Підсумки Ч.1: Анкета

Уже майже два тижні обіцяю собі, що ввечері сяду за серію підсумкових постів про олнайн-медіа Закарпаття у 2012 році. І ось вчора у мене в стрічці на Facebook промайнула анкета від Ужгородського прес-клубу. Я відразу пригадав, що маю у голові дещо недоказане ще з минулого року, тому вирішив розпочати підводити підсумки саме з неї.

Почну з поганого. Минулорічний рейтинг Ужгородського прес-клубу був вкрай неповноцінним. Чому? Спробую пояснити через жарт.

Неповноцінний не тому, що Мукачево.net не назвали найпопулярнішим сайтом Закарпаття (як може дехто спробувати наввипередки передбачити мої думки). А тому що в ньому було фактично повністю проігноровано онлайн-медіа.

Вкотре були названі кращі прес-служби і прес-секретарі, ньюзмейкери, радіо- і телеведучі, спортивні кореспонденти і так далі. А у закарпатському Інтернеті лише Олександр Попович і… Facebook.

Вдарте мене сковорідкою по пальцях, але до чого, в біса, тут Facebook? Серед його активних користувачів число закарпатців навряд більше 3000. Куди чисельніше представництво у Вконтакте.

На Закарпатті Facebook використовується на рівні «Like&Share», при чому часто власних постів, що вже давно вважається моветоном. Натомість мало хто й гадку має про додатки, контекстну рекламу, вірусні цяцьки, тощо.

Якщо вже було зачіпати минулоріч Facebook, то слід було згадати, насамперед, КлуніДжорджаКлуні, Чіго-бігу, або у крайньому разі того ж Миколайчика.

Facebook на Закарпатті досі залишається перспективною медіа-платформою, своєрідним новинним агрегатором на кшталт укр.нета, але не так вже часто першоджерелом.

Зрештою, якщо вже назвали Facebook найпопулярнішим закарпатським сайтом 2012 року, то це слід робити і в цьому році. І в наступному. І так далі, доки Facebook не сконає, бо це, холера, дуже потужне медіа, яке змінює людей, мислення, країни, мотиви і так далі.

Але у такому випадку нам треба визнати, що усі зусилля журналістів краю в мережі Інтернет поза соцмережами – нікчемні, а також що:

– зростання кількості працевлаштованих медійників у онлайн-медіа Закарпаття,
– запуск нових доволі пристойних закарпатських новинних сайтів за останні два роки,
– нарощення унікальних матеріалів в онлайні та зміна принципу передруків – не сайти передруковують газети, а навпаки,
– нарощення цитованості закарпатських ЗМІ у всеукраїнських,
– перевищення аудиторії сайтів удвічі, а то й утричі аудиторію друкованих ЗМІ, – це метушня, яка не варта уваги.

Я дещо іншої думки. Більше того, переконаний, що саме кінець 2011 року був гарним шансом підвести якісні підсумки та зафіксувати маркери/орієнтири, адже то був рік без виборів.

У цьому році медіа вкотре були «зґвалтовані» політикою – хтось більше, хтось менше, хтось навіть не пручався, а хтось отримував задоволення і прибуток.

Але хай там як, я наполягаю на тому, що у закарпатському медіа-просторі вже давно час окремо обговорювати Інтернет. Тому й анкету Ужгородського прес-клубу за 2012 рік буду заповнювати виключно з прицілом на онлайн.

Отже,
Журналіст-«мультимедійник» року (який реалізовує себе у різних типах ЗМІ і вдало все поєднує): не знаю такого. Можливо, Алла Хаятова або Віталій Глагола, але, здається, жоден з них не пише для газет.

Найпродуктивніший журналіст року: Олександр Попович, без сумнівів.

Інтернет-видання краю: через надто розмите формулювання пропоную підкритерії:

Найпопулярніше Інтернет-видання – Мукачево.net (у найближчому записі я озвучу цифри)

Інтернет-видання, в якого відкрилося друге дихання: Час Закарпаття. Вважаю це особистою заслугою Андрія Ганусича.

Інтернет-видання, яке творчо працює з контентом: Заголовок – завдяки інфографіками від І.Деяка та рубриці «Ранкова кава». Це стимулює, принаймні, редакцію Мукачево.net, також пробувати щось візуалізувати та підбирати якісні фото до публікацій.

Інтернет-видання, якому вдалося обігнати за закарпатськими відвідувачами «UA-Reporter»: Закарпаття онлайн. Два роки тому це вдалося зробити Мукачево.net, що стало кінцем монополії «UA-Reporter». Тепер він часто лише на третьому місці по Закарпаттю.

Інтернет-журналіст року: якось найважче з цим запитанням. Можливо, Віталій Глагола – завдяки хватці та мобільності, Олександр Ворошилов – ексклюзивності матеріалів, Віктор Тар – публікаціям, написаним за останні півтора місяці.

Додатково хотів би запропонувати номінацію «Онлайн-редактор». Знаю, що у редакції кожного закарпатського сайту таких людей бракує, місцями їх взагалі нема. А ось у Мукачево.net є, і я вважаю, що Дмитро Васильєв – це найкращий онлайн-редактор. Його можна назвати і відкриттям в закарпатській журналістиці, хоча розлогих матеріалів він не пише.

Здається, все. Далі буде…