Блог Тужанського Дмитра

Закарпатська Інтернет-журналістика і безкоштовна реклама Старого Замку

Тужанський Дмитро Політичний оглядач

Днями до мене звернувся Юрій Лівак за коментарем до статті про закарпатську інтернет-журналістику.

І ось що з того вийшло...

 

- Закарпатська Інтернет-журналістика нині розвивається рівно настільки, наскільки вистачає ресурсів, – насамперед, фінансових, кадрових і технічних, – тобто вкрай хаотично, фрагментарно, своєрідними хвилями.

Між іншим, зовсім нещодавно дещо притихла одна із двох ключових хвиль – створення «нішових» комерційно-представницьких Інтернет-ресурсів. Натомість, дедалі набирає обертів інша хвиля – мобілізація електронних ЗМІ напередодні місцевих виборів.

Це так чи інакше, стосується усіх без виключення закарпатських сайтів, оскільки, як і класичні ЗМІ краю, вони всі мають певну політичну заангажованість.

Власне, останній фактор є одним із визначальних у розвитку закарпатської Інтернет-журналістики. І слід завважити, радше відіграє прогресивну, ніж деморалізуючу роль, – особливо з точки зору доступу до ресурсів. Натомість, доводиться обмежувати тематику (насамперед, суспільно-політичну) та адаптувати інформаційну політику до інтересів інвестора.

Серед ключових характеристик, своєрідних індикаторів закарпатської Інтернет-журналістики слід виділити:

По-перше, закарпатська Інтернет-журналістика поки не здатна себе утримувати, а тому існує на дотаційній основі, і не навряд найближчим часом зможе комерціалізуватися. Хоча Інтернет, попри кризу, аналітиками визначається як найбільш перспективний сегмент рекламного ринку. Втім, поки що Інтернет-рекламі на Закарпатті довірять слабко.

По-друге, закарпатська Інтернет-журналістика досі розвивається за зразком, принципами класичних медіа. Іншими словами, хтось далі продовжує випускати газету, чи знімати сюжети, але вже публікуючи їх в мережі. Себто, Інтернет-журналістика в Закарпатті поки мало чим відрізняється від класичної, хіба що носієм.

Обумовлено це тим, що в області бракує кадрів, які б спеціалізувалися саме на Інтернет-журналістиці. Знаєте, як кажуть, не можна ходити зі своїм уставом у чужий монастир. Інтернет вимагає дещо іншого підходу до роботи з інформацією. Мова йде про іншу специфіку заголовків, структуру новин, обсягів публікацій, медіа-планування дня, тижня. Є цілий масив уже навіть вітчизняних досліджень, які поки що для Закарпаття залишаються «terra incognita». 

По-третє, закарпатська Інтернет-журналістика суттєво відстає за рівнем освоєння журналістами технічних можливостей роботи з різного роду програмами та сервісами в мережі. Інтернет-журналістика вимагає універсальності та мобільності від журналіста: одночасно він має бути і кореспондент, і оператор, і фотограф, і редактор.

По-четверте, люди, пов’язані із закарпатською Інтернет-журналістикою, майже не уявляють, з якою аудиторією працюють, не знають, хто їхній читач. Насправді, закарпатців, які щодня бодай переглядають місцеві інформаційні сайти, загалом налічується не більше 1000 осіб. Здебільшого, це держслужбовці, офісний планктон, підприємці. Іншими словами, аудиторія є достатньо вузькою, однак непогано підготовленою до аналізу, осмислення та власної оцінки інформації, що подається. Тому виникає уже потреба до стилістики текстів. Відверті пропаганда, «джинса», «темники», тощо – майже не діють.
Розширення аудиторії сайту відбувається за рахунок різного роду «чорнухи» – кримінал, надзвичайні ситуації, або «жовтухи» – інформації з таблоїдів, переважно еротичного змісту.

По-п’яте, закарпатські сайти як онлайн-медіа не працюють у живому часі. Розрив між фактом події та її висвітленням перевищує годину, а то й дві, чи навіть три. Іншими словами, оперативність залишається, але дуже умовна. Звичайно, трапляються поодинокі виключення, тобто досвід роботи в живому часі певні редакції вже мають, але досі ніхто не зміг це налагодити як систему.

По-шосте, практично жодна з закарпатських Інтернет-редакцій не працює як newsroom: не виробляє власні новини, не генерує ідеї, а передруковує прес-релізи чи матеріали конкурентів.

По-сьоме, обласна преса, на відміну від телебачення – є і залишається одним із головних «донорів» закарпатської Інтернет-жрналістики – і з точки зору контенту, і з точки зору ідей. Знову постає питання кадрів.

По-восьме, коли йдеться про політичну Інтернет-журналістику краю, то тут здебільшого домінують «ніки» та відверта маніпуляція, часом навіть брутальна брехня, наклеп, тощо. Інтернет створює умови повною безвідповідальності за опубліковане, і у закарпатському Інтернет-просторі окремі редакції цим свідомо та регулярно користуються. Обумовлено це, насамперед, нерозуміння аудиторії та залежністю від замовника, чи то намагання задовольнити насамперед його, а не досягти певного результату – вплинути у потрібно контексті на громадську думку.

По-дев’яте, у закарпатській Інтернет-журналістиці бракує культури комунікації між редакціями, що виявляється у недотриманні авторських прав, етики онлайн-спілкування, тощо. У той же час, журналістам бракує відвертості у спілкуванні між собою, з інвесторами, і з читачами.

По-десяте, поки рано говорити про певні «ніші» в закарпатській Інтернет-журналістиці. На даному етапі «ніша» означає самообженення. Тому всі сайти намагаються захопити максимальний діапазон, відтак часом їхня новинна стрічка майже нічим не різниться одна від одної. Досі нема розмежованості між: порталом, Інтернет-газетою, Онлайн-версією друкованого видання, тощо.

Перспективи розвитку закарпатської Інтернет-журналістики пов’язую з появою в області справжнього інформагентства, яке могло стати конвергентним NEWSROOMом – тобто інтегрувати у собі виробництво різних типів контенту під різні носії – телебачення, преса, радіо, Інтернет.

Такого типу інституції вже давно функціонують у Львівській, Рівненській, Запорізькій, Одеській областях. Більше того, деякі навіть як комерційні проекти, тобто прибуткові.

З огляду на тенденції розвитку закарпатської Інтернет-журналістики за останній рік, то є амбіції, а головне вдалі приклади конкуренції на рівних з класичними медіа. Наразі, можливості глобальної мережі закарпатська Інтернет-журналістика використовує на 10-15%.


Менше мене, але, очевидно, більше по темі (бо саму статтю і побачу не скоро), – читайте у свіжому номері Старого Замку.

Коментарі -
Зачекайте...