Мерявчик про "Говірник": Ми не планували зробити наукову роботу з етимології, ми хотіли насмішити глядача

Як ви обираєте слова для програми? Хто в цьому допомагає? Звідки взяті тлумачення і походження кожного слова?

- Ну, почнемо спочатку… Після пропозиції від телеканалу ZIK я почав збирати команду. З приводу акторів у мене сумнівів не було, я одразу запропонував це студії «Наша Файта», з якими ми часто співпрацюємо у різних проектах. До речі, вони погодилися не відразу, адже це був проект «з нуля», ніхто не знав, що буде на виході. Але після кількох консультацій з Мішею Карпенком і Пашею Мандзичем  ми все ж таки домовилися.

А от що стосується слів і їх пояснень, то тут завдання було складнішим. За задумом продюсерів проекту, він, в першу чергу, розважальний, а вже після пізнавальний і так далі. Тому і автори потрібні були такі, щоб мали добре почуття гумору і розумілися на «нашуй бисіді». І тут мені на допомогу прийшли мої добрі друзі і наставники, майстри слова, гумору і сатири – Павло Чучка  та Михайло Чухран. Саме вони допомогли створити веселі пояснення для незвичних по звучанню для вуха пересічного українця закарпатських слів.
У нас немає якогось чіткого принципу чи критеріїв по відбору слів. Це творчість. От що нам здається «смачним» по звучанню, до якого слова знаходимо веселу історію для ілюстрації, з тим і працюємо. До речі, в цьому процесі задіяні і «Наша Файта», і згадані вище автори, і наші львівські колеги. Адже цей проект, в першу чергу, для не-закарпатців! І ще додам: багато хто дорікає нам, що ми невірно тлумачимо окремі слова з точки зору етимології, фонетики, філології. Але ми і не ставили перед собою завдання зробити наукову роботу. Ще раз повторюся – це розважальний проект і, здається, він сподобався людям.

Які слова збираєтесь пояснити Україні найближчим часом?

- Звичайно ж я не розкрию вам, які слова ми покажемо наступними. Але можу точно запевнити, що робота над продовженням триває. Принаймні, про такі наміри зі свого боку уже заявив телеканал і ми на стадії узгодження технічних деталей.

Як ти сам розмовляєш в житті? Від тебе вдома,  на роботі можна почути закарпатський діалект?

-В житті я дуже часто користуюсь закарпатською говіркою. Хоча в своїй роботі ведучим різного роду заходів, в телеефірах користуюсь винятково літературною мовою. Однак, мої колеги знають, що я завжди використовую наші слова у різного роду «бештефрантах», коли треба дещо розрядити напружену виробничу атмосферу. Я взагалі люблю коли люди посміхаються!  А вдома я теж так дуже часто розмовляю. Мої батьки, як і у більшості, з села. Там я провів все дитинство і юність, тому це рідні мені слова. І спілкуючись вдома ми говоримо саме так.

Як ставишся до закарпатців, які розмовляють в побуті так, як актори в кумедних сюжетах твоєї програми?

- Я взагалі дуже люблю слухати цю мову і з великим захопленням слухаю старших людей в селах - як вони спілкуються, які приповідки знають, бо в них багато мудрості. Такою мовою дуже лаконічно можна виразити дуже ємні за змістом думки. Чого лише варті наші народні пісні - це взагалі окремий пласт. До речі, це ще одна сторінка, адже паралельно з «Говірником» запущений і проект під назвою «Співаник». Якраз там і можна познайомитися із закарпатськими співанками.

Сюжети твоїх колег по програмі з інших областей набирають суттєво менше переглядів на YouTube, ніж твої. Як вважаєш, чому саме закарпатські випуски користуються такою популярністю?

- Так, справді, показники переглядів на YouTube найбільші саме у закарпатських слів, це відзначають і самі продюсери проекту. Думаю, це пов’язано із незвичністю звучання слів у першу чергу, але далеко не в останню, це також завдячуючи майстерному виконанню скетчів акторами. Там є настрій, харизма. Саме це завойовує інтерес і прихильність глядачів.

В мережі не припиняється полеміка між читачами: у вашій програмі згадуються слова закарпатського діалекту чи русинської мови? Поясни, бо між цими двома поняттями є суттєва різниця.

- Ці речі я б взагалі не коментував, але мушу. Я теж бачив ці сотні коментарів із подібними закидами. Але я сам маю великий досвід роботи в сфері ЗМІ. Аналізуючи коментарі і коментаторів, можна побачити певну тенденцію: однакові формулювання і масований троллінг всіх, хто хоче щось аргументовано довести. Бачите, і  тут не вдалося обійти політику. Час зараз такий. Тому я не буду коментувати яка різниця між одним та іншим, а просто побажаю в усьому шукати позитив і дивитись на життя з гумором!

Про те, як закарпатці, почавши з шовдаря, потя і гузиці, взялись пояснити українцям слова власного діалекту, читайте і дивіться тут.

Mukachevo.net