Закарпатцям показали творчі роботи мукачівських художників під назвою "Графіка"
Кожна подія, що має естетичні мотивації, заслуговує на особливу увагу. Часові перипетії намагаються нав’язувати суспільству власні правила гри, які часом ідуть в розріз із поняттями добра, красоти, естетики.
Історія свідчить про те, що доволі часто відбувалися події, які мали певну деструктивну позицію щодо естетичних потреб суспільства. Але, слід зазначити, що в той же час мистецтво рухалось вперед, продовжувало власну міцну ходу, закарбовуючи події у невичерпному багажі історії діяльності людини.
Апелюючи до історії розвитку графіки на Закарпатті, вимальовується цілий пантеон мистецьких постатей, що постали основою руху в цьому виді мистецтва. Можна згадати Гната Рошковича, творчість якого нам відома за графічними краєвидами та портретами, що були створені в Закарпатті. Або варто сфокусувати увагу на маловідомих фактах перебування Георгія Нарбута в мистецькій колонії м. Тячів, яку очолював відомий, європейського масштабу, художник-педагог Шимон Голлоші. Ці та інші факти свідчать про багатовекторність шляхів становлення графіки в регіоні, а також періоди її кристалізації у 1920–40-х рр. Графіка на рівні з живописом посідає власне особливе місце, що, безперечно, пов’язано з відомими мистецькими постатями часу – Йосипом Бокшаєм, Адальбертом Ерделі та їх учнями. Особливу та цікаву позицію цей вид мистецтва посідає у творчості Федора Манайла, в рамках якої художник розкриває та втілює феномен народного мистецтва Закарпаття. Всі ці події дають чітке означення і розуміння особливостей регіональної графіки в ХХ ст., які міцно переходять у ХХІ ст., демонструючи нові обличчя, інші бачення та новаторські втілення.
Виставка, яка відкрилася в мукачівській картинній галереї 25 лютого, є свідченням про те, що є певна культура збереження традицій, які були закладені значно раніше. Різноплановість та динаміку способів творчих рішень красномовно демонструють автори, що представлені на виставці. Цікава концепція виставки, яка дозволила експонувати твори як іменитим авторам, що є знаковими постатями у світовій графіці, мова йде про академіка Андрія Володимировича Чебикіна, так і молодим митцям та студентам. Це є особливою характерною ознакою сучасності та ліберальності щодо побудови формату виставок. Такі умови не тільки стимулюють молоде мистецьке середовище, але й дисциплінують та розкривають можливості для творчого самовдосконалення.
Ігор Луценко Кандидат мистецтвознавства м. Мукачево
