Як рятували ведмедя Потапа

Ведмідь Потап став відомим на всю Україну одразу після репортажу одного з центральних телеканалів. Цей хижак утримувався у тісній клітці кінноспортивного клубу «Барс», що у Луганському. До того ж, на звіра було натягнуто ще й ошийник

Тварина жила у муках. Ошийник Потапу було натягнуто, коли він був ще ведмежатком. Хижак  ріс, а ошийник врізався у тіло і душив. Люди, що знали про цей випадок і шкодували звіра, пропонували господарю викупити його, та керівник клубу «Барс» категорично відмовлявся. Мотивував це тим, що тоді не буде на кого труїти собак. Господар тварини агресивно ставився до тих, хто намагався полегшити життя бідолашного ведмедя, навіть до журналістів, які, власне, зробили розголос цієї історії.

Як тільки стало відомо про даний випадок, Міністерство екології та природних ресурсів України миттєво відреагувало, давши відповідні доручення. Вже наступного дня після репортажу на телебаченні до власника Потапа навідалась екологічна інспекція, а у Національному природному парку «Синевир» негайно почали готуватися до виїзду за твариною, яка потребувала якомога скорішої реабілітації.

Ветеринари також зробили свою справу: зняли ошийник, для чого довелося приспати тварину і провести відповідну операцію. Від ошийника на шиї ведмедя залишився рожевий слід. В той же час за справу взялися правоохоронці і 22 лютого Кам’янобрідський районний суд міста Луганська постановив притягнути до адміністративної відповідальності керівника клубу «Барс» Василя Голікова, а Потапа – конфіскувати. Тож коли до Луганська зі спеціальним реанімаційним автомобілем для звірів прибули фахівці Національного природного парку «Синевир» та їх закордонні колеги, особливих перешкод для вилучення і транспортування ведмедя не було.

– Ми оцінили клінічну картину, і хоча на шиї була велика рана, прийнято рішення, що тварина готова до транспортування, – розповідає Михайло Маслей, ветлікар Центру реабілітації бурих ведмедів НПП «Синевир», котрий брав участь у порятунку Потапа. -  Коли були оформлені усі  необхідні  документи, ведмедю дали препарат для загальної анестезії. Коли він заснув, то обробили рану на шиї,  перевірили ротову порожнину і вкололи вакцину проти сказу. Це дуже важливо, оскільки на ведмедя нацьковували собак,  які є потенційними носіями цієї хвороби. Зробивши усі необхідні ветеринарні заходи, ми погрузили хижака у спеціальну клітку і вирушили в дорогу. Через 10 хвилин Потап уже проснувся і, звичайно, почав нервувати, що є природною реакцією.  Він навіть пошкодив клітку, але все обійшлося добре.

За словами Михайла Маслея, реанімаційний автомобіль рухався зі швидкістю не більше 80 кілометрів за годину, а кожні дві години машину зупиняли й оцінювали стан головного пасажира. Подорож відстанню понад півтора тисячі кілометрів була важкою не лише для ведмедя, але й людей, які проводили цю операцію. Та все пройшло успішно. Опівночі 28 лютого Потап уже був на території Національного природного парку «Синевир», а наступного дня його  випустили у спеціальну клітку в Центрі реабілітації. На нового жителя цього спеціалізованого закладу з цікавістю дивилися не лише співробітники парку, але й ведмеді Дюрій, Роза та Бубочка, що вже звикли до хороших умов, які їм  створені, і почуваються тут справжніми господарями.

– У нашому центрі ведмідь Потап буде забезпечений усім необхідним, – каже директор НПП «Синевир» Микола Дербак. – Тут його будуть лікувати, добре годувати, а відтак тварину випустять у просторий вольєр, де житиме у напіввільних умовах.

Зворушлива історія про ведмедя Потапа отримала щасливий кінець, а все могло бути інакше. Тварина могла просто загинути. Але важке життя Потапа зробило його зіркою і зараз подивитися на нього у Центр реабілітації бурих ведмедів приходить чимало охочих, хто переймається його долею.