Доля Ужгородської дитячої залізниці (ФОТО, ВІДЕО)

Власне історія ця давня і тягнеться ще з 2009  року. А починаючи з 2010-го залізниця взагалі  не функціонує.

За відповідями звернулися до прес-служби Львівської залізниці.

Там порадили говорити з міською радою Ужгорода, на чиєму балансі і знаходиться об’єкт. Все, однак, виявилося не так просто. 

Законодавча тяганина

Як повідомили в Ужгородській міській раді, нині робляться спроби відновити роботу дитячої залізниці, але цьому заважає бюрократична тяганина між Львівською залізницею та владою Ужгорода.

Суть цієї тяганини полягає у тому, що Ужгородська дитяча залізниця насправді перебуває на балансі ДТГО Львівська залізниця. Спроби передати її н баланс Ужгородської міської ради були ще у минулої влади.

Тоді міська рада виконала всі умови залізниці, зокрема і про збереження цільового призначення об’єкта. Згодом у рішення дописали і заборону передачі залізниці у приватну власність. Однак залізниця все ж не передала об’єкт.

У січні до міськради надійшла  остання відписка міністерства про те, що там не можна нічого відкривати. Але місто по суті ці умови передбачило. Таким чином місто ще не взяло залізницю на баланс фактично, а тільки дало згоду на прийняття її у комунальну власність.

Разом з тим у мерії турбуються щодо умови про заборону передачі залізниці у приватну власність. Справа в тому, що створювати чергове збиткове комунальне підприємство Ужгороду невигідно. Бюджетні кошти на функціонування дитячої залізниці навряд чи будуть виділені.  Разом з тим об’єкт навіть не можна передавати у оренду, адже залізниця вважає це міським чи приміським транспортом, тобто об'єктом соціальної інфраструктури. Саме  тому будь-який правочин спрямований на його відчуження (а по податковому кодексу це і оренда) у приватну власність в подальшому може бути розціненим нікчемним по закону, тобто неправомірним.

Депутат міської ради Ярослав Шафар зазначив, що у свій час цим питанням займалися, але справа зупинилася. За його інформацією, ціна питання   600 тисяч гривен за сезон. Мова йде про ремонт, дизельне паливо, охорону та документацію. На його офіційний запит Львівська залізниця повідомила, що  дозвіл на передачу об’єкта відсутній зі сторони Міністерства інфраструктури, отож передача об’єкта на баланс міста неможлива. Тим неменше Львівська залізниця проводить оновлення документів про передачу дитячої залізниці з державної у комунальну власність.

Як зазначив керуючий справами виконкому Ужгородської міської ради Олександр Волосянський на днях міськрада знову звернеться до міністерства інфраструктури, аби дізнатися про стан справ за даним питанням та ініціювати активніший розгляд питання.
А тим часом вагони іржавіють..

Як виглядає зараз дитяча залізниця?

Дитяча залізниця в Ужгороді була відкрита в серпні 1947 року, в день залізничника. Тупиковий шлях завдовжки 1,1 км простягнувся по берегу річки Уж в центрі міста від колишньої Ужгородської синагоги (тепер органний зал) до східної частини Ужгородського ботанічного саду. На дорозі існували дві станції «Сталінська» і «Парк».

Спочатку на залізниці працювали паровоз і два дерев'яні вагони. Трохи пізніше залізниця отримала ще один паровоз, тепловоз ТУ2 і вагони Pafawag.

Після розвінчання культу особи Сталіна станція «Сталінська» була перейменована на «Піонерську». Тоді ж дорогу обладнали напівавтоматичним блокуванням.

У кінці 1960-х років на дорогу доставили тепловози ТУ3, вагони ПВ51 і ще один тепловоз ТУ2. Трохи пізніше польські вагони і паровоз були списані.

У 1990-х роках станція «Піонерська» змінила свою назву на «Молодіжну». Приблизно тоді ж були списані тепловоз ТУ3 і один з тепловозів ТУ2. Відтоді на дорозі працюють тепловоз ТУ2-018 і два вагони ПВ51.

Наразі ж на станції стоять все ті ж тепловоз та  вагони. Стан їх, однак, залишає бажати кращого. Востаннє їх ремонтували влітку 2009го.

Тоді зусиллями  Закарпатського обласного осередку ГО “Фронт змін” вдалося провести ремонтні роботи та прибрати територію залізниці. Відтоді ж машини стоять та буквально гниють, адже вони нічим не прикриті.

Всередину вагонів заглянути, на жаль, не вдалося, однак на фото останніх років виглядали вони непогано.

Територія станції "Молодіжна" тримається у відносному порядку, однак для відвідування вона закрита.

Ще в минулі роки всередині вона виглядала так:

Колію та шпали теж варто було б привести до порядку, адже вони теж псуються без використання. Аналогічно слід перевірити і роботу світлофорних об’єктів.

А як воно на решті території України?

Стан дитячих залізниць на Україні

Всього в Україні функціонують 8 дитячих залізниць, зокрема, три на Львівській, дві на Придніпровській, по одній на Донецькій, Південно-Західній та Південній залізницях.

Так, на початку травня цього року почали працювати дитячі залізниці у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Запоріжжі, Рівному та Луцьку. Офіційний їх запуск відбудеться 11 травня. 

Взагалі ж дитячих залізниць було набагато більше. Ось так виглядає повний список дитячих залізниць України:

Діючі

- Дніпропетровська дитяча залізниця (відкрита 6 липня 1936), довжина 2 км.
- Мала Донецька залізниця імені В. В. Приклонського (нова Дитяча залізниця) (19 травня 1972), довжина 2,1 км.
- Запорізька дитяча залізниця імені двічі Героя Радянського Союзу льотчика-космонавта П. Р. Поповича (відкрита 19 травня 1972), довжина 8,6 (довжина головного шляху), 9,4 км (повна експлуатаційна довжина).
- Київська дитяча залізниця (відкрита 2 серпня 1953), довжина 2,8 км.
- Луцька дитяча залізниця (відкрита 8 листопада 1954), довжина 1,5 км.
- Львівська дитяча залізниця (відкрита 18 травня 1951), довжина 1,2 км.
- Рівненська дитяча залізниця (відкрита 9 травня 1949), довжина 2 км (головний щлях), 2,5 км (повна довжина).
- Мала Південна залізниця у Харкові (відкрита 8 листопада 1940, закрилась на початку війни, відновлена 5 серпня 1945), довжина 3,8 км.

Закриті

- Комунарська дитяча залізниця у  Алчевську (19 травня 1962 — не раніше 1991), довжина 1,467 км. Див.
- Брянка (не пізніше середини 1960-х — не раніше 1994), довжина понад 2 км, навколо Голубого озера, використовувала вузькоколійний шахтний тепловоз, вагони криті 1960-их з дерев'яними сидіннями.
- Євпаторійська дитяча залізниця (5 червня 1988 — листопад 1991), довжина 4,6 км.
- Мала Донецька залізниця імені В. В. Приклонського (стара дитяча залізниця) (24 листопада 1936 — літо 1941, перестала існувати у зв'язку з початком війни), довжина 2,9 км.
- Керч (відкрита в 1990, розібрана в 90-их)
- Конотопська дитяча залізниця (відкрита в 1967, точна дата закриття невідома), довжина 2 км. 
- Макіївська дитяча залізниця (21 травня 1972—2002), довжина 1,35 км.
- Мелітопольська дитяча залізниця імені Лазаря Кагановича (1937—1941), довжина 3,2 км.
- Унікальний дитячий трамвай Одеський дитячий трамвай (1956—1960 або 1963), довжина 520 метрів.
- Ужгородська дитяча залізниця (1947-Дата закриття невідома), довжина 1,2 км.

Унікальність дитячих залізниць у тому, що всю роботу (машиністів, провідників, колійників, начальників станцій, касирів) виконують юні залізничники під наглядом інструкторів. Зараз учні здають заліки педагогам-інструкторам за знаннями, набутими впродовж навчального року.

Щорічно на дитячих залізницях працює більше 400 гуртків юних залізничників, в яких займається понад 6,5 тис. школярів.

Дитячі залізниці протягом усього часу свого існування успішно вирішують питання профільного навчання, формування у школярів орієнтації на майбутню професійну діяльність. Зазвичай понад 80 відсотків  вихованців дитячих залізниць продовжують навчання у ПТУ,  вищих навчальних закладах залізничного спрямування.     

Ось так виглядає у наші дні Луцька дитяча вузькоколійна залізниця.

Київська дитяча залізниця працює з 1953 року. Нині це близько 500 юних залізничників, 2,5 км колії, 3 локомотиви, 3 вагони, 14 світлофорів і ще багато прихованих і складних пристроїв.

А ось так київських дітлахів запрошують долучитися до залізничного гуртка.

Запорізька дитяча залізниця – взагалі одна з кращих і найбільших в Україні. Побудована вона була у 1972 році. Її довжина складає  9,4 км, включає також і  тунель протяжністю 80 м. Поряд з головною станцією "Жовтневою" розташований зоопарк, тераріум, акваріум та зимовий сад.

Ярина Денисюк для Мукачево.net