Щеплення дітям робити необхідно!

Щеплення дітям робити необхідно!

З початком проведення масових щеплень у школах у багатьох батьків викликали здивування поява так званих, погоджувальних листів, в яких батьки дають згоду на проведення планових щеплень дитині під час перебування її в навчальному закладі. Причому нагадаємо, що профілактичні щеплення проти туберкульозу поліомієліту дифтерії, кашлюка правця та кору в Україні є обов’язковим. Наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й об

З початком проведення масових щеплень у школах у багатьох батьків викликали здивування поява так званих, погоджувальних листів, в яких батьки дають згоду на проведення планових щеплень дитині під час перебування її в навчальному закладі. Причому нагадаємо, що профілактичні щеплення проти туберкульозу поліомієліту дифтерії, кашлюка правця та кору в Україні є обов’язковим. Наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунологічних препаратів” були визначені правові основи державної політики в області імунопрофілактики інфекційних хвороб вакцинами, які включені в національний календар щеплень. Батьки несуть відповідальність за своє здоров’я та здоров’я своїх дітей. Вони приймають самостійне рішення на підставі інформації про захворювання, проти яких проводяться щеплення, про календар вакцинації, про вакцини, про поствакцинальні ускладнення, про протипоказання до щеплення. Нагадаємо, що час, коли необхідно проводити вакцинацію, визначається національним календарем щеплень. Чому батьки бояться щеплень? Незважаючи на те, що вакцинація давно стала визнаним у всьому світі способом профілактики інфекційних захворювань, далеко не всі батьки ставляться до вакцинації без упередження. Найбільш частими мотивами відмови від щеплень є: — переконання, що не існує ризику заразитися інфекцією, проти якої проводиться щеплення; — упевненість в тому, що є інші способи захисту від інфекцій; — думка, що краще перехворіти; — страх перед ускладненнями після щеплення; — недовіра до офіційної, "традиційної" медицини; — релігійні погляди. Що таке вакцинальні реакції і якими вони бувають? Введення будь-якої з вакцин викликає у відповідь реакцію організму, яка іноді має клінічні прояви. Це так звані звичайні, або нормальні вакцинальні реакції (процеси), під якими розуміють зміни в організмі, що розвиваються з певною постійністю після введення тієї або іншої вакцини. Звичайні вакцинальні реакції бувають місцевими і загальними. Місцева нормальна реакція - ущільнення тканин, почервоніння яке не перевищує 8 мм в діаметрі, іноді легка болісність в місці введення вакцини. Ці явища розвиваються відразу після введення препарату, як при використанні живих, так і неживих вакцин. Зустрічаються у 5-30 % щеплених дітей. Загальні нормальні реакції виявляються підвищенням температури, короткочасною інтоксикацією (її симптомами є нездужання, головний біль, порушення сну, апетиту). Загальні реакції бувають: — слабкими (підвищення температури до 37,5 С, за відсутності симптомів інтоксикації); — середньої сили (підвищення температури від 37,6 С до 38,5 С, помірно виражена інтоксикація); — сильними (підвищення температури вище 38,6 С, виражені прояви інтоксикації). У дітей, щеплених живими вакцинами, до нормального вакцинального процесу відносять також симптоми з боку тих органів і систем, які вражаються при відповідному інфекційному захворюванні. Наприклад, для вакцинації проти кору, крім температури і інтоксикації, можливі: кашель, нежить, коньюнктивіт, почервоніння (гіперемія) зіву, для паротитної - збільшення привушних слинних залоз, при вакцинації проти краснухи - кашель, нежить, сип, болі в суглобах. Всі прояви звичайного вакцинального процесу короткочасні і при введенні неживих вакцин тривають 1-3 дні, а при використанні живих - в середньому 3-5 днів. Терміни появи загальних вакцинальних реакцій у різних типів вакцин також відрізняються: для неживих вакцин - це 1-3-і дні після імунізації (у 80-90% випадків - першу добу), для живих - з 5-6-го по 12-14-ій дні (при цьому пік проявів доводиться на 8-11-ій дні після щеплення). Якщо дитина, якій зробили щеплення, захворіла Важливо відзначити, що якщо вакцинована дитина захворює, то захворювання, як правило, випадкове, таке, що співпало з проведеним щепленням за часом і не має прямого зв`язку з нею. Більшість всіх хвороб починаються з підвищення температури і інтоксикації, що в сукупності з даними про щеплення примушує батьків, а іноді і лікаря думати про поствакцинальне ускладнення, тоді як він захворів, наприклад, ОРЗ. Це призводить до того, що не здійснюється своєчасна діагностика захворювання і не починається відповідна терапія. Тому, якщо щеплена дитина захворіла, в першу чергу необхідно викликати лікаря і вирішити питання про те, що це - захворювання або ускладнення, пов`язане з щепленням. При появі поствакцинальних ускладнень лікування направлене на усунення симптомів: при надмірно сильних реакціях застосовуються жарознижуючі препарати, при алергічних - протиалергічні засоби і т.д. Протипоказання до щеплення Протипоказання до проведення щеплень небагато. Не рекомендується вакцинація, якщо у дитини гостре захворювання або загострення хронічного захворювання. В цьому випадку щеплення проводять після одужання малюка (через 2 тижні після гострої хвороби і через місяць після загострення хронічної інфекції). Протипоказанням до вакцинації є також важка алергія на один з компонентів вакцини, важка реакція на попередню дозу вакцини. Існують і індивідуальні протипоказання до вакцин. Так, вакцину проти кашлюку (АКДС, Тетракок) не вводять особам з прогресуючим ураженням нервової системи і афебрильними судомами, а живі вакцини (проти туберкульозу, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту) протипоказані особам з первинним (вродженим) імунодефіцитним станом, що буває украй рідко (таких дітей одиниці). Підготовка до щеплення Спеціально готувати дитину до щеплення не треба, але важливо, щоб перед вакцинацією вона була здорова і мала нормальну температуру тіла (36,6 З). Для дітей з алергією важливе дотримання режиму дня і режиму харчування, тобто щоб на момент вакцинації дитина не отримувала нових продуктів або продуктів, на які у неї є алергія, на неї також не повинні впливати причинні алергени, що викликають загострення хвороби (пил, пилок рослин, шерсть і т.п.). Якщо дитина у зв`язку з алергічним захворюванням отримує яке-небудь специфічне планове, курсове лікування, то щеплення проводять на фоні цієї терапії. Якщо дитина не отримує курсової терапії, то щеплення можна робити без додаткових призначень медикаментозних засобів. Дітям, схильним до гострих алергічних реакцій (кропив`янка, набряк Квінке), протиалергічні засоби призначають за декілька днів до і після щеплення. Якщо з якихось причин щеплення не зроблені в терміни, вказані в календарі, їх можна зробити пізніше в будь-якому віці. Дітям з хронічними захворюваннями, алергією, ураженням нервової системи і іншими патологіями рекомендується проведення щеплень в першу чергу, оскільки вони важче переносять інфекції, у них частіше можливі ускладнення. Як вже було сказано, вакцинація в нашій країні здійснюється виключно на добровільній основі. Цей принцип покладає відповідальність за здоров`я малюка на його найближчих людей - батьків. Сподіваємося, що все сказане про щеплення допоможе батькам проаналізувати ситуацію і ухвалити те рішення, завдяки якому їх дитина виросте здоровою. Прес-центр управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...