Зустріч Нового Року разом із совістю
Православне Закарпаття Блог для тих, хто вірить та хоче вірити. Інтернет-видання "Православне Закарпаття"
Різдвяний піст, напевно, один із самих важких у тому плані, що наближаючись до 1 січня православні люди через різницю між юліанським та григоріанським календарями стають перед дилемою: святкувати новий рік (якщо святкувати, то як), чи ігнорувати це світське свято. Дата нового року мінялася протягом історії людства декілька разів. Новоліття святкували і до християнства, і у час дії благодаті Божої. Православна Церква відзначає цей день 1 вересня (Початок нового Індикту). З часу правління імператора Петра Великого, у Росії ввели європейську практику святкування нового року 1 січня.
Можливості завжди є
Початок року для православного християнина – це, по-перше, час підведення підсумків та піднесення подяки Богу за всі благословення, які Він щиро нам дарував за минулий рік. Святкуючи новий рік, ми повинні робити це так, щоб зіставатися протягом цього свята християнами, як і завжди беручи до уваги нашу совість. Останнім часом багато молодих людей їде, так би мовити, зустрічати новий рік у Почаївську лавру, де беруть участь у всенічній та літургії, а потім спілкуються у християнському дусі. Багато парафіяльних храмів починають практику служіння у новорічну ніч подячних молебнів, за якими моляться всі бажаючі.
Піст відноситься не тільки до їжі, а все ж таки і хочеться і колеться…
Оскільки день громадянського нового року завжди приходиться на піст, багато людей задаються питанням: що їсти і чи можна вживати скоромну (не пісну) їжу під час святкування. Звичайно, однозначної відповіді тут немає, адже різні сім’ї мають різні обставини: є повністю православна сім’я; є сім’я, члени якої належать до різних конфесій; є сім’я, у якій є невіруючі або мало віруючі люди. Один шаблон тут ніяк не підійде.
Православна сім’я
На мою думку, православна сім’я може, при чому, без проблем із своєю совістю, зустріти при бажанні початок нового року у колі сім’ї без м’яса та молочних продуктів, без гулянки та безсоромної поведінки. Випитий бокал вина чи шампанського та їжа «в міру» після піднесення подяки Богу не нанесе зла нікому у сім’ї. Головне, триматися міри у всьому та підносити за все подяку Богу.
Коли в сім’ї різні конфесії або невіруючі чи маловіруючі люди
Деякі християнські конфесії живуть за григоріанським календарем, тобто за новим стилем. Отже, відсвяткувавши Різдво Христове 25 грудня за новим стилем, вони із чистою совістю святкують новий рік із «скоромною» їжею на столі, адже у них піст уже закінчився. Приймаючи участь у спільному святкуванні, якщо є можливість, прийняти, також, участь у спільному приготуванні їжі до столу. тоді можна зготувати і декілька пісних страв. невіруюча та маловіруюча людина не може порозуміти нашого бажання дотримуватися обмежень у тілесних втіхах та їжі протягом днів підготовки до великого християнського свята – Різдва Христового. Отже, і наша поведінка, на мою думку, повинна бути такою, щоб ці люди не почали хулити ім’я Христове.
В гості на зустріч Нового Року
Йдучи в гості, ми завжди можемо «прихватити» з собою одну-дві пісні страви, так би мовити, «від нашого столу – до вашого». Якщо ж такої можливості не має, ми повинні поступати по совісті та по любові до наших ближніх. Інколи дуже важливо проявити саме християнську любов і не образити інших через їжу. Але, це рішення кожен повинен приймати окремо і відповідно до обставин.
Якщо хтось не визнає свято світського нового року, не можна засуджувати тих, хто цей день святкує, адже ми не знаємо ані їхніх обставин, ані їхнього життя, ані їхньої віри. Проте, справедливим буде також сказати, що ті з нас, хто «визнає» новий рік 1 січня, не можуть засуджувати тих, хто не святкує. Апостол Павло дав такі прості настанови: «Хто їсть, не зневажай того, хто не їсть; і хто не їсть, не осуджуй того, хто їсть, тому що Бог прийняв його» (Римлянам 14, 3). «При тілесному пості», – пише святитель Василь Великий, – «черево поститься від їжі і пиття; при душевному пості душа утримується від злих помислів, справ і слів. Справжній постник утримується від гніву, люті, злості й помсти. Справжній постник утримує язика від пустослів’я, лихослів’я, марнослів’я, наклепу, осуду, лестощів, брехні і всього злого. Словом, справжній постник той, хто віддаляється від усякого зла … ».
