Рафайново: як живеться у закарпатській глибинці? (ФОТО)

Вважається, що поселення тут було засноване ще у XIII столітті заможною родиною на прізвище Рафаїн. Хоча документальних свідчень з давніх часів залишилося небагато. Відомо, що у 1461 році тутешні володіння, що тоді належали Ласлу Йокчі, переходять у підпорядкування Єлизавети Сіладі. У 1566 році село було знищено монголо-татарськими завойовниками. У XVII столітті Рафайново починає розвиватися. Більшість населення становлять реформати, тут у 1733 році споруджено дерев’яну церкву, а в 1828 – кам’яну.

Відомо також, що за особистим наказом Ференца Ракоці ІІ за заслуги перед вітчизною було подаровано земельну ділянку у межах села військовому візнику Матяшу Деяку. А відомий угорський композитор Бейла Барток, який здійснював  етнографічну експедицію, записав тут на фонограф музичний супровід цілого весілля. Щодо місцевого населення, то переважна більшість з них – угорці. Як і 200 років тому, сьогодні найбільш поширеними є прізвища Лоняї, Рац, Деметер, Барта, Бімба, Гегедюш, Ковач, Товт, Антал.        

Йожеф Антал у 2010 році був обраний сільським головою. До цього був приватним підприємцем, а також депутатом районного ради. «Я – уродженець Рафайнова, тому всі місцеві проблеми мені добре відомі, - каже голова. - А найболючіша - це дорога до нашого населеного пункту».

У центрі села – дорога найкраща

Інша - дитячий садочок. На добудову дошкільного закладу потрібна значна сума - не менше мільйона гривень. Є й інші проблеми – провалюється дах на бібліотеці та пошті.

Будівля, де знаходяться всі ці «культурні» структури справді досить стара і вже, мабуть, не підлягає капремонту. Але ж повинен бути вихід зі складної ситуації…

Колись у селі мали побудувати величезний будинок культури – і навіть звели фундамент та стіни. Сьогодні там могли б розміститися і ФАП, і школа, і бібліотека, і навіть сільрада. На жаль, ця будівля нині просто розвалюється на очах (зведена під дах у кінці 1980-х). Грошей на його завершення не знайшлося за всі ці роки.

Ця пляма – стеля у бібліотеці, яка може впасти будь-якої миті…

А як живеться людям у селі, чим займаються, де працюють – зокрема молодь? «Кількість населення у Рафайнові, на жаль, щороку зменшується, - розповідає Йожеф Антал. - Тут вже нічого не поробиш. А молодь шукає роботу - хто у різних  містах на Закарпатті, хто за кордоном - в Угорщині або в Росії, переважно на будівництві. Сьогодні у Рафайнові - мешкає всього 938 чоловік, хоча ще недавно, два роки тому, було 1160».

У селі - 250 приватних будинків, шість вулиць, 4 підприємця та одне фермерське господарство. Декілька років тому з невідомих причини закрилося підприємство "Берег Фудс", яке займалося вирощуванням овочевої продукції і надавало роботу 300 мешканцям навколишніх сіл. Так само сталося і з швейним цехом, де працювали переважно жінки. 

У сільського голови надії хіба на інвесторів, зацікавлених вести бізнес на території сільради. Такі пошуки не припиняються. Наразі тривають перемовини з бізнесменами, які планують орендувати близько 100 гектарів землі і закласти новий яблучний сад. Це непогана перспектива, адже будь-яка можливість заробітку для місцевих мешканців - це лише плюс для села.

Підприємців у Рафайнові всього четверо

«Нині також шукаємо інвестора, якому б приглянулася будівля, де був розміщений швейних цех (це приміщення колишнього сільпо, там створені всі умови для відкриття виробництва), - каже сільський голова. - Приїжджали до нас навіть з Угорщини, але поїхали геть… Бізнес неохоче йде у Рафайново. І я поясню чому. Знову стає на заваді  жахливий стан дороги. Якби цієї проблеми не було – багато чого й іншого корисного вдалося б зробити. Автошлях Ужгород-Баркасово-КПП Косино відноситься до компетенції Закарпатського служби автомобільних доріг. Однак востаннє капітальний ремонт тут був понад 10-ть років тому. Варто сказати, що незадовільний стан заважає всім - і місцевим мешканцям, і можливим туристам. Тому про розвиток «зеленого» туризму ще навіть не думали. Що тут казати - до 2010 року до нас не ходив навіть автобус». 

Звісно, не може бути все лише поганим. Два роки тому вдалося провести у селі вуличне освітлення, оснастити ліхтарі енергозберігаючими лампочками, проклали новий кабель.  , Рафайново на 75% газифіковане. І в місцевій школі капітальний ремонт недавно провели…

Чудовий етнографічний шкільний музей – експонати збирали і вчителі, і учні

Пишається голова і спортивними здобутками: «У селі 17 років не було футбольної команди. Хоча у 1990-х наш рафайнівський "Колос" брав участь навіть у чемпіонаті області. І лише у 2010-му ми з однодумцями вирішили, що потрібно нарешті відродити славу нашого футболу. Зібрали талановиту молодь і вже наступного року зуміли вибороти кубок Берегівщини, у 2012 році - посіли третє місце. Нині маємо свій стадіон, роздягальні – це вдалося зробити за рахунок спонсорської підтримки».

Рафайново має побратима в Угорщині. Це містечко Яношхолмо. Товаришують вже 14 років. Угорські друзі пообіцяли допомогу – привезти бойлери та холодильники для навчальних закладів.

Йожеф Антал переконаний, що колись село вибереться із скрути

На прийом до голови щодня приходять односільчани. «Приходять з абсолютно різними питаннями, але найчастіше з особистими, сімейними, - розповідає Йожеф Антал. - Утім не можна вважати їх за дрібницю. Наприклад, сьогодні прийшов 16-річний хлопець, просив поради. У родині - троє дітей, нещодавно втратили матір. Однак батько почав пиячити, забирає всі гроші, які передбачені дітям. Ми вирішили у сільраді, що слід як мінімум половину цієї суми віддавати старшому сину, аби той якось вів господарство. Ось і такі проблеми часом вирішуємо...».

Говорили ми і щодо подальших перспектив розвитку села. Неподалік від Рафайнова розташоване досить живописне озеро – колишній рибник  загальною площею 2 гектари. Нещодавно розчистили береги своїми руками, однак цей об’єкт ще потребує суттєвих капіталовкладень - потрібно його углибити, облаштувати навколишню інфраструктуру. Є сподівання, що вдасться зацікавити місцевих підприємців. Тоді б закарпатські рибалки сюди приїжджали, а потім, можливо, і туристи теж…