Про студентське життя по-американськи зсередини
Початок травня, а в Америці студенти вже готові скласти свої останні іспити та розпочати літні канікули. Вже маю за плечима багато років студентського життя, оскільки закінчила Мукачівський педагогічний коледж (випуск 2006р), після чого навчалася в Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника (випуск 2011р.), а зараз готуюся до свого 4 семестру в коледжі США, де буду здобувати ступінь магістра. Цього разу хочу розповісти Вам, шановні читачі, про студентське життя в Сполучених Штатах, про те, як проходить час в навчальних аудиторіях та поза ними, а ви вже вирішите, чи хотілося б вам там навчатися, чи ні. Вища освіта в Америці є задовленням не з дешевих. В той час, як такі країни Європи, як Фінландія, Норвегія, Данія,Чеська республіка, Словаччина, пропонують безкоштовну освіту, американським студентам за рік навчання доводиться платити близько $ 7 000, якщо вони навчаються в тому ж штаті, де і проживають, або ж $ 18000 для студентів з інших штатів та міжнародних студентів. Навіть для американського студента така вартість не завжди є доступною, тому більшість з них беруть федеральні позики та подаються на різноманітні стипендії. Вибір коледжа /університета (в Америці ці назви є тотожними) студенти та їх батьки починають ще за 2 роки до закінчення школи. Представники різних навчальних закладів (їх тут називають «рекрутерами») подорожують до найближчих штатів, де вони відвідують школи і розповідають учням про різні можливості, які пропонує їхній ВНЗ. Зазвичай, студентів можна «купити» популярними спеціальностями, гарно обладнаним кемпусом (студмістечком) та привабливою ціновою політикою. Також, учні старших класів мають можливість відвідати кемпуси, цікавих для них університетів, де студенти та працівники закладу проведуть тур спеціально для кожного. Вам покажуть всі головні будівлі університету, гуртожитки, спортивні зали, організують зустрічі з викладачами та тренерами різних видів спорту (в залежності від того, який спорт є для студента профілюючим). Останній аспект є важливим для багатьох атлетів, адже, якщо абітурієнт зможе потрапити в університетську команду з певного виду спорту, то він отримає стипендію, що зможе повністю покрити вартість навчання. Проте шанс отримати грошову підтримку є не тільки у спортсменів. Існує безліч наукових, благодійних, релігійних організацій, які пропонують стипендії різного розміру для студентів з високим балом GPA (grade point average), тобто середнім арифметичним оцінок. Визначившись з коледжем, студент складає свій власний розклад на університетській електронній платформі. Зазвичай, студентам пропонується один і той же предмет, але у різний час, у різних викладачів, щоб була якомога більша свобода вибору. Кожен студент американського університету повинен обрати свою спеціальність (major) та непрофілюючу дисципліну (minor). Є, звичайно, сміливці, які готові гризти граніт науки щосили, і подаються на double major (подвійну спеціальність). Предмети в американському ВНЗ займають певну кількість кредитів-годин (credits) - час, який студент проводить в контакті з викладачем та групою студентів. Предмет може коштувати як 1(50хв урок), так і 5 кредитів, може класифікуватися, як он-лайн або звичайний (in-class). Щоб бути на «стаціонарі», студент повинен мати мінімум 12 кредитів, що можна прирівнятися до 4 предметів. Практика показує, щоб здобути бакалаврат за 4 роки, рекомендується брати 15 кредитів на семестр. Більшість студентів (міжнародні, місцеві) проживають на кемпусі, в одному з гуртожитків, мають роботу та приймають участь у різноманітних волонтерських видах діяльності. Все, чим вони займаються протягом студентських років, тільки готує їхнє резюме до майбутнього сезону по «job hunting» (активний пошук роботи). Отже, кілька слів безпосередньо про навчальний процес. На перший погляд мені здалося, що мати тільки 4-5 предметів на семестр – це «a piece of cake», не проблема. На першому ж занятті викладачі роздають студентам програму та розклад лекцій, дедлайни всіх тестів та семестрової роботи, щоб студентам було простіше планувати свій час. Що цікаво, на уроках викладач зазвичай не диктує лекції, а проводить обговорення матеріалу, який студенти повинні були прочитати вдома заздалегідь перед заняттям. Після дещо негативного досвіду з деякими українськими викладачами, тут викладачі поводяться набагато простіше та дружелюбніше зі своїми студентами. Також вони лояльно та з повагою ставляться до вашої думки, яку ви можете сміливо висловити в процесі обговорення певного матеріалу, навіть критика з боку студентів (не завжди конструктивна) має місце у навчальному процесі. Понад усе, як на мене, викладачі цінять добре організованих студентів, які відправляють свої роботи згідно дедлайнів. Проте, вони є розуміючими, і будуть готові вислухати вас, якщо вам не вдалося впоратися із завданням вчасно. Єдине, чого тут ніхто не пробачає – це плагіат, поняття, яке є чужим для більшості українських студентів, викладачів, «проФФесорів». Університет одночасно являється і роботодавцем для студентів (місцевих та міжнародних), які хочуть мати додатковий заробіток. Вони можуть працювати в гуртожитках, студентських дозвільних центрах, студентських навчальних центрах, спортивних комплексах, їдальні і т.д. Місце знайдеться для всіх бажаючих. Найбільше мені сподобався сервіс репетиторства студентів. Студенти, які показали відмінні результати з певного предмету, можуть працювати у student learning center (навчальному центрі для студентів), де вони проводять репетиторські заняття з певного предмету. Ось наприклад, я зараз відвідую уроки французької мови кожного дня, крім того, я повинна мати хоча б 30-хвилинне заняття з репетитором кожного тижня. В моєму випадку, це Шон (його спеціальність французька мова) або Фадума (міжнародна студентка з Нігеру, рідною мовою якої є французька). Найбільшою популярністю користуються репетитори з англійської мови та математики. Багатьом добре відомий стереотип, що американці не зовсім дружать з математикою (алгебра, геометрія, тригонометрія), тому їм доводиться витрачати довгі години в навчальних центрах та бібліотеці. На фото ви можете побачити якраз одне із репетиторських занять з французької мови.
Стій, бо луснеш мою «бульбашку»!!!
Сподіваюся, що всі гарно відсвяткували новорічно-різдвяні свята, побачилися з рідними, близькими і набралися купи позитивної енергії на рік грядущий. Після новорічної теми мого першого блогу я знову повертаюся до того дня, коли прилетіла до Сполучених Штатів Америки. Чому саме цей день? Напевне, тому, що саме в перші дні мого перебування мої відчуття та сприйняття є найгострішими та найточнішими. Пам’ятаю свої думки в літаку Чикаго-Денвер... Пролітаючи над засніженою американською землею, розмірковую: «Багато хто зараз хотів би опинитися на моєму місці, а я ніколи навіть в гадці не мала, що у мене в руках буде паспорт з дозволом на постійне місцепроживання (ПМЖ, як кличуть це в народі) в омріяній багатьма країні.» Існує хибне уявлення, що складається в голові в людей «там краще, ніж тут». Англомовні читаті мене зрозуміють, коли я процитую відомий англійський вислів «The grass is always greener on the other sidе». Так думають переважно ті люди, які далі свого міста/села не виїздили, або ті, яким доля дарувала непогані матеріальні статки, і не зважаючи на їхнє місце розташування, справи у них ідуть добре.
Step-by-step по Америці. Новорічна розповідь.
Вже давно в моїй голові жевріла думка про створення блогу. Як і всіх новачків, мене дещо стримувало і я себе запитувала «а чи буде мене цікаво читати...».
