Фристайл: сальто олімпійської проблеми

Із наближенням зими дедалі актуальнішою стає тема зимових видів спорту. Адже попереду відповідальні міжнародні старти: участь в етапах кубків і чемпіонатів Європи та світу, планетарній універсіаді, І Юнацьких Олімпійських іграх-2012. Більшість із цих, а також ряд інших важливих змагань стануть відправною точкою в підготовці до XXII Зимових Олімпійських ігор, які 2014 року пройдуть у Сочі. Адже чотирирічний цикл підготовки ніхто� не відміняв. За народною ж приказкою, як запряжеш, так і поїдеш... Який же стан справ у наших головних представників зимових видів – олімпійців?

Найнапруженіша і, як не дивно, найінтригуючіша ситуація склалася у фристайлістів-акробатів. Невдалі їх виступи у Ванкувері, а також вік спортсменів (нині Станіславу Кравчук виповнилося 32, а Енверу Аблаєву – 31) начебто поставила хрест на подальших олімпійських виступах наших літаючих лижників. За очевидності цих упертих фактів, здавалося б, усе зрозуміло, якби не одне „але”. Воно полягає в тому, що за названими лідерами в Україні не те що серйозних, а практично взагалі конкурентів немає. Крім того, окремі фахівці, будучи до кінця оптимістами, стверджують: шанс „вистрілити” в перших номерів України із Закарпаття є. Зокрема за їх плечима багатющий олімпійський досвід, який за певних обставин може бути найвирішальнішим козирем. Справді, це підтверджує історія тих же Ігор. За прикладами далеко ходити не потрібно. Варто заглянути до найближчих сусідів. Скажімо, у віці 31 року Олексій Гришин із Білорусі здобув ванкуверське „золото”. Він братиме участь на Олімпіаді в Сочі разом зі своїм співвітчизником, двократним призером Олімпіад Дмитром Дащинським. А йому в 2014 році буде, між іншим, 34. І ніхто не думає спортсменів випроваджувати зі збірної, хоч обидва мають постійні проблеми з хребтом. Так, у білорусів уже вироблений дух переможців. Утім і наші лижні акробати� вже показували високі результати. Це при тому, що фристайлістам чиновники постійно ставлять у колеса різноманітні палиці. Як один із наслідків, хлопців залишив тренер Анатолій Мазур і подався працювати до Росії. Станіслав Кравчук зазначає, що він з Аблаєвим весь час перебуває в ролі телевізора, якого то вимикають, то вмикають: то є поїздки на змагання, то вони надовго зникають, бо хтось „нагорі” економить кошти. А великий спорт такого пробачати не може. „Після Ванкувера, – каже Стас Кравчук, –� я був у глибокій депресії. Весь час доводиться боротися з непробивними стінами, замість того, щоб спокійно й цілеспрямовано виводити себе на пік форми в потрібний час. Так далі тривати не може. Або ми нормально тренуємося в збірній, або я особисто залишаю виступи”.

Зрештою, нашим фристайлістам набридла невизначеність, і вони поїхали до Києва оббивати численні пороги: Національного олімпійського комітету, Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, Федерації лижного спорту України... Зустрічалися з першими особами Сергієм Бубкою, Равілем Сафіулліним, чиновниками нижчого рангу... У підсумку фристайлісти домоглися головного: щоб функціонери приймали рішення щодо можливості подальших виступів лижників-акробатів, а отже, і участі в Олімпіаді-2014 не� на основі� симпатій чи антипатій, а за спортивним принципом. Отже, у чиновницьких кабінетах пообіцяли розібратися, дати об’єктивну оцінку стану речей.

Поки ж із хлопцями начебто підписано контракт до 2011 року. Вже були тренування у Швейцарії (з 22 жовтня по 4 листопада), далі фристайлісти вирушили на збори до Фінляндії. У подальшому вони готові працювати на результат і, якщо не буде травм, форсувати підготовку до олімпійського Сочі.

Коментарі з приводу...

Станіслав Кравчук, фристайліст:

– Завдяки зусиллям голови обласного осередку Федерації лижного спорту України Василя Рябича, я зміг пройти перший збір. За рахунок коштів області� пройшов і повноцінний другий збір. Дійшов до потрійних сальто, хоч найскладніших стрибків іще не робив. Відчуваю біль у коліні, але стрибати можу. Потрібні наколінники й спеціальні бинти, які фіксують суглоб. Я готовий працювати на високі результати, але якщо зосереджуватимусь на тренуваннях, а не займатимусь пошуками відповідей на запитання: „Залишать мене в збірній чи?”, „Будуть кошти на тренування і змагання чи ні?”

Ярослав Свида, начальник управління в справах молоді та спорту ЗОДА:

– За невиконання контракту з Міністерством, пов’язаного з� невиконанням завдань на Олімпіаду-2010, закарпатських фристайлістів, зокрема Станіслава Кравчука, якщо ми говоримо персонально про нього, виключили зі збірної України. Однак за наполяганням обласної федерації лижних видів спорту в особі� її голови Василя Рябича Станіслава поновили в збірній. Були віднайдені кошти на літню підготовку. Вона пройшла успішно. Тепер є можливість проходити тренування на снігові. А далі все залежить від самого спортсмена.

Золтан Минай, директор закарпатського Центру олімпійської підготовки:

– Звичайно, багато хто зважає на вік Кравчука й Аблаєва та справедливо шукає молоде поповнення. Але потрібно задуматися над питанням, чому в державі нічого не зроблено, щоб з’явилися нові перспективні фристайлісти. Адже завтра перші номери завершать виступи – і все. Далі прірва. Заміни немає. Утім поки Кравчук і Аблаєв у збірній. Ніби їх відвоювали, але з’явилася нова проблема: пошук коштів для подальших зборів. А з грошима, здебільшого, завжди туго...

Тамара Гісем, секретар Закарпатської обласної федерації лижних видів спорту:

– Фристайлісти були основними претендентами на медаль у Ванкувері. Відповідно на їх підготовку було вкладено багато коштів. Але слід розуміти, що. крім належного фінансування, повинне бути медичне, технічне та психологічне забезпечення. Ми ж говоримо про спортсменів світового рівня!

За відсутності однієї складової страждає результат, крім того –� це ж спорт, і ніхто не застрахований від травм. Та у спортивних функціонерів своя правда – кошти вкладені, а бажаний результат не отриманий. Інша справа, чи потрібно відмовлятися від спортсменів, у яких упродовж 4 олімпійських циклів вкладалися кошти, у яких є величезний досвід і краще котрих у нас на сьогодні в країні нема?

 �