"Рунізація" Закарпаття не обмежилася містом Берегово (ФОТО)

Ця подія була неоднозначно сприйнята громадськістю - одні відмічали позитив від такого нетрадиційного позиціонування міста, інші побачили загрозу українській державності, адже ініціатива «рунізації» йшла від Бейли Ковача, депутата Європарламенту від радикальної угорської партії «Йоббік» (який незадовго до акції відкрив свій офіс у Берегові). Втім, політик зазначав, що сейкейські руни є культурною спадщиною всієї Європи. Окрім Угорщини, де налічується близько 100 таблиць з назвами населених пунктів рунічними символами, ця традиція (яка стартувала в 2010 році) започаткована й в Румунії, а також і в Україні.

Наприкінці 2012 року, окрім Берегова, табло із рунічними написами вже були у чотирьох селах району – Мужієво, Гече, Великі Береги та Вари, в чому кореспондент «Мукачево.net» нещодавно міг переконатись особисто.

Крім того, про рунізацію населених пунктів Закарпаття можна дізнатись із спеціалізованого угорського сайту http://www.rovas.info. Так, за його повідомленнями, табличками протягом 2011-2012 рр. збагатились Велика Добронь та Соловка на Ужгородщині, виноградівське Перехрестя, мукачівський Чомонин, на черзі – Вишково на Хустщині.

З давніх часів і аж до прийняття християнства в 995 році угорці користувалися саме «рунічними» письменами, які беруть свої корені від давньотюркської писемності. Угорське слово «руна» (Rovás) походить від слова «різьблення», оскільки символи-букви вирізалися на дерев'яних дошках і предметах. Перший християнський король Угорщини Іштван (Стефан) Святий заборонив вживати цю систему письма і змусив угорців перейти на латинський алфавіт. У першу чергу, через те, що рунами користувалися язичники для магічних обрядів і ворожби. Саме слово "руна" означає таємницю, секрет, до того ж у кожної руни існує своє езотеричне тлумачення.

Угорські руни зберігалися найдовше (аж до половини XIX століття) в представників народності сейкей, які живуть в Трансільванії. У наш час рух за відродження старої писемності очолюють в Угорщині Габор Сокач і Клара Фрідріх. Вони вважають, що угорські руни необхідно знати кожному угорцю, для того, аби краще розуміти свою власну історію. Їхня мрія, аби кожен населений пункт Угорщині отримав табличку з рунічним написом, а давню писемність почали вивчати в школах і університетах. За теорією дослідників, представники угорських племен побували в Карпатському басейні задовго до IX століття. Для підтвердження цього факту влаштовують експедиції в пошуках рунічних символів. 

Самі руни можуть читатися як зліва направо, так і справа наліво.