Юнацькі з неолімпійських і Закарпаття

Дорослий спорт, як відомо, має тоді майбутнє, коли є надійний резерв. Який він у Закарпаття та чи ведеться належна робота зі спортивними надіями, бодай частково можна простежити за виступами краян у V Юнацьких спортивних іграх України-2010 із неолімпійських видів спорту.

Наша область у Юнацьких іграх набрала „пункти” в семи видах із тринадцяти можливих. На більше спромоглися тільки севастопольці (здобули очки в 10 видах) та сумчани (у 8). Саме вони по третій групі посіли відповідно перше й друге місця (1797 і 1673,5 очка). Утім, можливо, непоганим є приклад Волинської області. Її представники брали не кількістю, а якістю. Отож виступили тільки в 6 видах, а посіли загальне третє призове місце (1509 очок). Причому самбісти збагатили свою область на 584,5 очка Більше дали своєму регіону тільки сумські орієнтувальники — 692.

Що ж до закарпатців, то до загального заліку відчутно очок „насипали” спортивні орієнтувальники (479), шахісти (258) та кікбоксери із шашкістами (відповідно 138 і 130). Скромніші здобутки в пауерліфтерів (98), самбістів (90) і вже, м’яко кажучи, зовсім скромні в танцюристів — аж 3. Водночас іще 6 видів дали в підсумкову графу 0. Із сумо, панкратіоном (уособлює синтез боротьби й кулачного бою) та спортивною акробатикою все зрозуміло. Це не „наші” види, тобто ми їх не культивуємо, а отже, і посилати на змагання нікого. Можна зробити певні знижки й для ушу як відносно молодого для Закарпаття виду. А ось футзал активно культивується й розвивається. Проходить маса турнірів, на яких можна відібрати здібну молодь. Зрештою, і скелелазіння для гористого Закарпаття не чуже. Тому в названих видах потрібно буде, що називається, добряче попрацювати.

У цілому ж представники нашого краю показали результат золотої середини — 5 місце з 10 команд. Очевидно, цей здобуток можна оцінити балом „добре”. На користь зробленого висновку говорить і таке „числове” порівняння. У 7 видах разом із закарпатцями очки здобули ще хмельничани і чернівчани. І якщо першим ми поступилися тільки на 7,5 очка (1203,5 проти 1196), то других обійшли суттєво (у буковинців 872 очки і 7 місце, у рівнян, які набрали „пункти” в 6 видах,� із 891 очком 6-е). До того ж наша область за кількістю населення не в лідерах, а більшість тренерів перебувають не те, що на малій заробітній платні, а почасти практично на громадських засадах, оскільки в спортивних школах перевага віддається олімпійським видам спорту. Підтримувати ж не олімпійські види недержавними коштами важко — мало зацікавлених підприємців.

Які ж наші найближчі перспективи? Судячи з наведеної вище статистики, з одного боку, хвилюватись немає підстав. Адже порівняно з конкурентами, котрі розташувалися нижче, певний запас маємо. Проте й до призових регіонів поки навряд чи вдасться підтягнутись. Водночас самозаспокоюватись не слід, тому плекаймо те, що є, і підтягуймось там, де можна!