Міфи про Закарпаття та Мукачево (Частина V)

VIII міф

Князь Корятович побудував замок «Паланок» з великим двором неправильної чотирикутної форми, обнесений кам’яним муром висотою 10 м і товщиною 6 м, з чотирма круглими баштами. Посеред цього двору він звів величезну триповерхову башту-донжон. Її згодом стали називати Старою і під нею пробили примітивними знаряддями праці при отруйних підземних газах 86-метровий колодязь неправильної циліндричної форми.

- Жодного архівного документу чи справжньої літописної згадки про будівництво чи діяльність Федора Коріатовича в Мукачівському замку не виявлено. Під час очищення колодязя у 2008 році досліджено, що циліндричну форму він має тільки до глибини 13 м, далі водне джерело створено як квадрат зі стороною 3 м.

Реальна глибина колодязя Мукачівського замку.

IX міф

Назва замку «Паланок» походить від паркану-частоколу, що оточував Мукачівський замок довкола водяного рову і складався з важких дубових колод і 8-метрового земляного валу.

- Оборонна система, яка існувала у замків багатьох європейських країн і отримала назву «паланок», уперше з’явилася в Мукачеві у другій половині XVIІ ст. Тоді Мукачівський замок перебудовувала вдова Дьордя І Ракоці Жужанна Лорантффі, а потім його укріплювала Ілона Зріні.

У всіх документах, написаних латинською, угорською, німецькою мовами у XIV-XIX ст., назва замку подається лише як Мукачівський (Munkach, Munkacsi, Mongatz, Munkascer). І тільки після 1920 р. чеські чиновники почали називати Мукачівський замок спочатку як Варпаланок, а потім просто Паланок. Сталося це тому, що новоприбульцям простіше було називати замок за тим селом, яке знаходилося у підніжжя Замкової гори, ніж за містом, що відстояло за 3 км.

Замок Паланка при Мукачеві, 1923 р.