Через соціальність до web 3.0

У розмові з головним редактором газети «РІО» Петром Гойсом ми торкнулися теми взаємовпливу виборів та медіа.

Зокрема, мій герой, чи то правильніше герой мого інтерв’ю зазначив два ключових аспекти. Перший: між виборами медіа живеться дуже скрутно. Другий: кожні вибори забирають від медіа, РІО зокрема, частину їхніх читачів (чому так – читайте невдовзі на Мукачево.net).

Мені важко говорити за газети, телебачення, радіо, але обласні сайти без виборів стають усе більш соціальними. Хоча не всі. Йдеться насамперед про ті, які готують власні матеріал, тобто ті, в роботі яких можна вгледіти елементи роботи редакції як ньюзруму.

Ця соціальність є закономірною.

Відсутність виборів – це з одного боку більше свободи у журналістів, редакцій, з іншого – оголеність соціальних проблем. Звісно, є й значно прозаїчніший момент: вибори забезпечують вдосталь «простих» інформприводів, коли не треба далеко ходити, когось опитувати чи аналізувати.

Втім, слід відзначити інше: саме сайти нарешті взяли на себе роль «медіа-лобістів» соціальних тем. Хоча не тільки вони. Дуже важливо, що в цьому плані нарешті запрацювали соціальні мережі, зокрема Facebook, який, будьмо відвертими, різко змінив алгоритм успіху в розвитку блогінгу на обласних сайтах.

Звичайно, лідерство сайтів у висвітленні соціальних тем вписується у загальну картину зміщення медіа в бік онлайн. Разом з тим, не варто залишати поза увагою й ряд специфічних для краю характеристик. До прикладу, що на сайти прийшли працювати нові люди – професійні журналісти, які дедалі більше починають відчувати смак, культуру, драйв онлайн-журналістики. Або також, що сайти нарешті починають розглядатися не як зливний бачок, чи як інструмент політичної боротьби, а як проекти на перспективу з думками про комерціалізацію.

На останок дозволю собі геть професійну термінологію: вже більше року закарпатський Інтернет дуже швидко рухається з web 1.0 до web 2.0, а за час після виборів навіть починає відтворювати риси web 3.0