Історики УжНУ з геральдикою не дружать

До 65-річчя Ужгородського університету

У 2010 році на обкладинках видань, які виходять під егідою Історичного факультету Ужгородського національного університету, з’явилася якась надто мудра емблема.

На жовто-синьому щиті зображені жінка в грецькому одязі зі світком і кущ винограду. Довкола щита з трьох боків є напис – історичний факультет УжНУ, а під щитом –латинськими буквами вислів «Historia est magistra vitae», що у перекладі з латині означає – «Історія є вчителькою життя». На малюнку знаходяться ще два пшеничні колоси і латинські цифри MCMXLV, які арабськими перекладаються як 1945, тобто рік заснування факультету.

Якщо цей малюнок вважати гербом, то спеціалісту одразу кидаються в очі грубі порушення правил геральдики.

Перше. До найголовніших помилок треба віднести зображення в золотому правому півполі щита грецької музи Кліо в срібному одязі. У геральдиці є фундаментальне правило, за яким суворо заборонено зображати метали на металі, а емалі на емалях. Про це знають навіть студенти-першокурсники геральдичних коледжів у Європі. У нашому випадку його порушують маститі професори історичного факультету в Ужгороді.

Друге. Рослини в геральдиці зображуються або з кореневищами, або з зеленою основою, яка символізує землю, або тільки квітками. Зображення відірваного від коренів срібного кущу винограду без зв’язку із землею свідчить, що у даному випадку рослина не має символічного зв’язку, притаманному даному виду простих геральдичних фігур. Незрозуміло, яке відношення до Історичного факультету УжНУ має кущ винограду, зображений в лівому синьому півполі. Відомо, що цей символ вживається на гербі м. Ужгород. Тож напрошується запитання, невже історичний факультет є юридичною складовою обласного центру?

Третє. У геральдиці взагалі не використовуються слова і речення. Уся необхідна інформація про армігера (носія герба) подається виключно спеціальною системою геральдичних знаків. Коротке, але змістовне гасло подається на гасловій стрічці й повинно розшифровувати зміст символіки у полі щита. Як виключення дозволяється у полі щита вживати окремі сігли (буква як символ).

Напис «Історичний факультет УжНУ» взагалі не повинен окружати поле щита з трьох боків і бути на знаку, що претендує на роль геральдичного герба. Відтак автори цього малюнку не знають правил створення геральдичних знаків, в яких обов’язково повинен відображатися юридичний статус армігера.

Четверте. За правилами геральдики юридичний статус Історичного факультету, як складової структурної одиниці УжНУ, треба було подати відповідним символічним зображенням в полі щита цього знаку. Даної геральдичної вимоги розробниками знаку не було виконано.

Висновок:

У геральдиці навіть одне порушення правил вважається серйозною помилкою. У випадку зі знаком Історичного факультету УжНУ маємо таких помилок аж чотири. Це – свідчення повної безграмотності істориків вищого навчального закладу, яким даний державний дозвіл навчати сучасну українську молодь світлому, доброму і прекрасному. Колись-таки доведеться іншим спеціалістам переробляти усю геральдичну символіку Закарпаття, яка створена в 1990-2010 роках за «науковими порадами» істориків-педагогів із УжНУ. Тільки через їхню елементарну безграмотність і наукове безкультур’я доведеться робити це значно довше і для суспільства психологічно болісніше.

Аналіз знаку Історичного факультету УжНУ зробив і висновок подав член-кореспондент Української академії геральдики Філіппов Олексій Ігоревич, м. Мукачево, Закарпатської обл.