Останнє листування

Щоб написати Юрію Андруховичу в мене був «залізний» привід. 

 

Так само «залізний» привід був у нього не відповідати на мій перший лист.

 

Знайомий, від якого я «виклянчив» e-mail письменника, відразу ж назвав мене тим, ким я і відчував себе у той момент.

 

Друга спроба була куди успішнішою. І не тому, що я обрав інший шлях. Просто, так мало статися.

 

Мені вдалося додзвонитися до Юрія Андруховича з першого ж разу. Він, вочевидь, вже сидів у літаку до Львова після гучного концерту в столиці. Я встиг пояснити, чого хочу і отримав обіцянку цього разу все ж відповісти мені поштою.

 

Так і сталося. Вже за кілька днів. 

 

Невеличка частина нашого листування – ось тут, хоча особисто я отримав незрівнянно більше. 

 

Він і справді неймовірно харизматичний. Навіть у листуванні.

 

Тепер я розумію, чому Оксана Забужко така небайдужа до Юрія Андруховича: вона його справді поважає. Не виключено, що з українських письменників – тільки його.