Туристичний маршрут "Сім природних чудес Закарпаття" (ФОТО)

Рекомендуємо відвідати:

1 місце
ОЗЕРО СИНЕВИР

Найбільше озеро Закарпаття - Синевір, яке утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря... Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку "Синевир" і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна - 22 м.

Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. На висоті 989м гірські кам’янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.

Площа водного плеса становить близько 5 гектарів, найбільша глибина 22 метри. Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва - Морське око.
Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові площадки в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вір» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич) Висота монументу 13 метрів. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.

2 місце
ДОЛИНА НАРЦИСІВ

Заповідний масив розміщений на висотi 180-200 метрів над рівнем моря у захiднiй частині Хустсько-Солотвинської долини на стародавнiй терасi Тиси. Заповiдна територiя площею 257 га займає рiвнинну дiлянку в заплавi рiчки Хустець. Поряд з природнiми водотоками на територiї масиву знаходяться i штучнi - канали мелiоративноi системи. Клiмат теплий, вологий. „Долина нарцисiв” - унiкальний ботанiчний об’єкт, в якому охороняється найбiльший в Середнiй Європi осередок нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius). Цей середньоевропейський високогiрний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100-2060 м. Популяцiя в цьому рiвнинному локалiтетi збереглася з пiсляльодовикового перiоду i має релiктовий характер. Цей вид на територiї масиву зростає в декiлькох угрупуваннях: Narcissus angustifolius + Sanguisorba officinalis + Anthoxanthum odoratum, N. angustifolius + Festuca pratensis + Holcus lanatus, Juncus conglomeratus + Filipendula vulgaris + N. angustifolius.

В “Долинi нарцисiв” зростає понад 400 видiв рослин, серед яких такi рiдкicнi, як Achillea salicipholia, Dactylorhisa fuschii, D. majalis, Erytrhonium dens-canis, Gentiana pneumonanthe, Gymnadenia odoratissima, Iris sibirica, Orchis coryophora, O. laxiflora, Potentilla alba та iн.
За своїм фаунiстичним складом „Долина нарцисiв” вiдрiзняється вiд iнших заповiдних дiлянок. Тут представленi тварини заплавних лук Закарпатськоi рiвнини. Серед птахiв переважають луговi чекани (Saxicola rubetra), звичайнi вiвсянки (Emberiza citrinella) та сiрi славки (Silvia communis). В бiльш зволожених мiсцях звичайними є деркачi (Crex crex) та очеретянки - борсучки (Acrocephalus schoenobaenus). В чагарниках вздовж рiчки Хустця зустрiчається фазан (Phasianus colchicus).

Дуже рiдко тут можна зустрiти i ремеза (Remiz pendulinus). Характерними земноводними „Долини нарцисiв” є ставкова жаба (Rana lessonae), сiра ропуха (Bufo bufo), звичайний (Triturus vulgaris ) i гребiнчатий (T.cristatus) тритони. З плазунiв зустрiчаються вуж звичайний (Natrix natrix) i прудка ящiрка (Lacerta agilis). Фауна ссавцiв представлена звичайною полiвкою (Microtus arvalis), польовою мишою (Apodemus agrarius), мишою маленькою (Мicromys minutus), ондатрою (Ondatra zibethica), зайцем-русаком (Lepus europaeus) i iншими видами, зовсiм не властивими для гiрських масивiв заповiдника. Багата iхтiофауна рiчки Хустця нараховує близько 20 видів риб.

3 місце
ГОРА ГОВЕРЛА

Гове?рла — найвища вершина Українських Карпат, висота 2061 м. Знаходиться у Рахівському районі Закарпатської областей на масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового заледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини.

Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні осипи. Біля підніжжя — один з витоків Пруту, водоспад. Знаходиться у межах охоронної зони Карпатського заповідника. В складi флори Чорногiрського масиву нараховується ряд рiдкiсних видiв. Центральним ядром фауни хребетних Чорногiрського масиву є види тайгового та альпiйського комплексiв. У високогiр’ї, на висотi бiля 1800 м, зустрiчається снiгова полiвка (Chyonomis nivalis) та альпiйська тинiвка (Prunella collaris), занесенi до Червоної книги України. Характерними мешканцями хвойних та мішаних лісів Чорногори є трипалий дятел (Picoidus tridactylus), жовтоголовий корольок (Regulus regulus), бiловолий дрiзд (Turdus torquatus), глухар (Lyrurus urogalus), рись (Lynx lynx), ведмідь (Ursus arctos) тощо. Чимало видiв безхребетних - карпатських та схiднокарпатських ендемiкiв - зареєстровано в Українських Карпатах тiльки тут.

4 місце
СОЛЯНІ ПЕЧЕРИ ТА ОЗЕРА СОЛОТВИНА

У наш час археологи знайшли римські монети-динарiї та залишки римської солекопальнi в Солотвинi. Це свідчить про те, що наш край входив у безпосередню контактну зону з Римською імперією.

Селу Солотвине на Закарпатті дістався багатий дарунок природи — соляні шахти. А над ними — соляні озера, що суперничають щодо своїх унікальних властивостей iз Мертвим морем...

У Солотвино Тячівського району Закарпатської області зосереджені унікальні природні рекреаційні ресурси, що не мають аналогів в Україні і СНД:

- солотвинські соляні шахти, що використовуються в спелеотерапевтичних цілях;
- карстові соляні озера, що утворилися на місці виходу на поверхню купола Солотвинського масиву кам'яної солі;
- розсоли шахтних вод.

Солотвинські солекопальні - єдині в Україні і СНД, у яких можливе лікування в підземних умовах, а також сполучення спелеотерапії і бальнеогрязелікування з використанням розсолу і бруду озер. Унікальність методів лікування припускає використання підземних галерей Української алергологічної лікарні, розташованої у суцільному масиві солі. Саме цей природний фактор забезпечує практично 85-90% виліковування хворих протягом декількох лікувальних курсів, середня тривалість яких складає 24 дня. Серед 23 захворювань, які тут лікують, є такі розповсюджені і важковиліковувальні, як астма, артрит, ревматизм, радикуліт, шкірні захворювання (екзема, псоріаз) і т.д.

Тут, практично, на кордоні з Румунією є теплі соляні озера, аналогічні ізраїльському Мертвому Морю. Вода в озерах термальна, мінеральна та солена з рідкісними елементами. Купатися в цих озерах просто сюрреально - вода тримає на поверхні.

Розчин солотвинських солоних озер належить до високомінералізованих (30-32 г/л), слабколужних, хлоридно-натрієвих лікувальних вод. В соленому розчині і палаговій грязі присутні рідкісні елементи: силіцій, цезій, бром, фтор, рубідій. Солений розчин і палагові грязі дають позитивний ефект при лікуванні багатьох захворювань.

Найглибший лікувальний заклад в Україні розміщений в Солотвині на глибині 300 метрів, у соляних печерах розташовано алергологічну клініку. Спелеотерапія — один з методів немедикаментозної реабілітації і лікування захворювань органів дихання, в основі якого лежить використання мікроклімату підземних об'єктів (соляних шахт і карстових печер).

У соляних печерах Солотвина найчистіше повітря – тут міститься в 10 разів менше мікроорганізмів, ніж в операційній. Воно насичене біоактивним аерозолем хлористого натрію, що оздоровлює слизову дихальних шляхів. У соляній товщі практично немає радіації й електромагнітних хвиль, алергенів і шкідливих газів. Цілий рік під землею температура 22-23 градуси, вогкість 20-40%. Тривалий вплив цього повітря за 18-22 сеанси може повністю вилікувати дитину від алергії, бронхіальної астми й інших захворювань бронхів (до 95-97%) і полегшує на декілька років життя дорослого хворого (ефективність 84-87%).

5 місце
НАЙДОВША ЛИПОВА АЛЕЯ В Європі

Найбільша в Європі липова алея, яка огортає правобережжя міста Ужгород, тут, до речі, ростуть різні сорти лип, тому майже місяць квітне вся набережна Незалежності

Чехословацькі ботаніки, які прикрасили у 1928 році набережну художника Рошковича, а тепер Незалежності і не здогадувалися, що вона стане найдовшою липовою алеєю в Європі. Сьогодні її довжина сягає 2 км 200 метрів. Згідно переказів під однією з лип знаходиться гільза з посланням майбутнім поколінням. Нині ж помилуватися липовою алеєю в період цвітіння дерев з’їжджаються туристи з усієї Європи.

6 місце
ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТ� ЄВРОПИ

Найголовнішою окрасою Рахівщини є те, що саме тут, поблизу села Ділове — географiч-ний Центр континентальної Єв-ропи. На таблиці, що тут встановлена, викарбований напис: Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII.

До місця, де перетинаються уявні лінії між Лісабоном і Уралом, землею Франца-Йосипа і Босфором, Кавказом і Північним морем, можна дістатися або з Івано-Франківська, або з Ужгорода.Центр Європи розташований обабіч автотраси на Великий Бичків, на березі Тиси. Дикий карпатський ландшафт порушує тільки залізничний міст, перекинутий через ріку на схил 1413-метрової гори Лисина.

Найдавніший і найскромніший з монументів був встановлений на цьому майданчику ще наприкінці 19 століття. Напис латиною на мармуровій дошці повідомляє, що в цьому місці перетинаються умовні лінії, які з'єднають найвіддаленіші пункти нашого континенту.

Визначення географічної широти і довготи цієї точки, яку було визнано центром Європи, трохи більше століття тому здійснили вчені Віденської академії наук Австроської імперії.

За якихось пару метрів височіє ще одна відмітка європейського Центру. Стела покладена в цьому місці у 70-х роках минулого століття.

Поряд із цими пам'ятниками знаходиться третій — встановлений  у перші роки української незалежності. Трохи вище від пам'ятних знаків, на схилі гори, знаходиться набір інформаційних таблиць. Короткі повідомлення на щитах розповідають про Україну, регіон, Карпатський національний парк, а також про тваринний і рослинний світ цього краю. Просто над ними влаштовано місце відпочинку для туристів і подорожніх — на галявині, схованій за рядом смерек, б'є джерело, поруч з ним — дерев'яна альтанка. До Центру Європи приїздять і вітчизняні туристи, і зарубіжні гості. Сюди провадять офіційні делегації з інших областей країни та з-за кордону.

7 місце
МІНЕРАЛЬНА ЗОНА "ПОЛЯНА"

На базі джерела "Поляна Купіль" була створена у ХІХ ст. водолікарня з примітивним пансіонатом. Вода використовувалася для ванн і внутрішнього приймання при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і крові. У 1863 р. тут побудований приватними підприємцями санаторний заклад із 40 помешканнями та 20 купальними.

Історія мінеральної води Поляна-Купіль

Полянські мінеральні води численних джерел в долині Малої і Великої Пині були здавна одними із найвідоміших за межами Закарпаття.

Селище Поляна розташоване на великому шляху від Верецького перевалу - "Великих Руських воріт" - до Сваляви. В історичних документах воно, як і Свалява, вперше згадується у XII ст.

Прославлена своїми лікувальними властивостями Полянська квасна вода почала використовуватися не тільки для питного вживання, а й для ванн, коли на базі джерела Полянської мінеральної води у 1868 році в с.Поляна у місцевості, оточеній прекрасними буковими лісами, на лівому березі р.М.Пиня чотирма підприємцями була заснована "Полянська купіль" з 40 помешканнями та 20 ванними кабінами.

Дерев'яні споруди постійно руйнувалися. В 1887 році Boleman І. так описує Поляну: "Джерело оточене дерев'яними будовами, купальних будов немає". В 1907 році споруди курорту були повністю знищені пожежею, а з 1913 року він знову почав відбудовуватися. В 1935 році це вже був один із найсучасніших і відомих курортів, де лікувалися літом та взимку. Окремі його споруди збереглися до 1945 року.

Найкраща панорама курорту Поляна, розташованого на схід від підніжжя г.Зубок, відкривається з її вершини.

Хімічний склад полянських мінеральних вод вивчався професорами Будапештського університету, лікарями, хіміками, фармацевтами Австрії, Угорщини, Чехословаччини. За даними цих досліджень в джерелах Полянського родовища поряд із високим вмістом гідрокарбонатів відмічалась наявність бору, заліза, літію.

Із 1946 року на бальнеологічному курорті Поляна на базі колишньої "Полянської купелі" функціонує санаторій "Поляна" на 500 місць з використанням мінеральної води, отриманої уже зі свердловин, пробурених на Полянському родовищі мінеральних вод на обох берегах р.М.Пиня. В умовах санаторію "Поляна" мінеральна вода використовується для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.

Розлив Полянської мінеральної води із цих свердловин під назвою "Поляна-Купіль" розпочався в 1973 році на Свалявському заводі мінеральних вод Лужанського заводоуправління мінеральних вод, продовжився фірмою "Мрія". Промисловий розлив мінеральної води , як і інших мінеральних вод Свалявщини, започатковано МПП "Алекс".

Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД, США, Канаду.

Хімічний склад мінеральної води Поляна-Купіль

Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна-Купіль розливається зі свердловин №3-� "Полянської" ділянки та №4К, 5К ділянки "Ведмежий" (підніжжя г.Ведмежа) Полянського родовища мінеральних вод із глибини 135 - 200 м, розташованих на території курорту.

Особливістю хімічного складу води та основою її унікальності, як інших гідрокарбонатних вод цього регіону Карпат, є високий вміст гідрокарбонатів в порівнянні з іншими відомими гідрокарбонатними водами, зокрема мінеральною водою Боржомі, та наявність біологічно активних концентрацій ортоборної кислоти, фтору. У 50-ті роки XX сторіччя після вивчення гідрогеологічної структури Полянського родовища, воно було розділено на 3 ділянки: Iа - Полянська ("Поляна -Купіль"), Б - Ведмежий ("Поляна-Купіль") та Ново-Полянська ("Поляна Квасова"), в якій II а є частиною "Сонячного Закарпаття" та II б - частиною заводу розливу мінеральної води.
Показання до використання

У зв'язку з високим загальним вмістом гідрокарбонатів мінеральна вода Поляна-Купіль належить до засобів, які нейтралізують високу кислотність шлунка, так званих рідких антацидів. Гідрокарбонати зумовлюють як кислотонейтралізуючу (олужнюючу), так і буферну дію води (здатність зберігати сталий нейтральний рН середовища шлунка протягом певного часу). За концентрацією гідрокарбонатів мінеральна вода Поляна-Купіль наближається до 1 % розчину питної соди, в той же час значно перевищує останній за буферно-антацидною дією, тобто за тривалістю олужнення кислого шлункового вмісту.

Основний олужнюючий ефект (нейтралізація кислотності в шлунку) наступає безпосередньо після прийому води і сприяє своєчасній евакуації шлункового вмісту. Олужнення порожнини 12-палої кишки нормалізує відходження жовчі та панкреатичного секрету, активність ферментів підшлункової залози, що доповнюється холекінетичною дією за рахунок мінералізації води. Олужнення рН сечі запобігає утворенню конкрементів при сечокислих діатезах, подагрі.

Прийом води має також вплив на інші системи організму. Підтримка гомеостазу зумовлена участю всього організму, що підтверджується негайним (в межах 1 хвилини) переходом елементів мінеральної води в різні органи та рідинні середовища з наступним виведенням їх надлишку з сечею.

Бікарбонат натрію, як відомо, має муколітичну (слизорозчинну)дію.

Іонний склад води позитивно впливає на обмін жирів (холестерину, тригліцеридів) та вуглеводів, особливо при ожирінні, окисно-відновлювальні процеси, стимулює гемопоез.

Наявність борної кислоти надає мінеральній воді певних бактерицидних властивостей.

Завдяки такій універсальній дії мінеральна вода Поляна-Купіль призначається при широкому спектрі порушень - захворюваннях шлунку переважно з високим рівнем кислотності, супутніх рефлюкс-езофагітах, змінах функції жовного міхура, печінки та підшлункової залози, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин, ефективна при виразковій хворобі, асоційованій з гелікобактерною інфекцією, дисфункціях кишечника, сечокислих діатезах.

Може вживатись для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунку.

З обережністю приймається при порушеннях натрій-калієвого обміну.

Післямова

"Сім природніх чудес чудес Закарпаття" визначено під час загальнообласної акції "Сім чудес Закарпаття". На першому етапі акції закарпатці написали, які природні та архітектурні об’єкти області вони вважають такими, які можна зарахувати до чудес. Згодом експерти, серед яких депутати Ужгородської міської ради, Закарпатської обласної ради, працівники факультету туризму Ужгородського Національного університету, журналісти обласних мас-медіа, працівники туристично-інформаційного центру Закарпаття, відібрали серед усієї цієї кількості, запропонованих у листах читачів 22 пропозиції, які було виставлено на голосування в мас-медіа. Таким чином рейтинговим оцінюванням закарпатцями було визначено природні чудеса Закарпаття.