Як Венера перетворилася на пекло і що чекає Землю (відео)

Земля дуже комфортабельна, але завжди так не буде.

Химерна і пекельна атмосфера Венери витає навколо поверхні планети на цьому зображенні в штучному кольорі з космічного корабля Акацукі Японського агентства аерокосмічних досліджень. Вчений Кевін Гілл обробив зображення, використовуючи інфрачервоні і ультрафіолетові зображення, зняті Акацукі 20 листопада 2016 року.

Багато хто хоче покинути планету Земля і відправитися досліджувати Сонячну систему, навіть не усвідомлюючи, наскільки нам добре на нашій планеті. У нас багато повітря, багато рідкої води, сильне планетарне магнітне поле, яке захищає нас від космічного випромінювання, і сильна гравітація, яка зберігає наші м'язи сильними, здатними до виконання важкої фізичної праці.

З огляду на всі ці обставини, Земля досить комфортабельна.

Але, а все-таки, ми досліджуємо наших сусідів по планеті, де можна побувати і, можливо, навіть жити. На Марс в даний час прикута вся увага: йде суперництво – хто перший досягне поверхні планети і побудує там гарний маленький червоний будинок.

Але як щодо Венери? Вона приблизно того ж розміру, що і Земля, і такої ж маси. Вона знаходиться трохи ближче до Землі, ніж Марс. Там безперечно тепліше, ніж на Марсі. Так чому б нам не спробувати перейти на нашу сестринську планету замість червоної?

Венера – це пекло?

Важко уявити, наскільки погана Венера. Уявіть собі в голові, якою може бути найгірша планета, то Венера виявиться ще гіршою.

Почнемо з атмосфери. Якщо ви думаєте, що смог в Лос-Анджелесі - це погано, вам варто б понюхати атмосферу Венери. Це майже повністю вуглекислий газ і задушлива густота при атмосферному тиску на поверхні, який в 90 разів перевищує земний. Цей тиск еквівалентний тиску на глибині одного кілометра під нашими океанськими хвилями. Атмосфера Венери настільки густа, що вам потрібно майже плисти, щоб просто пересуватися. Тільки 4% цієї атмосфери становить азот, але й це набагато більше, ніж в атмосфері Землі. Завершують пекельну атмосферу Венери хмари з сірчаної кислоти.

Хмари сірчаної кислоти мають високу відбивну здатність, що надає Венері характерний блискучий блиск. Хмари настільки добре відбивають сонячні промені, а сама атмосфера настільки густа, що менше 3% сонячного світла досягає поверхні Венери. Це означає, що ви будете лише смутно усвідомлювати різницю між днем і ніччю.

Але, не дивлячись на відсутність сонячного світла, температура на Венері досить висока, щоб плавити свинець, в середньому 370 градусів за Цельсієм. У деяких місцях, в найглибших долинах, температура сягає понад 400 градусів за Цельсієм, цього досить для того, щоб сама поверхня була тьмяно-червоною.

І якщо говорити про день і ніч — Венера має одне з найбільш своєрідних обертань в Сонячній системі. Вона обертається навколо Сонця протилежно обертанню Землі й дуже повільно навколо своєї осі. Якщо рік на Землі триває 365 днів, то на Венері – два дні.

Крім того, у Венери колись була тектоніка плит, яка давно припинилася, і її кора заблокована.

Так, Венера це пекло

Оскільки Венера зроблена майже з того ж матеріалу, що і наша Земля, і має приблизно такий же розмір і масу, вчені майже впевнені, що в перші роки існування Сонячної системи Венера була досить комфортабельною. На її поверхні були океани рідкої води і білі хмари пливли голубим небом.

Але чотири з половиною мільярди років тому і наше Сонце було іншим. Воно було меншим і тьмянішим. З часом Сонце стало яскравішим.

Венера знаходилась в населеній зоні, області Сонячної системи, яка може підтримувати рідку воду на поверхні планети, не бувши занадто гарячою або дуже холодною.

З часом жила зона неухильно рухалась далі від Сонця і Венера поступово наблизилась до внутрішнього краю цієї зони, умови на планеті почали погіршуватися.

Коли на Венері піднялася температура, океани почали випаровуватися, викидаючи в атмосферу багато водяної пари. Ця водяна пара дуже добре вловлювала тепло, що ще більше підвищувало температуру поверхні, а це приводило до ще більшого випаровуванню океанів, що приводило до потрапляння ще більшої кількості водяної пари в атмосферу, яка захоплювала ще більше тепла. Процес став лавиноподібним.

Зрештою, Венера перетворилася в нестерпну теплицю, в якій вся вода потрапила в атмосферу, і це привело до різкого зростання температури на поверхні.

Рідка вода, яка була на поверхні, допомагала зберігати тектонічні плити гнучкими, в деякому сенсі додаючи своєрідне мастило в процес тектоніки плит. Але без Світового океану діяльність плит зупинилася, зафіксувавши поверхню Венери на місці. Тектоніка плит грає вирішальну роль в регулюванні кількості вуглекислого газу в атмосфері. По суті, вуглець зв'язується з елементами в бруді (ґрунті) і каменях, і ці бруд і каміння в кінцевому підсумку закопуються глибоко під поверхнею протягом мільйонів років, коли плити труться одна об одну і опускаються одна під одною.

Без цього процесу вуглець, який замкнений в бруді, повільно дегазується або викидається в результаті масових вулканічних явищ. Отже, після того, як океани випарувалися, проблема вуглецю на Венері стали ще гіршими, його нічим було ізолювати.

Потім водяна пара в атмосфері під впливом достатньої кількості сонячного світла розкладається на атоми, відправляючи водень в космос. Водяна пара була замінена вуглекислим газом, який зараз пливе над поверхнею планети.

Це чекає в майбутньому і нашу Землю?

І коли атмосфера на Венері ставала все густішою, умови на поверхні ставали ще більш пекельними.

Атмосфера, можливо, навіть мала достатній опір, щоб уповільнити обертання самої Венери, надаючи їй сучасний млявий стан.

Коли цей процес був завершений, що, ймовірно, зайняло близько 100 мільйонів років, можливості для будь-якого життя на Венері був повністю знищені.

Ось такі погані події відбулися в історії «сестри» Землі. На жаль, нас теж чекає така доля. Наше Сонце не закінчило старіння, і з віком воно стане яскравішим, жила зонанеухильно і невблаганно рухатиметься далі, назовні. У якийсь момент протягом наступних кількох сотень мільйонів років сама Земля наблизиться до внутрішнього краю населеної зони. Наші океани випаруються. Температура буде підніматися вгору. Тектоніка плит відключиться. Вуглекислий газ скинеться в атмосферу.

І тоді наша Сонячна система стане «будинком» не одного пекла, а двох.

Відео: https://youtu.be/qERY1qPyBjU https://youtu.be/AzvyPcV54es

За матеріалами зарубіжної наукової преси