Свалявський монастир: краса духовна та краса зовнішня
Православне Закарпаття Блог для тих, хто вірить та хоче вірити. Інтернет-видання "Православне Закарпаття"
Кожен, хто їде в сторону м. Сваляви або м. Мукачево через с. Драчино має можливість насолоджуватися красою Свято-Кирило-Мефодіївського жіночого монастиря. Зараз монастир розквітає у прямому сенсі. Зовнішня краса та витончений підбір архітектури монастирських споруд дає відчуття ансамблю, гармонії. На території багато дерев та квітів, а в далині – господарський двір (теж зразковий). До цієї обителі завжди приємно приходити. Тут відпочиває і душа і дух, а тіло перестає відчувати плин часу. Відчувається, що працьовиті руки насельниць доторкнулися до кожного куточка монастиря. Їх духовність та молитовність допомагає людям знайти тут спокій та налаштуватися на творіння добрих справ.
Проте, така зовнішня краса була не завжди… У 1992 році розпочалося будівництво монастирського корпусу з домовим храмом. У 1996 році на полі вже стояв корпус, куди на свято Андрія Первозванного переїхали перші три насельниці та ігуменія Ніна, які до цього жили на квартирі у о. Василія Барни у м. Сваляві. 20 років кропіткої праці дали результат. Колись порожнє поле дає чудові духовні плоди.
Сьогодні ми бесідуємо з настоятелькою монастиря ігум. Ніною (Мізун) про життя обителі.
