Сергій Гайдай: «Я - это район! Мукачевский район - это я!!». Частина 3 і не остання

У своїй попередній статті Сергій Гайдай: «Я - это район! Мукачевский район - это я!!».Частина 2 я досить детальну описав не зовсім красиву історію спроби голови Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая вкрасти від своєї колишньої працівниці її особисте майно, а точніше, офісні меблі, які для кабінету, за власні кошти, придбала Неоніла Полончак.

Нагадаю деякі моменти цієї справи:

5 вересня 2013 року Неоніла Полончак була призначена начальника новоствореного відділу торгівлі і розвитку соціальної сфери Управління економічного розвитку і торгівлі Мукачівської райдержадміністрації. Для відділу було виділено приміщення, яке потребувало ремонту, а старі та поламані меблі, які знаходились в кабінеті, потребували заміни. Кошти на ці цілі не були виділені, тому, з дозволу голови райдержадміністрації Едуарда Дуди, «новоспечений» керівник відділу за власні кошти провела ремонт робочого приміщення та закупила необхідні для роботи офісні меблі на загальну суму більше 15 тисяч гривнів.

18 січня 2016 року пані Неоніла звільнилася з роботи за угодою сторін, отримала повний розрахунок. Ніяких вказівок про передачу документів, згідно із номенклатурою справ, не поступало. Наступного дня Полончак прийшла в райдержадміністрацію для передачі робочої документації та забрати особисті речі, але потрапити до кабінету не змогла, позаяк той був опечатаний, а замок у дверях був змінений.

Примітка. Зараз мною приводиться тільки матеріали, правдивість і об’єктивність яких встановлено судом.

27 січня 2016 року, вважаючи, що відбулося якесь непорозуміння, Неоніла Полончак звернулася з письмовою заявою до голови райдержадміністрації Сергія Гайдая, в якій просила повернути особисті речі та майно, яке вона залишила в своєму колишньому кабінеті. Але замість того, щоб поступити, як джентльмен і порядна людина Сергій Володимирович створив інвентаризаційну комісію, яка оприбуткувала чуже майно. Якщо говорити простою людською мовою – Сергій Гайдай та створена ним комісія – привласнили майно Неоніли Полончак, фактично здійснили крадіжку.

Сергій Гайдай читає Постанову виконавчої служби: "Невже вкрадене майно прийдеться повертати?"

Якщо говорити мовою Закону, голова райдержадміністрації, у випадку виявлення не облікованого майна, повинен був з’ясувати походження відповідного майна, його належність певній особі, після чого запропонувати їй укласти договір, на підставі якого майно буде знаходитись в установі, або, в іншому випадку, запропонувати звільнити установу від такого майна.

Але мало того, що дій, які передбачені законодавством, Сергій Гайдай не зробив, він поступив по шулерському принципу: «Злодій кричить – лови злодія» і як «справжній мужчина» «натравив» на пані Неонілу правоохоронні органи. Пан Гайдай офіційно звернувся до поліції, прокуратури та СБУ з заявою про те, що Неоніла Полончак нібито викрала з райдержадміністрації документи. Завидний цинізм і непорядність. І це при тому, що без колишнього господаря, на дверях кабінету був зламаний і змінений замок та відбулося проникнення в приміщення. Слава Богу, правоохоронці розібралися з доносом колишнього помічника депутата та сьогоднішнього голови Мукачівської райдержадміністрації.

Зважаючи на те, що крадіжка її особистого майна була узаконена головою Мукачівської райдержадміністрації, Неоніла Михайлівна вимушена була звернутися до суду.

5 липня 2016 року Мукачівський міськрайонний суд своїм рішенням постановив витребувати з незаконного володіння майно, яке належить Полончак Неонілі Михайлівні на правах особистої власності.

Сергій Гайдай: "Може поліція допоможе і не прийдеться повертати вкрадене майно?"

Здавалось, що крапка над «і» поставлена: «джентльмен» Сергій Гайдай вибачиться перед чарівною жінкою Неонілою Полончак і поверне вкрадене майно. Та «мужик» Сергій вирішив не здаватись і примусив своїх підлеглих писати апеляцію на рішення місцевого суду.

13 лютого 2017 року Апеляційний суд Закарпатської області в своєму рішенні встановив, що у справі немає доказів, які б підтверджували придбання райдержадміністрацією майна, яке є особистою власністю Неоніли Полончак, сплату за нього коштів. «Натомість Полончак Н.М. надала суду докази придбання нею майна, яке в подальшому, з дозволу керівника райдержадміністрації, було розміщене в її робочому кабінеті і знаходилося там понад два роки, у період її роботи на відповідній посаді…».

Апеляційний суд ще звернув увагу на Конституцію України та закони України, які б мав би неухильно дотримуватись державний службовець, яким є голова Мукачівської райдержадміністрації Сергій Гайдай: «За приписами ст. 41 Конституції України, ст., ст.15, 16, 316-319, 321, 328,386, 387, 1212, 1213 ЦК України, право власності набувається в порядку, передбаченому законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або не встановлено судом; право власності є непорушним і підлягає захисту, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним; особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпіломуце майно (за загальним правилом – у натурі), особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.»

Сергій Гайдай: "Який був би гарний кабінет, якби не прийшлось повертати вкрадені офісні меблі!"

Відповідні вимоги Закону не були виконані роботодавцем, тобто Мукачівською райдержадміністрацією. «У колегії суддів не викликає сумнівів, що Полончак Н.М. за згодою та з відома керівництва Мукачівської райдержадміністрації… вмеблювала свій кабінет і використовувала придбані за власний кошт меблі на робочому місці, як необхідний елемент – для здійснення трудової діяльності власне в інтересах установи, в якій працювала. Та обставина, що саме роботодавець не виконав свого обов’язку із врегулювання питання щодо використання працівником на робочому місці належного йому майна не може ставитись у вину працівнику та не може тлумачитися на шкоду його законним правам».

Апеляційний суд Закарпатської області вирішив «витребувати на користь Полончак Неоніли Михайлівної належне їй майно із незаконного володіння Мукачівською районної державної адміністрації Закарпатської області.» Іншими словами, суд, в перше за всю історію незалежності України, визнав державний орган, яким керує Сергій Гайдай, злодієм.

Орган, який має захищати інтереси громадян від протизаконних дій, сам займається крадіжкою. І чому? Тому що ним керує «благородний мужик» Сергій Гайдай.

Повторно питаю голову Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля: «Невже людина з такими низькими моральними устоями може керувати цілим районом?»

Сергій Гайдай: "Шкода, що прийдеться повертати вкрадене крісло, яке я ще зовсім недавно подарував своєму заступнику."

Зверну читачів ще на один момент. Не дивлячись на те, що рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, тобто з 13 лютого 2017 року, Неоніла Михайлівна тільки 19 квітня 2017 року зуміла, при допомозі виконавчої служби, забрати своє особисте майно з Мукачівської райдержадміністрації. «Джентльмен» Сергій Гайдай боровся до кінця, навіть викликав наряд поліції, щоб тільки не віддавати вкрадене майно. Завидна впертість, яку б варто використати на благо мешканців району, а не на війну з жінкою.

Опис «подвигів» голови Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая продовжимо в наступній публікації. Мова, скоріше всього, піде про нашу багатостраждальну районну освіту.

Сергій Гайдай: "Дуже шкода, що прийшлося віддати вкрадені офісні меблі, з якими я так зріднився"

Постскриптум. Впертість, чванство Сергія Гайдая коштує райдержадміністрації 12 тисяч гривень, які прийдеться заплатити, у вигляді штрафу, державі, за несвоєчасне виконання рішення суду. Мабуть, залишаться мої колишні колеги без премії. Шкода.