Золтан Ленд’єл: Нам з дружиною – дуже просто разом (ФОТО)

Цю розповідь редакція порталу «Мукачево.нет» була готова публікувати ще у вересні. Втім, аби уникнути спекуляцій, ми вирішили зачекати, коли пройдуть вибори.

І ось Золтана Ленд’єла вже вдруге обрали міським головою Мукачева. Це було прогнозовано, адже він досвідчений політик, вправний господарник.

Усе своє життя Золтан Золтанович – у всіх на очах. Керуючи містом, – він постійно серед мукачівців, мало чим вирізняється від них. Як рівний серед рівних. Європеєць.

Та мало хто знає, яким був Золтан Золтанович в дитинстві, як танцював чардаш, ким були його батьки, які предмет любив у школі, де познайомився з дружиною.

Про все це – у ексклюзивній розповіді Золтана Ленд’єла порталу «Мукачево.нет» від першої особи.

– Я народився у Сваляві – за 30 км від вже рідного мені Мукачева. Батько все життя пропрацював головним бухгалтером на меблевому комбінаті. Мати працювала там обліковцем. Нас було троє дітей: Я – найстарший, брат і сестра.

У садочку майбутній мер Мукачева вправно танцював чардаш. Костюм йому мати шила спеціально для виступу

З дитинства Золтан Ленд’єл був дуже самостійним.

– Батьки завжди були впевнені, що в мене все гаразд у школі, тому рідко перевіряли домашні завдання, слідкували за успішністю.

Майбутній міський голова Мукачева вчився добре, обожнював математику.

– У  другій мукачівській школі працювали сильні вчителі-математики. Це зіграло свою роль. А от гуманітарні предмети не надто любив. Тому і вибір був на користь мехмату Львівського державного університету ім.І.Франка – спеціальність «кібернетика». В Ужгородському університеті тоді програмування не викладали.

Золтан Ленд’єл з колегами в машинному залі обчислювального центру заводу «Мукачівприлад». «Це накопичувачі на магнітних стрічках, найбільш розповсюджені в той час ЕОМ «Мінськ-32». Раніше кібернетику називали лженаукою, а коли «прозріли», то вже значно відстали від Західних країн», – зауважує міський голова Мукачева.

Переддипломну практику Золтан Ленд’єл проходив у Києві в одному з кращих науково-дослідних інститутів країни.

– Після отримання освіти працював спершу інженером Львівського обчислювального центру, згодом начальником обчислювального бюро на Мукачівському АТП. Далі – служба в армії, а вже опісля – прийшов на «Мукачівприлад», де пропрацював 17 років. Був старшим інженером-програмістом, начальником бюро алгоритмізації програмування, начальником обчислювального центру. До слова, моє покоління пройшло від першої лампової машини Урал-1, яка обробляла 100 операцій в секунду, до найновіших електронно-обчислювальних машин з мільйоном операцій в секунду. У другій половині 80-их мене запросили на партійну роботу. Можливо, якби не вона, то я й далі був програмістом (замислюється).

Ось такий кар’єрний поступ – від інженера до першого секретаря міському партії. А тепер вже й міський голова.

– Отримавши диплом, я ні разу не просився нікуди на роботу…

Золтан Ленд'єл працював на різних посадах: начальник відділу субсидії управління праці і соцзахисту населення, начальник відділу економіки Мукачівського міськвиконкому, перший заступник голови Берегівської райдержадміністрації, начальник управління економіки ОДА, заступник міського голови Мукачева, голова Тячівської районної державної адміністрації, секретар міської ради Мукачева, виконуючий обов’язки міського голови, і врешті-решт – мер Мукачева. Уже двічі.

– Я трудоголік. Ніколи на роботі штани не просиджую. Коли я за щось беруся, то важко відірвати. Дружина часом через це сердилась. Досі сердиться (посміхається).

Золтан Ленд’єл переконаний, що чоловік, який пройшов армію, більш відповідальний. Сам же два роки служив вітчизні, двічі був на військових навчаннях

З пані Людмилою вони разом працював на «Мукачівприладі». Побралися, коли Золтану Золтановичу було всього лише 23 роки.

– Тепер це вважається рано, тоді було нормально. Разом ходили на роботу. Люда працювала інженером-технологом у відділі головного технолога. Тепер – в Управлінні праці та соціального захисту населення міськвиконкому.

Золтан Золтанович – зразковий сім’янин.

Ні для кого не таємниця, що Золтан Ленд’єл завжди подобався жінкам. Досі подобається. Ще б пак: високий, імпозантний, вихований, інтелігентний, з гарним почуттям гумору… Та попри все, Золтан Золтанович – зразковий сім’янин.

– Нам з дружиною – дуже просто разом. Немає практично нічого такого, у чому в нас були б радикальні розбіжності. Люда завжди підтримує мене, а я – її. У нас повне взаємопорозуміння. Можливо тому, що обоє виховувалися у скромності, за християнськими моральними принципами.

«Взяв бика за рога»: Золтан Ленд’єл на стажуванні в США, Нью-Йорк, Бродвей.

У подружжя Ленд’єлів – двоє дорослих дітей: син та донька. І вони мріють про онуків.

– Син Олександр закінчив медичний факультет Ужгородського університету. Працював лікарем у Закарпатті, але коли одружився на австрійці у третьому поколінні, переїхав туди. За рік вивчив німецьку та здав кваліфікаційний екзамен у Віденському університеті, аби підтвердити диплом. Зараз працює у клініці «Велс»: більше 3 тисяч персоналу, зовсім інші підходи до лікування. Син з невістко уже громадяни Австрії.

Донька Ірина теж закінчувала УжНУ, але не медичний, а філологічний факультет – вивчала англійську мову. Потім переїхала до Києва, її на роботу туди запросили з американського банку. Але вже там згодом знайшла ще кращу роботу – у посольстві Лівану. Донька ще не заміжня.

Часом Золтан Золтанович з дружиною їздить до сина в Австрію. Значно частіше донька приїздить до батьків у Мукачево. Так, 31 жовтня вони разом з мамою підтримували батька на виборчій дільниці.

У цій сім’ї шанують закарпатські традиції. Так, як виховували їх батьки, Золтан та Людмила Ленд’єли – виховали власних дітей також у шані до батьківських традицій.

– На Закарпатті дуже уважно дотримуються традицій. З дитячих роки усі на Новий рік вінчують, на Різдво – колядують. І не важливо, якою мовою – угорською чи українською. Колядки всі знають.

На Великдень у нас прийнято поливатися. Коли я вчився у Львові, то там ніхто про такий звичай і не чув. Коли були ще зовсім малі, то, чесно кажучи, так ходили колядувати чи поливатися на Пасху, щоб заробити грошей. Потім ще й хвалилися, хто скільки. Але коли подорослішали, то вже ходили вітати дівчат з парфумами. Вони нас за це пригощали.

Дуже шкода, що усією сім’ю зібратися виходить не так часто, як хотілося б.

Подружжя Ленд’єлів мріє про рідних онуків

Ззовні, Золтану Золтановичу не даш 64 роки. А це тому, що усе своє життя він йде у ногу зі спортом.

– Ще в школі після уроків я активно баскетболом займався: грав за збірну міста, області. Під час навчання у Львові також грав за збірну університету. Так само брав участь у змаганнях з інших видів спорту і коли вже працював на «Мукачівприладі».

Правду кажучи, ніколи не ставив за мету стати професійним спортсменом, але все життя йду в ногу зі спортом. Дотепер люблю побігати. Так само люблю повболівати за наших на стадіоні.

У Мукачеві щороку проходять різноманітні спортивні змагання, у тому числі десятки крупних міжнародних.

А ще, зізнався Золтан Золтанович, він не може жити без води. Особливо влітку.

– Рак за гороскопом, я дуже люблю воду, плавання. Мені чим ближче до водойми, тим краще (посміхається). Влітку без води, без плавання взагалі жити не можу.

За радянських часів майже щороку їздили на море в Крим. Зараз набагато рідше. Робота...

Усе життя Золтан Ленд’єл – у ногу зі спортом

І результати цієї роботи оцінили не тільки мукачівці на виборах. Як вже повідомлялося не раз, у рейтингу кращих міст країни за версією журналу «Фокус», Мукачево – у п’ятірці. А секрет, насправді, простий:

 – По-перше, потрібно мати команду, бо один в полі не воїн. По-друге, якісну систему управління. Свого часу ми на заводі будували автоматизовану систему управління, я був начальником інформаційного центру. Крім того, стажувався в школі менеджменту, де засвоїв основи сучасного управління.

Хоча Золтан Золтанович не цурається і традиційних методів господарювання – залюбки власноруч підмітає місто.

Міський голова Мукачева впорядковує територію навколо пам’ятника Богородиці в рамках флеш-мобу «Чисте Мукачево», який ініціювала редакція порталу «Мукачево.нет»