21 серпня минуло 90 років від дня народження латвійської актриси театру і кіно, народної артистки СРС� – Вії Артмане

Вія Артмане була однією з найвідоміших радянських актрис з Прибалтики. Глядачі запам'ятали її за ролями у фільмах «Театр», «Рідна кров», «Туманність Андромеди» та «Стріли Робін Гуда».

У театрі їй часто діставалися ролі королев, і це було цілком зрозуміло: виглядала і поводилася актриса і правда царствено. Після розпаду СРС� вона втратила все і останні роки провела в повному забутті і нестатках, і тільки перед смертю королева радянського кіно зважилася відкрити таємниці, про які мовчала все життя ...

Ніхто з глядачів не здогадувався про те, що царствена Вія Артмане насправді не була блакитної крові, вона народилася в селянській родині в селі й в дитинстві була пастушкою. Їй довелося почати працювати з 10 років, щоб допомогти матері, — батько дівчинки загинув за 4 місяці до її народження в результаті нещасного випадку, мати наймитувала у заможних селян. Потім вони перебралися в Ригу, де мати працювала прибиральницею, а дочка їй допомагала. Звичайно, дівчинка мріяла про інше майбутнє. З юності вона захоплювалася танцями і театром і мріяла про те, щоб виступати на сцені. Попри те, що мати не схвалювала її вибір, вона поступила в драматичну студію при театрі і поміняла своє ім'я Аліда на більш звучне — Вія.

Після закінчення навчання Вію прийняли в трупу Художнього академічного театру, в 27 років вона дебютувала в кіно. Всесоюзну популярність їй принесла роль у фільмі «Рідна кров», де її партнером по знімальному майданчику став актор Євген Матвєєв. Фільм отримав кілька премій на міжнародних кінофестивалях, за результатами опитування журналу «Радянський екран» Вію визнали найкращою актрисою року, в Латвії вона стала справжньою національною гордістю, її називали «Мати-Латвія». Євгена Матвєєва і Вію Артмане вважали однією з найкрасивіших пар радянського кіно. Тільки через роки вона зізналася, що парою вони були не тільки на екрані.

Нова хвиля популярності прийшла до неї в кінці 1970-х рр., коли Вія Артмане зіграла головну роль у фільмі «Театр» за романом С. Моєма. Про свою героїню вона говорила: «Джулія близька всім. Таку жінку кожен чоловік хотів би мати поруч. Хоча вона і негідниця, але негідниця чарівна. Але, перш за все Джулія - людина дуже чесна стосовно себе, до своїх недоліків, і в цьому її принадність. Вона чесно аналізує себе, свої витівки, романи, при цьому вона дуже вишукана і, я думаю, ранима. Вона приваблива, тому що чесна. Дай Боже кожній жінці бути такою чесною».

На початку 1980-х років. актриса продовжувала активно зніматися в кіно і виступати на театральній сцені. А на початку 1990-х з розпадом Союзу в її житті почалася чорна смуга. Вія Артмане піддалася гонінням на батьківщині через те, що знялася у фільмі по російській прозі й у свій час була кандидатом в ЦК Компартії Латвії. У театрі, якому вона присвятила 50 років свого життя, більше не знаходилося для неї ролей, і актриса перейшла в Ризький молодіжний театр. Нових ролей в кіно не пропонували. Після прийняття закону про реституцію влада відняла у неї квартиру і передала нащадку колишнього власника. Актрисі довелося переїхати на дачу в 40 км від Риги. У цьому маленькому одноповерховому дерев'яному будиночку королева радянського кіно провела останні 10 років свого життя.

«Перед глядачем актор має бути завжди на висоті»

Крім негараздів в професійному житті, Вії Артмане довелося пережити ще й особисті драми. Протягом 27 років вона була дружиною відомого латвійського актора Артура Дімітерса, але в цьому шлюбі ніколи не відчувала себе щасливою. Вона зізнавалася: «Мій чоловік, ми грали з ним в одному театрі, був дуже ревнивим. Тому що був дуже грішним, між іншим. Ще до мене. Я була на багато років молодша за нього. Він не був таким, про якого я мріяла і кого я б хотіла мати поруч, але я змирилася. Так ... Доля у мене взагалі вдалася. Але повністю щасливою я себе ніколи не відчувала. Може бути, тому, що хорошого жіночого щастя у мене ніколи не було. Мене ніхто не шкодував. Крім мами. А чоловіка поряд не було. Був актор. Батько моїх дітей. Але коханого, ніжного чоловіка поряд зі мною не було. Можу сказати про це абсолютно відверто. Бог простить». Кілька разів вона замислювалася про розлучення, але вирішила зберегти сім'ю заради двох дітей. Після смерті чоловіка в 1986 році вона залишилася одна. Тільки коли її доньці виповнилося 30 років, Вія Артмане розкрила таємницю, про яку знали тільки вони з чоловіком: справжній батько Крістіани — актор Євген Матвєєв, з яким у неї трапився роман під час знімання у фільмі «Рідна кров».

Вія Артмане ніколи не скаржилася на долю і нікому не розповідала про те, що в останні роки життя відчувала великі фінансові труднощі і опинилася на межі бідності — квартплата у два рази перевищувала її пенсію. До того ж актриса тяжко хворіла, через що мусіла кинути улюблену справу. Вона пояснювала: «Я перенесла два великих інсульти й залишила професію. Відіграла після цього ще кілька сезонів і пішла. Це було необхідно: глядач любить здорових акторів. Тепер я просто живу, стежу за тим, що відбувається навколо, і радію за молодих».

Після третього інсульту актриса знову опинилася в лікарні. Там вона і провела останні тижні свого життя. 11 жовтня 2008 року 79-річна Вія Артмане померла. Незважаючи на всі незгоди, які їй довелося пережити, вона так і залишилася царственою і гордою: «Я не хотіла, щоб від мене залишилося сумне враження, що я актриса, яку потрібно жаліти. Терпіти цього не можу! Перед глядачем актор повинен бути завжди на висоті». Такою вона і залишилася в пам'яті глядачів. Остання роль Вії Артмане - імператриця у фільмі «Золотий вік», 2003.