У «свиті короля» залишився, фактично, один безпринципний член Ласло Брензович, але «пішли» 10 відсотків виборців Закарпаття. Ч.3

9 лютого в популярному угорському інтернет-виданні pestisracok.hu було опубліковано інтерв’ю керівника Товариства угорської культури (КМКС) на Закарпатті Ласло Брензовича. Дане інтерв’ю вже наробило певного інформаційного «шуму». Чому?

Всі ми добре знаємо, що обласні депутати від КМКС дозволили чотири роки тому «губернатору» Геннадію Москалю створити в Закарпатській обласній раді більшість («щирку»). Фактично угорці володіють «золотими» мандатами, маючи 8 депутатів в обласній раді.

Що отримали в результаті угорці? Посаду першого заступника голови обласної ради, яким став Йосип Борто. Ще раніше Петро Порошенко включив до прохідного списку БПП Ласла Брензовича, який став депутатом Верховної Ради. Правда, була ще підписана Петром Порошенком та Ласлом Брезовичем договір про сприяння розвитку угорської національної меншини в Україні.

А що було далі? Угорські депутати в обласній раді слухняно підтримували «забаганки» Геннадія Москаля і чекали відповідної реакції з боку влади України та її представника в Закарпатській області.

А що українська влада? Геннадій Москаль сповна використав лояльність угорської влади для підтримки свого авторитету області.

Немає вакцини від корі в області? Угорці на перше прохання Москаля відправляють гуманітарну допомогу.

Немає рідкого хлору? Знову уряд Угорщини направляє в Закарпатську область відповідний вантаж.

Ремонт і будівництво Угорщиною дитячих садиків, шкіл тощо. Перелік допомоги можна продовжити. Та й цих прикладів достатньо, щоб зрозуміти: Угорщина, в рамках, добросусідства, робить багато для підняття добробуту етнічних угорців – громадян України і не тільки.

А що Україна? Та нічого. Правда, без консультацій з національними меншинами, Верховною Радою Україною приймається Закон про освіту, в якому ст. 7 були зроблені певні обмеження в навчанні мовою національних меншин в державних школах України.

Реакцію Угорщини можна було з прогнозувати. Розпочалася справжня «мовна» дипломатична «війна» між Україною і Угорщиною. Ніхто не хоче поступатися «принципами».

Заложником цієї війни виявився і керівник Товариства Угорської культури (КМКС) та депутат Верховної Ради України від провладної фракції БПП Ласло Брензович. З однієї сторони, як депутату ВРУ треба підтримувати владу України, яка прийняла «дискримінаційний» освітній закон, а з іншої сторони, як лідеру угорської меншини на Закарпатті – підтримувати свою національну меншину.

Що робить Брензович, як член «свити короля»? Залишається в «свиті» і різко критикує свого «короля»: «Було проведено опитування про підтримку Порошенка в регіоні, яке показало, що популярність нинішнього Президента складає один відсоток.». Фактично депутат сказав, що угорці не підтримають діючого Президента.

У «свиті короля» залишився, фактично, один безпринципний член Ласло Брензович, але «пішли» 10 відсотків виборців Закарпаття.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Ось, інтерв’ю Ласла Брензович з деякими незначними скороченнями подаємо на розсуд читача.

Брензович: Влада зробить все, щоб не дати представнику угорської меншини увійти в склад Верховної Ради України

«У двох, найбільш впливових, потенціальних кандидатів Юлії Тимошенко і Петра Порошенка програми найбільш націоналістичні і явно направлені на звуження прав меншин», - сказав Ласло Брензович порталу pestisracok.hu. Керівник Угорської культурної асоціації в Закарпатті додав, що в Україні зараз спостерігається внутрішня політична криза, яка характеризується тим, що середній рейтинг кандидатів на березневих виборах знаходиться в діапазоні 10-15 відсотків, що говорить про те, що більше, як 80 відсотків виборців відкидають їх. Не дивлячись на те, що виборці не довіряють своїм політикам, найбільш популярні кандидати висловлюються тільки з позиції крайнього українського націоналізму, Цю позицію однаково поділяють Порошенко і Тимошенко.

Між тим, з 2012 року територія компактного проживання угорців поділена між двома виборчими округами, щоб не дати угорському представнику ввійти у Верховну Раду України. Що ми можемо чекати після виборів? Україна залишиться в асоціації з Євросоюзом? Буде продовжуватись «війна» між країнами?

Декілька десятків зареєстрованих кандидатів у президенти приймуть участь у виборах в кінці березня.

Але тільки 3 – 5 кандидатів із цього великого натовпу дійсно зможуть зайняти президентське крісло; серед них, найбільш популярні, в основному, з націоналістичними програмами, які направлені проти меншин.

Дехто вважає, що нинішнє українське націоналістичне керівництво соціальний і економічний хаос в країні пояснюють частково українсько-російським конфліктом і частково сепаратистським настроями національних меншин, які не хочуть вчити українську мову. З цієї причини в Україні формується думка, що не внутрішня політична боротьба в Україні, а наприклад, «сатанинська» Угорщина все роблять для того, щоб зробити неможливим вступ України ЄС і НАТО, в якої є непогані шанси для цього. Взагалі не зрозуміло, як недружні жести України проти угорської держави, взагалі, дозволили Україні стати європейською країною.

Українське націоналістичне керівництво почало багатопланову дипломатичну війну за обмеження в освітній, культурній і мовній сфері угорської і інших меншин.

Наше основне питання, яке ми задали Ласлу Брензовичу, керівнику Угорської культурної асоціації на Закарпатті:

- Чи можуть після виборів закарпатські угорці та інші меншини надіятись на допомогу з боку держави, чи буде продовжуватися конфлікт, який нав’язаний українськими націоналістами?

Президент Угорської культурної асоціації Закарпаття KMKSZ) (Фото: MTI)

- В даний момент подали заяви на реєстрацію дев’яносто кандидатів на пост Президента України. На Вашу думку, на кого варто звернути увагу з позиції угорських інтересів?

- На даний момент зареєстровано двадцять вісім кандидатів, із яких 3-5 будуть мати шанс потрапити в другий тур.Здається, зараз нема кандидатів, ідеї яких співпадали б з реальними інтересами національних меншин. Маємо вже досвід з попередніх виборів, коли обіцянки кандидатів пізніше не були виконані, тому закарпатські угорці налаштовані досить скептично.

- Чи були програми меншин сформовані в ході передвиборної компанії?

- Зараз ні. Крім того, цілком очевидно, що програми найбільш впливових і потенціальних кандидатів Юлії Тимошенко і Петра Порошенко є найбільш націоналістичними, явно націлені на звужування прав меншин, а ті кандидати, програми яких є більш прийнятними, не мають шансів потрапити в другий тур.

- Геннадій Москаль, «губернатор» Закарпаття, раніше регулярно підтримував угорську меншину і хвалив ініціативи Угорщини. Недавно вияснилось, що Москаля обвинувачують в тому, що він є «громадянином Угорщини» і одночасно ставлеником Порошенка. Чи можна чекати полегшення для угорської меншини?

- Геннадій Москаль підтримує Порошенка, як кандидата в Президенти і вже став керівником його виборчого штабу в області.

Ми не бачимо змін в діях Порошенка в даний час, і, навряд чи вони зміняться. Порошенко будує свою компанію на мовній проблемі, армії і Томосі. У закарпатських угорців немає ніяких ілюзій.

Москаль не тільки в угорської меншини, але в регіоні має деяку популярність і він, можливо, спробує скористатись цим, щоб вплинути на Порошенка

Геннадій Москаль, голова Закарпатської облдержадміністрації та мер Ужгорода Богдан Андріїв покладають квіти до пам’ятника угорської революції 1956 року (Фото: MTI)

- Чи може це дати якийсь результат?

- Було проведено опитування про підтримку Порошенка в регіоні, яке показало, що популярність нинішнього Президента складає один відсоток.

- Тоді хто популярний?

- Ніхто і це справедливо для всієї України. Підтримка самих популярних кандидатів знаходиться в межах 10-15 відсотків, це означає що більше вісімдесяти відсотків не підтримує жодного кандидата. Цей факт ясно показує, на внутрішньополітичну кризу в Україні: громадяни не довіряють своїм політикам.

- …Чи є Вас шанс в цій ситуації мати свого, угорського представника в парламенті?

- Згідно Закону, національний склад регіону має враховуватись при формуванні виборчих округів, що не було зроблено в 2014 році, і не дивлячись на всі запити, округи, ймовірно, так і не будуть змінені.

На Закарпатті Берегівський район є єдиним районом в Україні, в якому угорці представляють більшість. З 2012 року цей район був поділений між двома виборчими округами. Влада робить все, щоб не дати представникам угорської меншості потрапити у вищий законодавчий орган.

- Так що шансів мало…

- Надія помирає останньою.

Президент України Порошенко, лідер блоку, просто голосує. Цікаво? (Фото МТІ)

- Українське націоналістичне керівництво відкрило новий дипломатичний фронт, коли справа дійшла до угорської меншини на Закарпатті, не дивлячись на постійну підтримку Угорщиною устремлінь України. Якими, на Вашу думку, повинні бути хороші відносини між двома країнами?

- Коли в 1991 році, після референдуму, Україна стала незалежною, Угорщина була однією з перших країн, яка визнала це. Потім був укладений українсько-угорський договір, в якому особливу увагу приділялась правам меншини. Був також створений комітет для обговорення цих питань на протязі десятиліть.

По цьому питанню українське націоналістичне керівництво пізніше прийняло одностороннє рішення, яке угорська дипломатія признала недружнім, не дивлячись на те, що Угорщина тільки що зробила дружній жест по відношенню до України: підтримала безвіз і бажання вступу в ЄС.

Закарпатські угорці були шоковані тим фактом, що Петро Порошенко, якого вони підтримали в 2014 році і який був прихильником захисту прав нацменшин, що було погоджено в окремій угоді, «збив їх з ніг» під час свого президентства. Це питання необхідно обговорити на двохсторонній основі для вирішення проблеми, але до виборів для цього мало шансів. Були зроблені кроки з угорської сторони, Міністр закордонних справ Петер Сіяйрто передав українській стороні проект угоди про захист меншин. Це буде основою для угоди. В той же час, ми виявляємо, що вони (прим. перев. – Порошенко і Уряд України) все ще пробують робити тиск на закарпатських угорців.

- Угорська дипломатія недавно підкреслила, що треба дочекатись виборів і продовжити переговори з новим керівництвом. Чи є у Вас реальні шанси на позитивне вирішення питання, чи буде продовжуватись «війна»?

- Очевидно, що будуть зміни, новий склад парламенту, і ми повинні спробувати скористатися можливостями. В нинішній напружений період, коли більшість потенційних кандидатів являються націоналістами, важко знайти компроміс. Вам потрібно дочекатися закінчення виборчої компанії

Центральний офіс KMKSZ, що знаходиться в Ужгороді. Польща подала позов за дані дії (Фото: МТІ)

- В Польщі розпочався судовий процес над трьома молодими екстремістами по справі KMKSZ. Чи у Вас нова інформація по даній справі?

- Про деталі процесу KMKSZ має інформацію тільки з преси, хоч ми просили польську прокуратуру надати нам обвинувальний висновок. Але до сих пір ми його не отримали. Поки що ніхто не був викликаний свідком від імені KMKSZ і вони поки що залишили нас за межами суду.

- Здається, що поляки хочуть вирішити питання самостійно…

- Нам невідоме обвинувачення і ми не отримали запрошення.

Джерело: pestisracok.hu/ MTI. Фото: МТІ.