Лист в редакцію. "Концерт з раптовим фіналом"
Як завжди на початку для розігріву виступали менш відомі колективи, такі як, «Земля Королевы мод» та «ROK H». На момент виходу на сцену Макса Барскіх публіка, що зібралася, була в хорошому настрої та досить в нетверезому стані. Чимала територія стадіону ДЮСШ – усіяна пляшками з під пива. Його можна було купити поруч у палатці. Білети продавалися тут же на місці. За 15 гривень мила жінка люб’язно віддавала вам перепустку на грандіозне дійство. Людей зібралося чимало, але яблуку було де впасти. Періодично вражала незібраність наших людей, які то дітей губили, то танцюючи один одному відтоптували ноги та відбивали нирки. Біля сцени дружно курили «хлопчики в формі», головним завданням яких, напевно, було відганяти шалених фанаток від палатки з артистами. Хоча, найшустріші все ж пробивали блокаду і досягали своєї мети, гордо повертаючись з автографом.
Втім концерт тривав. Здавалося б усе нормально: і музику послухали, і зірку фабрики зірок закидали м’якими іграшками, і потанцювали. Та приколи почалися пізніше, коли на сцену вийшли Дантес з Олійником. Три пісні хлопці заспівали без проблем, хоча й з надривом. А ось на «Девочке Оле» мікрофони раптом здохли, як і вся інша апаратура та цвітомузика. Фабриканти ще кілька хвилин скакали по сцені під оплески фанаток, махаючи своїми мобільниками, та невдовзі скорившись долі, сховалися за лаштунки. Ось тут і розпочалося найцікавіше. Хвилин 15 на сцені спостерігався якийсь рух, люди з нетерпінням чекали продовження. Нарешті загорілася цвітомузика, натовп відреагував гучними оплесками та криками.
Однак раділи недовго. За мить все знову погасло. Протягом години це повторялося разів чотири, здавалося ніби організатори намагаються виробити в людей умовний рефлекс як у собаки Павлова: світло – оплески, світло гасне – тиша. Та невдовзі людям ця гра набридла, було чути крики типу «Поверніть гроші» та деякі інші непристойні речі, на сцену полетіло кілька тих самих пляшок з під пива. Здається це привело організаторів до тями, і ведучий зробив оголошення і попросив глядачів не розходитися. Та на цей момент відсотків десь так 60% уже залишили пости під сценою і розбрелися у своїх справах. Ми теж вирішили більше не чекати, і як виявилося правильно зробили. Уже на виході знайомий охоронець повідомив, що фабрикантам давно уже і слід простив. Вони поїхали одразу ж після того як відмовила апаратура, залишивши після себе невдоволений натовп та засмічений стадіон, втім, це не їхня вина.
Вікторія Сідор
