього рівнів.
А як здають екзамени інші?
Нещодавно в Академії Жим Лам проводився конкурс на кубок «Золотого Лева». Усім бажаючим пропонувалося поділитися своїми досягненнями і результатами в процесі освоєння системи Жим Лам. Було надіслано багато цікавих і щирих розповідей. Кожен бажаючий міг ознайомитися з цими розповідями і прийняти участь у голосуванні. Мені дуже приємно, що кубок «Золотого Лева» дістався моєму колезі із Донецька Олександру Волкову. В цьому пості я вирішили подати три розповіді людей, які за допомогою системи Жим Лам зуміли справитися з багатьма життєвими проблемами. З іншими відгуками можна познайомитися на сайті Міжнародної Академії Жим Лам.
Екзамен
Чому люди здають екзамени? Щоб показати ступінь засвоєння матеріалу, чи готовність до певних дій у майбутньому? Чи справді екзамени відображають реальну картину, нашу справжню підготовленість до чогось? Раніше студенти допомагали собі шпаргалками, тепер, можливо, існують більш сучасні методи. Після здачі екзамену, як правило, бушують пристрасті: одного несправедливо переоцінили, іншого - навпаки. Справедливість і несправедливість уживаються поруч. А чи бувають справедливі екзамени, щоб не схитрувати, результати не підтасувати або за певну суму придбати? Бувають… ті, що заставляє нас здавати саме життя. Життя часто ставить перед нами випробування малі чи великі і часто-густо ми «провалюємося» саме на малих, буденних випробуваннях. Згодні? Коли наприкінці 2011 року планувала свою діяльність у 2012, я внесла в цей план майже нереальний пункт - поїздку до Італії. Я не була в Італії вже 5 років і дуже хотіла поїхати хоч на місяць. На той момент я не бачила жодної реальної можливості для здійснення цього задуму, але переконана попереднім досвідом сили планування, я все таки залишила цей пункт. Згодом якраз ця поїздка стала хорошим випробуванням для мене і системи Жим Лам за якою зараз живу. Збігали дні за днями, наповнені щоденними турботами. Я відмічала в моєму плані вже реалізоване, корегувала при потребі те, що зосталося, а моя поїздка до Італії все ще здавалася далекою і нереальною. Я багато думала про цю поїздку, я була уважною до того, що відбувається навколо, я розповідала про свій план людям, що могли мені допомогти ділом або порадою, я була впевнена, що рішення прийде. Воно прийшло якось тихо і несподівано: десь почула розмову, яка наштовхнула мене на потрібну інформацію, десь відгукнулися друзі, або просто незнайомі люди, десь інтуїція підказала правильні кроки. В мене появилася можливість провести в Італії все літо. Як добре, що не побоялася внести цей нереальний для виконання пункт у свій план. Сказати, що я люблю Рим – це майже нічого не сказати. Якщо прочитати назву міста італійською ROMA навпаки, виходить AMOR, що означає ЛЮБОВ. Хто хоч раз побував у цьому місті, закохується в нього на все життя. За 8 років мого проживання у самому центрі Риму я вивчила там майже кожний камінчик. Та я їхала на Сицилію. Сицилія – це щось особливе унікальне і таке несхоже на решту Італії. Раніше я бувала досить часто у Палермо( столиця Сицилії), але перспектива зануритися у цей дивовижний світ аж на ціле літо мене надзвичайно тішила. Весна 2012 була холодною і навіть кінець травня не радував теплом. Я їхала і майже всю дорогу мерзла, а Рим зустрів яскравим сонцем і неймовірним теплом. Важка дорога і несподіване тепло не додають бадьорості, але я із задоволенням відмітила про себе, що не відчуваю справжньої втоми і подумки подякувала собі, що систематичними заняттями гімнастикою добре підготувала своє тіло до навантажень. Через годину я вже невтомно крокувала знайомими вулицями і вбирала всіма органами відчуттів красу цього Вічного міста. День збіг майже непомітно, а ввечері нічним автобусом я вже прямувала до Палермо. Сицилія зустріла гарячим подихом scirocco – це вітер з Африки, який часом нещадно палить усе живе. Смакуючи запашним cappuccino з cornetto (традиційний сніданок в Італії), я думала, що після двох безсонних ночей варто було б відпочити. Та де там. День був наповнений по вінця зустрічами, облаштуванням і радістю, що справляюся з цим усім без особливої втоми. Два тижні безтурботного життя, наповненого сонцем, морем, фруктами, особливими сицилійськими солодощами і такою красою, що робилося боляче. Картинні галереї, музеї, старовинні квартали, південні базари, люди з особливим менталітетом і способом життя все це крутилося захоплюючим, казковим, химерним калейдоскопом і щедро живило розум, емоції, почуття.
Дозвольте повернути вас на мить у літо
Підводячи підсумки року, що минув, ще раз звірила реальні події з планами, переглянула написане, сфотографоване. Особливим теплом, безпричинною радістю, якимось безтурботним настроєм з дитинства війнули на мене знімки зроблені цим літом на Сицилії. Згодом поділюся матеріалом цієї поїздки, а у ці святкові дні, коли всі ми охоче бажаємо одне одному усього найкращого, хочу подарувати всім справжнє літнє тепло, яскраве сонечко і фантастичні кольори.
