Від етики до лайна. Зміна курсу

На початку цього тижня закарпатські журналісти зібралися за «круглим столом», щоб обговорити стандарти журналістської етики крайових мас-медіа.

Головним каталізатором зустрічі стала онлайн-журналістики, яка уже тривалий час є своєрідним «полігоном» для міжусобиць, чвар та з’ясування стосунків за допомогою образ.

Редакція порталу «Мукачево.net» підготувала невеличку доповідь, яка й була озвучена на круглому столі.

Окрім редакційних спостережень за розвитком онлайн-простору краю, ми вирішили поділитися власним досвідом впливу, чи то спроб впливу на Інтернет-простір Закарпаття з точки зору підвищення етичних стандартів комунікації.

Найперше, що ми хотіли б зауважити: те, що сьогодні відбувається в закарпатському медіа-просторі не є чимось унікальним, хіба що за окремими випадками, які, щоправда, навряд можуть претендувати на серйозну аналітичну увагу.

Багато було різних заголовків до анонсованого круглого столу. І чимало видань несвідомо, а за Фрейдом підсвідомо вказали у заголовку спрямування «від етики до лайна».

На нашу думку, рух має відбуватися і, насправді, відбувається в іншому напрямку: від лайна до етики.

Будь-яке більш-менш локалізоване середовище в мережі (у нашому випадку – закарпатський медіа-простір) проходить ті самі етапи розвитку, що і глобальна мережа.

Інтернет за весь час існування пройшов три основних етапи еволюції – від web 1.0 до web 2.0, і зрештою до web 3.0.

З огляду на те, що Закарпатський медіа-простір, як і будь-який інший регіональний, вмонтований у глобальний контекст, то у ньому трапляються гібридні поєднання рис різних етапів розвитку мережі.
Коротко про етапи.

Web 1.0: мала кількість інформації, яка поповнюється в односторонньому порядку; Мережа є фактично порожньою – і в сенсі контенту (порно і т.д., неякісний контент), і в сенсі комунікації (люди-фантоми, засилля ніків);

Web 2.0: інформація в мережу починає додаватися уже всіма бажаючими (поява блогів, соціальних мереж), контент та комунікація в мережі починають набувати якісних рис; користувачі починають дедалі більше виступати не як фантоми, а як реальні люди у пошуках якісного контенту та спілкування;

Web 3.0 – Мережа починає існувати як колективний розум, який здатен не тільки продукувати контент, а й створювати контексти та діяти (організовуватися, вирішувати проблеми і т.д.);

З огляду на ці характеристики кожного з етапів закарпатський медіа-простір, на нашу думку, застряг десь між першим та другим етапами. Хоча перебуває під доволі серйозним впливом факторів третього етапу, зокрема масової міграції журналістів до Facebook.

Запуск блогів на усіх провідних обласних сайтах був поштовхом до впорядкування мережі. На певний час так і відбулося. Утім, окрім односторонньої комунікації через ведення блогів украй важливим було комунікація під ними – у коментарях. Тут, на жаль, жодних позитивних змін не відбулося. Навіть коментування не під ніками не може претендувати на якісну комунікацію. Відтак, усі пішли у Facebook.

Окрім блогів портал «Мукачево.net» зробив ще щонайменше дві спроби впорядкування мережі, які мали доволі строкату результативність.

Йдеться про реєстрацію автономних профілів осіб на сайті та відкриття основних характеристик ай-пі-адрес коментаторів.

Мотиви очевидні – реальні люди відкрито спілкуються в мережі.

Утім, поза суб’єктивними фактором, який також, на нашу думку, мав вкрай неадекватно серйозну роль, ми помітили, що самі ж журналісти не надто поспішали працювати в форматі web 2.0 чи web 3.0 – себто вести відкриту дискусію, продукувати якісний контент в діалогах/коментарях.

Особливо лякав(є) колег факт відкритих ай-пі адрес. Є всі підстави стверджувати, що це пов’язано з необхідністю коментувати анонімно і оприлюднювати те, що відкрито змоги нема. Водночас, неодноразово були помічені факти маніпулювання в коментарях, як з боку журналістів, так і з боку окремих редакцій, які володіють монополією на інформацію про користувачів на власному сайті.

Тому питання – як реагувати на бруд в коментарях – потрібно адресувати, перш за все, самим журналістам, бо саме вони є основним виробником коментарів, у тому числі «брудних». А тоді – до модераторів платформ (редакцій сайту).

Водночас, варто розуміти, що видалення коментарів та блокування «ай-пі» адрес, про що також час від часу активно дискутують, є вимушеним, але часом єдиним кроком у модеруванні комунікації в мережі.

Плутати його з цензурою не варто, адже доступ закривається не до сайту та його контенту, чи до мережі загалом, а лише до однієї з можливостей на одному із сайтів – до можливостей коментування, себто творення контенту. Це нормальна практика модерування.

І на останок, у чому ми бачимо перспективу…. У нас є бачення шляхів впорядкування мережі, регіонального інформаційного простору, але оскільки про них ви дізнаєтесь зовсім скоро – ми вирішили не оприлюднювати їх тут.