Блог Православне Закарпаття

Пшениця з медом спасли життя

Православне Закарпаття Блог для тих, хто вірить та хоче вірити. Інтернет-видання "Православне Закарпаття"

кутя  У безвихідній ситуації, коли, як здавалося, всі ресурси було вичерпано, а надія на збереження життя вже не горіла, а тільки тліла, раптово з’явився вітерець, який роздмухав іскорку до полум’я.  Ми називаємо цю дію допомоги Божою благодаттю, тобто силою, яка допомагає нам завжди перебувати з Богом, адже вона йде саме від Нього. Ось один із прикладів Божої допомоги людям.

Йшов перший тиждень Великого посту 362 року. На території нинішнього Закарпаття ще, можливо, не знали про Христа Спасителя, а імператор Юліан Відсупник (названий так тому, що відступив від християнства та знову навернувся до язичництва) наказав Антіохійському правителю окропити всі продукти на всіх ринках не чим іншим, як ідоложертовною кров’ю. Для християн, крім висміювання зі сторони правителя, виникла пряма загроза, адже, вони не вживали нічого, що перш було принесено в жертву ідолам. Бажання християн зберегти чистоту віри зустріло Божу допомогу, ще й у досить чудесному вигляді.

У цей час місцевому архієпископу Євдоксію являється замучений у 306 році воїн-християнин Феодор Тирон та радить владиці варити пшеницю з медом. Ці два продукти більшість людей завжди мали в запасі у своїх домівках. Люди вживали солодку пшеницю, аж поки правитель не побачив, що плани їхнього імператора посміятися над християнами провалилися. Так Господь дивно зберіг людей від голоду та від осквернення ідоложертовною їжею.

З того часу (IV ст), на згадку про цей випадок у п’ятницю першого тижня Великого посту у храмах освячується варена солодка пшениця (з грецької «коливо», або інша назва «кутя»), що є символом благодаті Божої та нагадує про часи великомученика Феодора Тирона.

У наш час ми сприймаємо багато речей просто, без роздумування над значенням. Коливо роздається в храмі, але мало хто запитує, для чого це роблять. Церковні традиції несуть зміст, насамперед, повчальний. Отже, варена пшениця з медом (кутя чи коливо) спасли життя християн від голодної смерті саме тому, що це було проявом Божої благодаті (Божої сили, яка допомагає йти шляхом до Нього).

протоієрей Іоанн Шандра
Читати більше на сайті газети "Православне Закарпаття" 

Коментарі -
Зачекайте...