Берегівський термобасейн: цілюща вода в нецілющих умовах

Про Берегівський термальний басейн із гарячою лікувальною водою знають не лише по всій Україні, але й далеко за її межами. Свого часу Сталін, свідомо чи ні, разом із Закарпаттям примальював до Радянського Союзу непогану територію Берегівщини з особливими джерелами, подібні яким можна перелічити на пальцях: в Угорщині, Новій Зеландії та на Камчатці. Звичайно, цим фактом можна пишатися, але відвідавши Берегівський термальний басейн із його «сервісом» та сумним, як і майже 50 років тому, виглядом, від цієї «родзинки» Закарпаття залишаються неоднозначні враження…

 Грибок на стінах, сольові відкладення, бродячі пси і… цілюща вода

Власне термально-лікувальний басейн знаходиться в Берегові біля спортивної бази "Закарпаття".� Його зводили ще в 60-х роках минулого століття як частину бази для радянських спортсменів. Пізніше геологи виявили, що вода володіє цілющими властивостями, і тепер басейн можуть відвідувати і звичайні громадяни. Виглядає він не занадто привабливо: як звичайний совєтський басейн, що оздоблений плиткою та бетоном, з дощатим трампліном і таке інше. Колоритну місцеву картину довершують натовп, що одночасно плескається в басейні, і� собаки, що бігають навколо нього…

Сьогодні година купання в цьому басейні коштує 30 гривень. Звичайно, що за таку суму люди б хотіли отримати і якийсь сервіс, але… Словом, немає там сервісу взагалі. Аби не бути голослівними, наводимо цитату з листа до редакції від жителя Берегівщини Дмитра Пирогова, котрий спробував скупатися з друзями зі східної України та Росії в термальних водах.

«7 січня я з чотирма друзями прийшов до басейну УСБ “Закарпаття”, що в Берегові. З самого початку охорона басейну нам і ще близько 30-м людям запропонувала зачекати надворі під дощем при температурі +1 - +2 градуси. Дядьки аргументували тим, що в середині нема місць для очікування і басейн заповнений відвідувачами. В той же час через прохід який у даному закладі відведений для виходу відвідувачів проводили прийом груп по 10 – 15 людей, які просто, без черги заходили до басейну.� На пропозицію дати пояснення або запустити всіх в тепле приміщення для “натовпу“ пропонувалось зачекати ще від 5 – до 30 хвилин. В загальному ми вистояли 45 хвилин після чого нас запустили.� В самому приміщенні як виявилось людей було менше ніж охорони – яка взагалі відмовилася коментувати свою поведінку Всі зауваження, які ми побачили тільки при вході у басейн ми виклали в книзі скарг та пропозицій. Після оплати в касі 30 гривень без чеків, і відповідно обліку (видача тільки по вимозі), ми попрямували в роздягальню, яка просто шокувала. Комірки для одежі не зачиняються, тут напрочуд брудно та холодно – приміщення не опалюється. На стінах у роздягальні грибок, туалети — з сольовими відкладеннями, смердять і взагалі не змиваються через відсутності води в бачках. У душових кабінках є тільки холодна вода. Крім того, ні при вході у басейн ні при виході не проводиться елементарна гігієнічна обробка людей, відсутні фени для сушки волосся. На території УСБ Закарпаття розгулюють бродячі собаки, брудні, без ошийників чи намордників…»

«Все! Нікого не впускаємо…»

А от що розповідає про цей же басейн львівська журналістка Мар’яна П’єцух.

«З Інтеренту я дізналася, що у першу чергу, Берегове приваблює туристів наявністю у місті термальних басейнів. Про них можна прочитати як про унікальні джерела, аналог хімічного складу яких знаходиться лише в Новій Зеландії, Ісландії, на Камчатці та Сахаліні. І, мовляв, навіть мешканці Угорщини, земля яких просочена термальними водами, їздять до Берегова на купіль. Однак, якщо порівняти сервіс та умови угорських басейнів і Берегове, то важко уявити реакцію угорців, які приїжджають покупатися на Закарпаття.

Відтак, приїхавши в місто у шостій вечора, щоб скупатися, переночувати і зранку після другої купівлі відправитися далі подорожувати Закарпаттям, потрапити у басейн так і не вдалося.

Підійшовши до доволі похмурої, грубо кажучи обдертої, споруди басейну з червоної цегли і обшарпаними стінами, та подекуди битим склом у вікнах, на виході, зустріли жінку з виглядом і поглядом, типовим для працівників сфери послуг Радянського Союзу. Без зайвих церемоній вона крикнула: «Все! Нікого не пускаємо, вже зачиняємося» і безапеляційно закрила двері. Поруч з нами у такій же ситуації опинилася група туристів, які щойно приїхали в місто на великому автобусі…»

СЕС не знаходить порушень санітарних вимог…

На відміну від журналістки, наш читач звернувся з відповідними скаргами на сервіс термального басейну у берегівську районну санепідемстанцію та в обласне управління у справах захисту прав споживачів.

У санепідемстанції розповіли, що у берегівському термобасейні проводять планові перевірки двічі у рік. І, мовляв, жодного разу там не виявляли порушень. Санітарні лікарі також розповіли, що об’єкт через велике скупчення людей відноситься до першої групи ризику. Тому й увага до нього особлива. Наостанок берегівські санепідеміологи пообіцяли здійснити у басейні позапланову перевірку, про яку повідомлять і заявника і журналістів. Чесно кажучи, після розповіді нашого читача про внутрішній стан будівлі басейну, дуже цікаво буде прочитати ці висновки районної СЕС…

В Закарпатському обласному управлінні у справах захисту прав споживачів спілкуємося із заступником начальника Володимиром Товтином. До речі, коли наш читач прийшов із заявою у цю структуру, з його слів, йому сказали, що на басейн уже 20 років ніхто не скаржився, і тому його скаргу, мабуть, тут не розглядатимуть. Відтак уже безпосередньо під час нашої розмови Володимир Товтин спростував ці слова, мовляв «не було такого, ми всі скарги тут розглядаємо». Він також додав, що зараз заяву Дмитра Пирогова відправили у Київ для прийняття рішення: буде по ній робитися перевірка чи ні. Найбільше вразив той факт, що у разі «добра» Києва щодо згаданої скарги басейну загрожує штраф, розміром аж… 170 гривень. При такому потоці відвідувачів, як зараз, керівництво подібні штрафи може спокійно сплачувати щодня…

«Де ж люди будуть купатися?»

Аби з’ясувати, чому ж інфраструктура басейну знаходиться у такому сумному стані і чи довго ще в такому ж стані перебуватиме, відправляємося до Олександра Лабойка, керівника УСБ «Закарпаття», до якого належить термальна купіль. Олександр Олексійович каже, що очолив цю установу з вересня минулого року. Попереднього директора звільнили через велику кількість скарг. Нинішній керівник не приховує, що скарг на басейн не бракує й сьогодні, тому при потребі він готовий його закрити. Але зразу ж задає риторичне запитання: «Де ж тоді будуть люди купатися?»… Між іншим, пан Олександр розповів, що є керівником місцевої організації «Партії регіонів», головою земельної комісії Брегівської міськради, має великий бізнес… А очолити УСБ «Закарпаття» погодився лише через те, що «виріс у цьому басейні». Нині спортивна база разом з басейном належать до всеукраїнського товариства «Колос», яке, зі слів директора, забирає прибутки від своїх дочірніх установ. Однак, Олександр Лабойко каже, що йому вдалося домовитися аби кошти з брегівської бази залишалися на місці. На них уже почали ремонтувати покрівлю. А у травні при наявності грошей планують дістатися й душових кабінок.

Про те, скільки басейн заробляє і скільки відвідувачів тут приходить у день керівництву відповісти важко, мовляв є різні періоди й різні сезони, погода тощо. Насправді, нашому читачу заступник начальника розповів, що басейн працює 7 годин на добу, при максимальному заповненні 1,5 - 2 метри квадратні на людину (загальна квадратура водойми 50*23 = 1150 м.кв., вартість годинного купання 30 гривень з людини). Навіть якщо взяти наповненість басейну наполовину, то за один день він приносить дуже непоганий прибуток. А за місяць — ще кращий…

Проте, зволікаючи з ремонтом, термобасейн УСБ «Закарпаття» незабаром може втратити чимало клієнтів, оскільки на околиці Берегова при в’їзді з боку Мукачева вже готується приймати відпочиваючих сучасний термокомплекс, який має всі шанси перейняти від совєтського басейну звання «родзинки Закарпаття»…